Чинна редакція статті — з 22.03.2026
Стаття 10 Водного кодексу. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин
До відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:
1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів та управління ризиками затоплення;
2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;
4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;
5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;
5-1) надання за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, інформації, необхідної для визначення територій з потенційно значними ризиками затоплення;
6) організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод, та про ризики затоплень;
7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
Практика Верховного Суду
У базі правових позицій Верховного Суду не знайдено позиції, що посилається на цю статтю.
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.