До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 12 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

    Щодо недобросовісності юридичної особи як набувача нерухомого майна, внесеного до статутного капіталу керівником, щодо якого ухвалено рішення про витребування цього майна

    Використання конструкції юридичної особи (зокрема, внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи, вихід учасника із юридичної особи з отримання майна, поділ об’єктів нерухомості), з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. Юридична особа є недобросовісним набувачем, якщо встановлено, що її керівник, який передав спірне майно до статутного капіталу товариства, був обізнаний про судове рішення щодо витребування цього майна

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КГС ВС купівлі-продажу

    Щодо набуття права власності за набувальною давністю особою, яка володіє майном за волею власника, що можливе лише за наявності сукупності визначених законом умов

    Набуття права власності за набувальною давністю є первинним способом виникнення права власності, для застосування якого необхідна наявність усіх законодавчо визначених умов у сукупності: добросовісність заволодіння майном, безтитульність володіння (відсутність будь-якої правової підстави володіння чужим майном), відкритість володіння та його безперервність протягом встановленого законом строку. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу (договору купівлі-продажу, оренди тощо) виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому випадку володілець володіє майном не як власник. Також позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

    Позицію оприлюднено 31.10.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КГС ВС Набуття майна або збереження без достатніх правових підстав

    Про повноваження обласних військових адміністрацій на ухвалення рішень про реквізицію майна в умовах правового режиму воєнного стану

    Військова адміністрація, що утворюється в умовах правового режиму воєнного стану, не належить до військового командування в розумінні ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» або військового формування згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому не наділена повноваженнями та правами, передбаченими ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ухвалювати рішення, видавати накази, безпосередньо вчиняти дії щодо примусового вилучення / відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, і у місцевостях, де ведуться бойові дії.

    Позицію оприлюднено 29.09.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КГС ВС Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань

    Поширення приписів частини другої статті 625 ЦК України на позадоговірні грошові зобов’язання щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей

    Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов’язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов’язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

    На сайті Верховного Суду ↗

  5. КГС ВС Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

    Стягнення у порядку статті 1212 ЦК України коштів, сплачених понад визначену в договорі суму

    Наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для висновку про зарахування до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами, оскільки сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана здійсненою на підставі такого договору. Cкасування в судовому порядку рішень виконавчого органу місцевого самоврядування про збільшення базового тарифу в розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, є підставою для стягнення коштів, які були перераховані особою на підставі зазначених рішень понад визначену в договорі суму, як безпідставно отриманих у порядку статті 1212 ЦК України.

    На сайті Верховного Суду ↗

  6. КГС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Щодо повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання

    Для повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання, правила статті 216 ЦК України не застосовуються, а повернення виконаного здійснюється на підставі положень глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України

    На сайті Верховного Суду ↗

  7. КГС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Щодо застосування позовної давності у спорах про повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей

    Аналіз положень статей 625, 1212 ЦК України у сукупності з положеннями глави 19 "Позовна давність" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" книги першої "Загальні положення" цього Кодексу про позовну давність дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей), передбачених в частині другій статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу), сплив якої у разі заявлення стороною у спорі про її застосування є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України). Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

    На сайті Верховного Суду ↗

  8. КГС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Щодо стягнення гарантійного внеску у разі визнання недійсним результату аукціону

    За своєю суттю процедура реалізації об'єкта приватизації на аукціоні становить сукупність юридичних дій, в тому числі сплату гарантійного внеску, метою яких є створення конкурентної процедури виявлення переможця аукціону. Тож у разі визнання недійсним його результатів зникає весь юридичний склад процесу відчуження майна і, як наслідок, відпадає правова підстава, за якою договір купівлі-продажу мав бути укладений з переможцем аукціону, що є підставою для стягнення сплаченого потенційним покупцем гарантійного внеску відповідно до статті 1212 ЦК України.

    На сайті Верховного Суду ↗

  9. КГС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Відсутність правової підстави відповідно до статті 1212 ЦК України

    Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

    На сайті Верховного Суду ↗

  10. КГС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Щодо різної правової природи між завданням збитків та набуттям майна без достатньої правової підстави

    Завдання збитків та набуття майна без достатньої правової підстави мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для повернення безпідставно набутих коштів необхідним встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майно відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

    На сайті Верховного Суду ↗

  11. КГС ВС Набуття майна або збереження без достатніх правових підстав

    Щодо умов виникнення кондикційних зобов'язань

    Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КГС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Щодо повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    У разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.