Чинна редакція статті — з 28.03.2024
Стаття 76 КК. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки:
1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
2. На осіб, засуджених за злочини, пов’язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов’язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу
3. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов’язки:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов’язки, передбачені частиною третьою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.
4. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Дія ч. 1 ст. 76 КК в часі у зв’язку зі зміною характеру його положень з диспозитивного на імперативний
-
Необов'язковість застосування судом одного із додаткових обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 76 КК (у редакції Закону України від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII)
-
Обов’язки, які визначені у ст. 76 КК, як умови звільнення особи від відбування покарання. Процесуальна форма рішення апеляційного суду у разі збільшення кола обов’язків, передбачених ст. 76 КК.
-
Залишення апеляційним судом без уваги відсутність у вироку суду першої інстанції конкретизації обов'язків, передбачених ст. 76 КК, та вказівки на редакцію ст. 76 КК, яка застосовувалася до засудженого на момент постановлення вироку
-
Порушення суттєвих вимог кримінальної процесуальної форми щодо виду та підстав ухвалення рішень судом апеляційної інстанції при звільненні особи на підставі ст. 75 КК та незастосування ст. 76 КК
-
Текстуальні помилки у резолютивній частині ухвали апеляційного суду щодо пунктів частин статті 76 КК
-
Погіршення становища засудженого у разі застосування п. 2 ч. 2 ст. 76 КК (у редакції Закону України від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII), якщо на момент вчинення ним злочину діяла редакція від 14 квітня 2009 року
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.