Касаційний господарський суд
Про наслідки укладення договору оренди пам'ятки культурної спадщини без погодження органу охорони культурної спадщини
Набуття особою права користування об’єктом, до складу якого входить пам’ятка культурної спадщини, пов’язане з обов’язком проявити розумну обачність та з’ясувати спеціальний правовий режим майна, якщо його зовнішні й архітектурні ознаки є помітними та доступними для сприйняття за звичайних умов. Укладення договору оренди щодо пам’ятки місцевого значення без попереднього погодження уповноваженого органу охорони культурної спадщини є порушенням імперативних вимог закону (ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»). У такому випадку ризик процедурних порушень орендодавця не може покладатися виключно на державу, оскільки недобросовісна та необачна поведінка орендаря виключає наявність у нього легітимних очікувань на збереження права користування та спростовує тезу про «надмірний індивідуальний тягар» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Як послатися на позицію
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 916/938/22.
Готове посилання для процесуального документа. Перед посиланням прочитайте саму постанову.
Рішення, з яких взято позицію
Інші позиції розділу «Спори щодо оренди землі»
Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT
MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.