Чинна редакція статті — з 27.09.2024
Стаття 46 КЗпП. Відсторонення від роботи
Відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19
-
Щодо застосування додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи, передбачених локальними актами підприємства
-
Невиконання вимог керівника як підстава для відсторонення працівника від роботи
-
Юрисдикція спору щодо оскарження рішень органів управління акціонерного товариства щодо відсторонення від виконання обов'язків голови правління товариства згідно з ч.3 ст. 99 ЦК України, ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства»
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.