До змісту

Касаційний господарський суд

Застосування заборони здійснення банками валютних операцій, учасниками яких є суб’єкти з місцезнаходженням у рф або в рб, до операцій із зарахування коштів - платежу за договором оренди

НБУ має право обмежувати валютні операції в межах території України, в тому числі забороняти зараховувати на рахунок клієнта − отримувача коштів в іноземній валюті, що надійшли від нерезидента – контрагента, в разі необхідності забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, а також випадків запровадження НБУ відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» заходів захисту. Банк з метою здійснення валютного нагляду за операцією клієнта з переказу коштів в іноземній валюті зобов’язаний виконувати нормативно-правові акти з питань здійснення операцій з валютними цінностями з юридичними особами − нерезидентами, і клієнт не має права вимагати виконання умов договору, якщо це суперечить вимогам чинного законодавства. Постанова НБУ № 18 є нормативно-правовим актом, який установлює особливості щодо здійснення операцій з валютними цінностями в період запровадження воєнного стану та впроваджує обмеження, які банки та їх клієнти мають дотримуватися під час проведення відповідних операцій. Постанова НБУ № 18 забороняє банкам здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у рф або у рб. Тому банк не має права здійснювати зарахування коштів, що надійшли від таких осіб на поточний рахунок клієнта в Україні як платіж за договором оренди. Така заборона не є обмеженням прав клієнта в розумінні статті 1074 ЦК України, оскільки не стосується порядку розпоряджання грошовими коштами, що були зараховані на рахунки. Крім того, втручання у право орендодавця мирно володіти своїм майном, що полягало у неможливість отримувати ним орендні платежі внаслідок введення заборони на отримання платежів від контрагентів-нерезидентів з місцезнаходженням в рф, відповідало вимозі законності, переслідувало загальний інтерес та було пропорційним переслідуваній правомірній меті. Застосований захід не позбавив орендодавця законних очікувань щодо його власності, а лише відстрочив можливість набуття належних йому грошових коштів (зокрема, на період дії правового режиму воєнного стану). Отже, у цьому разі не було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Поділитися

Як послатися на позицію

Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 910/11289/22.

Готове посилання для процесуального документа. Перед посиланням прочитайте саму постанову.

Рішення, з яких взято позицію

Норми

Інші позиції розділу «Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом»

Для вашого ШІ-асистента

Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT

MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.