Чинна редакція статті — з 13.04.2012
Стаття 23 КПК. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Неможливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК через відеозвернення потерпілого в якому він стверджує, що не має претензій до обвинуваченого, а також про примирення
-
Щодо порушення принципу диспозитивності апеляційним судом зумовленого відмовою у задоволенні клопотання прокурора про безпосереднє дослідження відеозаписів усупереч приписам статей 22, 23, 94, 95, 439 КПК
-
Застосування апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів при скасуванні виправдувального вироку. Випадки, коли нове безпосереднє дослідження доказів апеляційним судом не вимагається.
-
Право суду вийти за межі висунутого обвинувачення. Відсутність порушень вимог КПК у випадку скасування обвинувального вироку з підстав, не пов'язаних з оцінкою доказів
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.