Чинна редакція статті — з 01.07.2020
Стаття 71 КК. Призначення покарання за сукупністю вироків
1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
2. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
3. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
4. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
5. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Неможливість на підставі статей 71, 72 КК зарахування строку покарання, відбутого за попереднім вироком, та попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні
-
Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після
-
Відсутність підстав для застосування положень ст. 71 КК чи зарахування покарання до засудженого, який під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні відбував покарання за іншим вироком та тримався під вартою не в колонії, а в СІЗО
-
Неправильність призначення судом покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК) із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим
-
Неможливість приєднання до остаточного покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання у виді конфіскації майна, призначеного попереднім вироком, яке особа відбула
-
Щодо перерахування особі строку попереднього ув'язнення за попереднім вироком у іншому кримінальнмоу провадження при призначенні покарання за сукупністю вироків (ч. 1 ст. 71 КК)
-
Умови призначення покарання за сукупністю вироків. Незастосування ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК у разі відбуття невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді штрафу на час ухвалення нового вироку.
-
Щодо незастосування ст. 71 КК якщо особу звільнено від відбування покарання за попереднім вироком у зв’язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена
Знайдено позицій: 28. Показано 8 найновіших.
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.