Чинна редакція статті — з 19.12.2024
Стаття 237 ГПК. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду
1. При ухваленні рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
5-1) чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частиною п’ятою статті 345-1 цього Кодексу;
6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
2. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
3. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.
Практика Верховного Суду
У базі правових позицій Верховного Суду не знайдено позиції, що посилається на цю статтю.
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.