К содержанию

Действующая редакция статьи — с 28.11.2019

Статья 26 ГПК. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя

1. Підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

2. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

3. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, у яких відповідачем є суддя чи працівник апарату Вищого антикорупційного суду, таке провадження у першій інстанції здійснює місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Вищий антикорупційний суд, а ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Практика Верховного Суда

В базе правовых позиций Верховного Суда не найдено позиции, ссылающейся на эту статью.

Для вашего ИИ-ассистента

Спросите об этой статье в Claude или ChatGPT

Подключите MCP-сервер Merit — и ассистент будет читать статью в редакции на нужную дату, вместе с практикой Верховного Суда и данными реестров. Каждый ответ — с источником.