До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 13 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про надання коментарів до проєкту аудиторського звіту та їх значення для подальшої процедури аудиту

    Надання коментарів підконтрольною установою на проєкт аудиторського звіту насамперед є правом такої установи, реалізація/нереалізація якого жодним чином не впливає на подальшу процедуру оформлення відповідного звіту, оскільки саме на цій стадії підконтрольна установа може висловити свої заперечення стосовно установлених аудитом фактів, які Держаудитслужба повинна перевірити, за потреби витребувати додаткові пояснення і документи та прийняти відповідне рішення про відхилення або прийняття таких коментарів. Це означає, що закон зобов'язує орган Держаудитслужби надіслати примірник проєкту об'єкту аудиту та у разі надання у встановлені пунктом 20 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 252, строки коментарів, обговорити та узгодити питання, що в них порушуються. Водночас відсутність (ненадання) об'єктом перевірки таких заперечень не є підставою для зупинення подальшої процедури узгодження результатів аудиту, оскільки інститут надання коментарів, передбачений Порядком № 252, є лише інструментом реалізації права об'єкта контролю донесення власної позиції щодо висновків аудиту і вплинути на формування остаточних результатів контрольного заходу.

    Позицію оприлюднено 04.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про належний розгляд заперечення до акта ревізії органом контролю

    У разі незгоди із актом ревізії об'єкт контролю надає органу контролю заперечення (зауваження), які мають бути проаналізовані органом державного фінансового контролю. При цьому Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, надано право органу контролю для уточнення фактів, викладених у запереченнях, шляхом додаткового витребування у об'єкта контролю необхідних документів та пояснень. Приписи цього Порядку не обмежують право об'єкта контролю подавати додаткові документи разом із запереченнями. На стадії подання заперечень/зауважень у об'єкта контролю наявна можливість спростувати висновки акта ревізії. Орган контролю зобов'язаний проаналізувати надані об'єктом контролю заперечення та документи надані до таких заперечень. Ігнорування органом державного фінансового контролю додатків до заперечень може свідчити про неповний та формальний розгляд заперечень, що може кваліфікуватися як порушення суб'єктом владних повноважень обов'язку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

    Позицію оприлюднено 23.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Акт про неможливість проведення ревізії не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України

    Акт про неможливість проведення ревізії за своєю правовою природою є носієм інформації, де зафіксовано обставини, що стали на заваді проведенню ревізії, або, іншими словами, викладено опис причин та умов, що унеможливили або перешкодили її проведенню. Дії посадової особи органу державного фінансового контролю щодо складення такого акта мають на меті зафіксувати ці обставини та причини, що їх зумовили. Оскарження до суду дій щодо складення такого акта на предмет наявності або відсутності підстав для його складення означає для суду потребу перевірити достовірність зафіксованої у ньому інформації та правильність їх оцінки посадовою особою органу державного фінансового контролю як таких, що унеможливили ревізію.Отже, акт про неможливість проведення ревізії не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

    Позицію оприлюднено 26.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про обов’язок замовника надавати органу фінансового контролю документи щодо публічної закупівлі, проведеної з нагальною потребою

    Ненадання замовником на вимогу Управління запитуваних документів ставить під сумнів дотримання ним принципу здійснення публічних закупівель відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Крім того, невиконання замовником вимоги, позбавляє Управління можливості здійснити державний фінансовий контроль, спрямований на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а саме визначити, якою була потреба замовника у бюджетних коштах, що має підтверджуватися інформацією із запитуваних документів та співставити її із сумою договору, дослідити питання відповідності технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідності умов договору вимогам законодавства, тощо. Публічна закупівля у зв`язку із нагальною потребою не повинна суперечити принципам здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII. Ураховуючи вимоги абзацу 1 частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII та підпункту 4 пункту 13 Особливостей, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку, коли закупівля відбулася у зв`язку із нагальною потребою без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, надання пояснень, інформації та документів на вимогу органу фінансового контролю, є обов`язком замовника, що у свою чергу забезпечить прозорість та відкритість процедури закупівлі, надасть змогу виявити та/або завадити порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

    На сайті Верховного Суду ↗

  5. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про дискрецію органу державного фінансового контролю в аспекті меж визначення зобов’язальної частини у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі

    Орган державного фінансового контролю (в спірному випадку Південний офіс Держаудитслужби) згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон №2939-XII) та підпункту 20 пункту 6 Положення № 23 наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.зобов`язання органом державного фінансового контролю щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення №23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності є прерогативою позивача.

    На сайті Верховного Суду ↗

  6. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про можливу поведінку контролюючого органу за наслідками проведеного аудиту

    У випадку, коли діями чи бездіяльністю посадових (службових) осіб об`єкта аудиту державі заподіяні матеріальні збитки (шкода), а правоохоронний орган відмовив у порушенні кримінальної справи, відділ аудиту відповідно до статей 1166 ЦК України та 130 КЗпП України може рекомендувати керівнику об`єкта аудиту пред`явити позов до осіб дії або бездіяльність яких призвели до порушення вимог чинного законодавства (пункт 2 розділу ІХ Порядку № 1124).

    На сайті Верховного Суду ↗

  7. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про умови правомірного внесення змін до договору, укладеного з переможцем публічних торгів

    Внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

    На сайті Верховного Суду ↗

  8. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про наявність у Інспекції із забезпечення якості повноважень на отримання від суб’єкта аудиторської діяльності відомостей про наявність ознак вчинення ним або працевлаштованим у нього аудитором проступку

    У розумінні статей 42, 45 Закону № 2258-VIII, дисциплінарне провадження може бути порушено на підставі: заяви (скарги); подання; загальнодоступної інформації, що містить відомості про наявність у діях суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку. Водночас є застереження, яке полягає у тому, що дисциплінарне провадження стосовно аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак професійного проступку аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності, а також за анонімною заявою (скаргою). Правом на звернення до Ради нагляду із заявою (скаргою) щодо дій аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності, яка може бути підставою для професійної відповідальності, наділений кожен, кому відомі факти таких дій. Варто зазначити, що до повноважень Інспекції належать, зокрема, як проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, так і проведення перевірок та реалізація стягнень за дорученням Ради нагляду. Таким чином повноваження Інспекції розмежовуються на проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та за дорученням Ради нагляду. Наведене свідчить, що під час перевірки з контролю якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності Інспекція може отримати відомості про наявність ознак професійного проступку аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності.

    На сайті Верховного Суду ↗

  9. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про вимоги до тендерної документації в контексті відтворення в ній певних забороняючих правил поведінки щодо здійснення державних закупівель у визначених суб’єктів

    Правові засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема вимоги до тендерної документації встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», стаття 22 якого не містить вимог, які б зобов`язували замовників зазначати у тендерній документації про заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом України «Про санкції».

    На сайті Верховного Суду ↗

  10. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про розуміння кодифікації класу товарів/послуг згідно з Єдиним закупівельним словником

    Єдиний закупівельний словник складається з основного словника і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, що, у свою чергу, відповідають найменуванню, яке описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна. Отже предмет закупівлі визначається за класом товару/послуги відповідно до Єдиного закупівельного словника. Окремі лоти (окремі частини предмета закупівлі) можуть найменуватися за п`ятою-восьмою цифрою Єдиного закупівельного словника, тобто містити деталізований опис товару/послуги.

    На сайті Верховного Суду ↗

  11. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Юридичне значення вказівки про відшкодування збитків у вимозі Держаудитслужби

    Вказівка про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, може бути зазначено у вимозі. Але ці збитки не можуть бути примусово стягнуті шляхом видачі вимоги, оскільки вони відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Довідка про результати звірки, що проводиться в межах інспектування підконтрольної установи не є рішенням органу державного фінансового контролю, що створює юридичні наслідки

    Звірки проводяться в межах інспектування підконтрольної установи. Її результати можуть бути покладені в основу висновку про недотримання підконтрольною установою вимог законодавства, про що зазначається в акті ревізії. Обґрунтованість висновків ревізії і результатів звірки як її частини, може бути предметом судового контролю у справі про оскарження вимоги, прийнятої за наслідками ревізії, або у межах справи про стягнення збитків, завданих об`єкту контролю, якщо самостійно підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень. Отже, довідка про результати звірки не є рішенням органу державного фінансового контролю, що створює юридичні наслідки для позивача.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про вимогу органу державного фінансового контролю щодо усунення правопорушень

    Збитки, завдані державі чи об`єкту контролю, не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, а відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом про їхнє стягнення

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT