Чинна редакція статті — з 04.08.2013
Стаття 162 СК. Правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
2. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Щодо права на пред’явлення позову про відібрання дитини
-
Відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 162 СК України) у випадку, якщо після визначення місця проживання дитини з одним із батьків дитина з ним не проживала
-
Право на використання одним з батьків такого способу захисту як відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання у разі невиконання іншим з батьків судового рішення щодо визначення місця проживання дитини
-
Обставини, які враховуються при вирішенні позову про відібрання дитини (ст. 162 СК України)
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.