До змісту

Касаційний господарський суд

Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки

Позицію оприлюднено 25.09.2026

Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, володіти, користуватися (згідно із цільовим призначенням земельної ділянки) та розпоряджатися нею, у той час як договір оренди надає орендареві права володіння та користування орендованою земельною ділянкою і зобов’язує повернути її після закінчення договору оренди орендодавцеві. Таким чином, в орендних правовідносинах земельна ділянка вибуває з володіння та користування орендодавця, тоді як власник (землекористувач) земельної ділянки, обтяженої сервітутом, продовжує володіти і користуватися нею згідно з її цільовим призначенням.

Сервітут встановлюється лише у тому разі, коли користування чужою ділянкою є вимушеним та неминучим, а потреба не може бути задоволена в інший спосіб. Водночас договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати її відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Поділитися

Як послатися на позицію

Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 910/15400/24.

Готове посилання для процесуального документа. Перед посиланням прочитайте саму постанову.

Рішення, з яких взято позицію

Інші позиції розділу «Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою»

Для вашого ШІ-асистента

Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT

MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.