Чинна редакція статті — з 01.01.2025
Стаття 93-2 КУзПБ. Особливості банкрутства небанківських надавачів платіжних послуг
1. Під час розгляду справ про банкрутство юридичної особи, яка є платіжною установою (у тому числі малою платіжною установою), установою електронних грошей, надавачем нефінансових платіжних послуг (далі - небанківський надавач платіжних послуг), учасником справи про банкрутство визнається Національний банк України.
2. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Національному банку України та користувачам платіжних послуг такого небанківського надавача платіжних послуг повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна.
3. Кошти, отримані небанківськими надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг, у тому числі кошти, що отримуються ними від користувачів/надходять (утримуються) на користь користувачів, зокрема через комерційних агентів, не включаються до складу ліквідаційної маси.
4. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання небанківського надавача платіжних послуг банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури кошти користувачів платіжних послуг підлягають поверненню клієнту.
Вимоги користувачів платіжних послуг у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченому цим Кодексом.
Практика Верховного Суду
У базі правових позицій Верховного Суду не знайдено позиції, що посилається на цю статтю.
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.