Стаття 107-1 Водного кодексу. Плани управління ризиками затоплення

Плани управління ризиками затоплення розробляються для окремих територій у межах району річкового басейну, які мають високий ризик затоплення.

Плани управління ризиками затоплення розробляються та виконуються з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплень на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Плани управління ризиками затоплення затверджуються Кабінетом Міністрів України кожні шість років.

Порядок розроблення плану управління ризиками затоплення затверджується Кабінетом Міністрів України.

Управління ризиками затоплення здійснюється шляхом проведення попереднього оцінювання ризиків затоплення, створення карт загроз і ризиків затоплення, розроблення та впровадження планів управління ризиками затоплення.

Методики розроблення карт загроз і ризиків затоплення та попередньої оцінки ризиків затоплення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Замовниками розроблення карт загроз і ризиків затоплення можуть бути центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи або організації, розташовані на території з потенційно значними ризиками затоплення.