До змісту

Чинна редакція статті — з 12.09.2025

Стаття 21 КЗпП. Трудовий договір

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49-5 цього Кодексу.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

Студентський трудовий договір - це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій.

Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання.

Практика Верховного Суду

Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.

  1. Про законодавчі особливості набуття контрактом ознак безтроковості

    Рішення від 01.10.2024 Касаційний адміністративний суд Справа № 640/2964/22 Позиція на сайті ВС ↗

  2. Працівник, який поновлюється на роботі на підставі рішення суду, не зобов’язаний подавати заяв на підставі статей 21, 24 КЗпП України

    Рішення від 27.04.2023 Касаційний адміністративний суд Справа № 460/4900/21 Позиція на сайті ВС ↗

  3. Відсутність у Кодексі законів про працю України можливості здійснювати взаємний обміну найманими працівниками

    Рішення від 09.06.2022 Касаційний адміністративний суд Справа № 2340/2901/18 Позиція на сайті ВС ↗

Для вашого ШІ-асистента

Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT

Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.