Чинна редакція статті — з 17.07.2025
Стаття 438 КК. Воєнні злочини
1. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, незаконне переміщення або депортація дитини, невиправдана затримка репатріації дитини, вербування або використання дитини для участі у збройному конфлікті, воєнних (бойових) діях, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людини, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Кваліфікація дій за ст. 438 КК у разі вчинення кримінального правопорушення групою осіб і врахування цієї обставини як такої, що обтяжує покарання
-
Дії, які свідчать про вчинення військовослужбовцями рф злочину, передбаченого ст. 438 КК, навіть якщо вони виконували наказ свого командира або начальника
-
Обов’язок комбатанта дотримуватися норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту (ст. 438 КК)
-
Кваліфікація. Щодо дій громадянина України, який реалізовував державну політику держави-окупанта – рф у військовій сфері підлягають кваліфікації ч. 1 ст. 438 КК
-
Кваліфікація дій, вчинених під час збройного конфлікту за ст. 438 КК України
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.