Чинна редакція статті — з 01.01.2014
Стаття 213 ЦК. Тлумачення змісту правочину
1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Щодо тлумачення змісту правочину
-
Тлумачення змісту правочину як спосіб захисту порушеного права
-
Правила та способи тлумачення змісту заповіту
-
Необхідна умова для тлумачення правочину
-
Щодо підстав для тлумачення правочину
-
Щодо застосування тлумачення contra proferentem для з'ясування змісту умов договору
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.