До змісту

Чинна редакція статті — з 10.01.2002

Стаття 236 СК. Недійсність усиновлення

1. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.

2. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).

3. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.

4. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220-222 цього Кодексу.

5. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

Практика Верховного Суду

Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.

  1. Про визнання недійсним усиновлення та наслідки скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав

    Рішення від 05.09.2022 Касаційний цивільний суд Справа № 554/1924/20 Позиція на сайті ВС ↗

Для вашого ШІ-асистента

Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT

Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.