До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори, що виникають з кредитних правовідносин

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори, що виникають з кредитних правовідносин», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 18 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство

    У поданому на затвердження суду звіті ліквідатор зобов’язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури. Нездійснення ліквідатором оцінки можливості стягнення дебіторської заборгованості боржника взагалі не може бути виправдано ні строковістю ліквідаційної процедури, ні відповідним рішенням кредиторів. За відсутності вчинення ліквідатором боржника дій з примусового виконання судового рішення в іншій справі, а саме з пошуку майна / активів фізичних осіб – суб’єктів субсидіарної відповідальності, неможливо об’єктивно оцінити такого способу розпорядження правом вимоги боржника до цих осіб, як продаж цього права на аукціоні саме задля максимального задоволення вимог кредиторів боржника.

    Позицію оприлюднено 03.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Застосування позовної давності до майнових вимог кредиторів, заявлених до боржника у справі про його банкрутство

    Положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство. За змістом ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 1 ст. 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов’язань, визначених ст. 175 ГК України. Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство, необхідно керуватися нормами ЦК України.

    Позицію оприлюднено 31.10.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КГС ВС З відступом Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Щодо стягнення заборгованості за винагородою за користування кредитом

    Спірні кредитні договори та додаткові угоди до цих договорів, в тому числі і в частині сплати винагороди за користування кредитом, є чинними і визнаються недійсними у встановленому законом порядку. ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину. БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 21.07.2021 у справі № 910/14918/20, у якій касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом із огляду також і на те, що свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки.

    Позицію оприлюднено 08.07.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КГС ВС З відступом Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Про обов’язок гаранта сплатити кошти за гарантією

    Гарант не має права робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов’язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. ОП КГС ВС відступила від висновку , наведеного в постанові ОП КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, про те, що при вирішенні спору про існування обов’язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією.

    Позицію оприлюднено 08.07.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Щодо визнання 3 % річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою квартири або житлового будинку, заборгованість за яким стягнута з боржника в гривнях

    Ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, з урахуванням чого у кредитора наявне передбачене частиною другою статті 625 ЦК України право на нарахування 3 % річних за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання. Вказана норма поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред`явленому ним позові у національній валюті - гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника у цій валюті, має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування 3 % річних та індексу інфляції на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання.

    На сайті Верховного Суду ↗

  6. КГС ВС Гарантія

    З ВІДСТУПОМ! Щодо права гаранта відмовитися від задоволення вимоги кредитора

    Гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов'язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов'язання боржником. ОП КГС ВС відступали від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 про те, що при вирішенні спору про існування обов’язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.

    На сайті Верховного Суду ↗

  7. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    З ВІДСТУПОМ! Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з огляду на мораторій, встановлений статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"

    Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII забороняється нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами. До зобов’язання за кредитним договором, зокрема, належать і зобов’язання зі сплати процентів, що прямо випливає з положень частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1054 та статті 1056-1 ЦК України. Ураховуючи, що проценти за користування кредитом є зобов’язанням за кредитним договором і складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов’язань за кредитом", визначеним частиною 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", підстав для нарахування пені на прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом немає. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/3262/16, згідно з яким дія вказаного Закону № 1669-VII не поширюється на стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, а поширюється лише на нарахування штрафних санкцій на основну суму заборгованості (тіло кредиту) за кредитними зобов’язаннями.

    На сайті Верховного Суду ↗

  8. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    З ВІДСТУПОМ! Щодо прав заставодержателя облігацій на відсоткові доходи у разі включення облігацій, що є предметом застави, до ліквідаційного майна банку

    Згідно зі статтею 54 Закону України "Про заставу", частиною третьою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заставодержатель облігацій має першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок належних до виплати відсотків за облігаціями лише в разі, якщо відсотковий дохід є предметом застави, що прямо обумовлено в договорі. Закон не містить прямої заборони про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог щодо зобов'язання з виплати відсоткового доходу за облігаціями, що є предметом застави, за наявності умов, визначених у пункті 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Заставодержатель облігацій не може посилатися на порушення своїх прав, якщо відсотковий дохід за облігаціями не є предметом договору застави. КП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 01.12.2020 у справі № 910/683/19, щодо застосування норми ч. 3 ст. 52 Закону про гарантування вкладів у подібних правовідносинах.

    На сайті Верховного Суду ↗

  9. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Ефективність способу захисту права в разі подання самостійних позовних вимог про визнання відсутнім права у кредитора вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором

    Вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитним договором є неефективним способом захисту. Вказані вимоги є вимогами про встановлення юридичних фактів та неспроможні призвести до поновлення порушених прав, а тому не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише за наявності та розгляду між сторонами спору про право

    На сайті Верховного Суду ↗

  10. КГС ВС Дія нормативно-правових актів у часі

    Застосування п. 5 Р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" щодо зарахування зустрічних вимог до набрання чинності цим Законом

    Норма пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590-ІХ не містить вказівки щодо зворотної (ретроактивної) дії положень цього Закону до правовідносин, що виникли відповідно до пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, чинній згідно із Законом України від 16 липня 2015 року № 629-VIII. Пункт 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону стосується прямо обумовлених у Законі процесуальних особливостей вирішення, розгляду або перегляду судових справ. Він не стосується спорів щодо зарахування зустрічних вимог, що вже мало місце шляхом учинення одностороннього правочину на момент набрання чинності цим Законом.

    На сайті Верховного Суду ↗

  11. КГС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу

    Перебіг позовної давності у справі про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, а також втрат від інфляції за кредитом і відсотками стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КГС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Початок перебігу позовної давності для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину

    Для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором

    Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

    На сайті Верховного Суду ↗

  14. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті

    Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті.

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту)

    За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях

    У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях.

    На сайті Верховного Суду ↗

  17. КГС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України

    У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється.

    На сайті Верховного Суду ↗

  18. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Спосіб захисту права особи на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого вона не є

    Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов’язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT