Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 49 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо незастосування позовної давності до вимог про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження та припинення обтяження
Позов про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження та припинення обтяження є негаторним, що зумовлює застосування до спірних правовідносин статті 391 ЦК України, а тому на такі позовні вимоги позовна давність не поширюється.
- Дело № 910/20607/17 Постанова 06.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо дійсності договору управління нерухомим майном, обтяженим іпотекою та укладеним без згоди іпотекодержателя
Здійснивши системний аналіз положень частини першої статті 1 та абзацу 4 частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку", ОП КГС ВС дійшла висновку, що законодавцем передбачено перелік договорів, укладення яких прямо заборонено без згоди іпотекодержателя та визначено наслідки їх недійсності згідно з частиною третьою статті 12 цього Закону. Договір управління не включено до такого переліку, незважаючи на те, що положення управителя завжди до якоїсь міри пов'язані з переданням предмета управління – майна установника управління у користування управителя. Отже, законодавцем допускається передання власником-іпотекодавцем належного йому нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, в управління третій особі на підставі договору управління майном в силу частини першої статті 1039 ЦК України з обов'язком щодо попередження управителя про правовий режим майна, яке передається в управління, як такого, що є предметом обтяження (частина друга статті 1039 ЦК України) та з врахуванням обсягу обмеження прав власника за договором іпотеки. З огляду на викладене ОП КГС ВС не вважає за необхідне відступати від висновку, викладеного Верховним Судом у справах № 916/144/18 та № 916/145/18 про відсутність правових підстав для визнання нікчемним (недійсним) договору управління нерухомим майном саме з підстав, передбачених частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку".
- Дело № 916/15/18 Постанова 13.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо обставин визнання недійсним (фіктивним) договору поруки
При застосуванні приписів статті 234 ЦК України у вирішенні питання проте , чи наявні наміри сторін договору поруки щодо створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, несуттєве, часткове виконання (порівняно з розміром основного зобов'язання) поручителем своїх обов'язків за договором поруки не завжди свідчить про те, що оспорюваний правочин не є фіктивним, цей факт потрібно оцінювати в сукупності з іншими встановленими судами обставинами, на які посилається заінтересована особа. ОП КГС ВС уточнила висновок, викладений у постанові КГС ВС від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18 про те, що договір поруки безпосередньо на права та обов`язки боржника не впливає, його зобов`язання в цьому випадку не встановлюються, не припиняються та не змінюються (не доповнюються та не збільшуються).
- Дело № 904/2979/20 Постанова 19.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для визнання недійсним договору поруки, який вчинено під впливом обману
Саме собою невиконання кредитором обов’язку з передачі поручителю, який виконав основне зобов’язання за боржника, документів, що підтверджують обов’язки останнього за кредитними договорами чи його інших поручителів (у т. ч. майнових) за договорами поруки, застави (іпотеки), не може свідчити про наявність факту обману
- Дело № 910/18759/19 Постанова 04.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Клопотання щодо визначення вартості майна під час проведення виконавчих дій
Сторони виконавчого провадження відповідно до приписів статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" мають право заявити клопотання щодо визначення вартості майна під час проведення виконавчих дій з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
- Дело № 917/1369/17 Постанова 11.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про право бенефіціара отримати від гаранта грошову суму гарантії
У правовідносинах із забезпечення виконання зобов'язання банківською гарантією для висновку про те, чи має право бенефіціар отримати від гаранта грошову суму гарантії, має значення наявність у бенефіціара відповідного права на отримання суми банківської гарантії у разі прострочення принципалом виконання свого зобов'язання саме на час отримання суми банківської гарантії, тобто існування у кредитора (бенефіціара) права прийняти від гаранта виконання зобов'язання за гарантією.
- Дело № 910/6089/18 Постанова 16.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про неналежність способу захисту цивільних прав: вимоги про повернення банківської гарантії, як документа, після визнання правочину (гарантії) таким, що не підлягає виконанню
Є неналежним способом захисту цивільних прав вимога позивача про повернення банківської гарантії, як документа, що був наданий позивачем до тендерної документації при оформленні договору з постачання паливо-мастильних матеріалів та який втратив свою чинність, оскільки правочин (гарантію) визнано таким, що не підлягає виконанню. Така вимога не призводить до реального захисту порушених прав та інтересів позивача, а тому провадження з її розгляду на законних підставах закрито судом апеляційної інстанції з посиланням на приписи пункту 1 частини першої статті 231 ГПК Україн.
- Дело № 910/5989/18 Постанова 15.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови чинності гарантії, які не можуть бути погоджені в договорі банківської гарантії
Погодження в договорі банківської гарантії таких умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об`єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії, сутність якої полягає в тому, що банк гарант приймає на себе зобов`язання зі сплати обумовленої договором суми у разі настання гарантійного випадку незалежно від сплати таких сум боржником. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, водночас порядок покриття боржником вказаних сум встановлений в ст. 569 ЦК України, яка передбачає право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
- Дело № 910/13380/18 Постанова 26.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки розірвання виконаного повністю або частково договору та закінчення строку дії гарантії щодо права сторони звернутися з позовом до суду про визнання такого договору недійсним
Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Закінчення строку дії гарантії є підставою для припинення зобов'язання гаранта перед кредитором. Водночас така обставина не позбавляє сторони права на звернення з позовом про визнання такого договору недійсним.
- Дело № 916/319/19 Постанова 10.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зобов’язання гаранта у випадку не підписання учасником, який став переможцем торгів договору про закупівлю
Вимога позивача про стягнення з Банку коштів за банківською гарантією [на підставі частини третьої статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі»] є обґрунтованою. Відповідно до статті 562 цього Кодексу зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання. Таким чином, у відносинах за гарантією беруть участь три суб’єкти – гарант, бенефіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує виконання принципалом його обов’язку перед бенефіціаром.
- Дело № 910/23450/17 Постанова 21.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).
- Дело № 910/8357/18 Постанова 28.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Невиконання відповідачем обов’язку передати документи не є істотним порушенням умов договору поруки
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Саме лише невиконання первісним кредитором обов’язку з передачі документів, що підтверджують обов’язки боржника за кредитним договором, не свідчить про відсутність у нового кредитора права вимоги до боржника.
- Дело № 910/4996/19 Постанова 11.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором
Правовий аналіз частини другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням частини першої статті 512 ЦК України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.
- Дело № 910/7715/19 Постанова 18.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки визнання за кредитором права власності на предмет іпотеки або застави для одержання задоволення порушеного основного зобов’язання за рахунок іншого виду забезпечення
Нормами чинного законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки або застави шляхом визнання за кредитором права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов'язання за рахунок іншого виду забезпечення. Оскільки розмір забезпечення основного зобов'язання може мати істотне значення для кредитора при погодженні ним умов основного зобов'язання, у яке він вступає, припинення усіх інших забезпечень при реалізації кредитором одного з них - суперечило б принципу справедливості та розумності.
- Дело № 908/1506/17 Постанова 14.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо реалізація предмета застави
Довготривалі та безрезультатні дії з продажу іпотечного майна порушують права як боржника так і майнового поручителя на законне очікування прийняття предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості, покладають на іпотекодавця надмірний, неспіврозмірний тягар та штучно збільшують заборгованість боржника за кредитним договором
- Дело № 922/2827/18 Постанова 19.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про неможливість припинення поруки (іпотеки як різновиду поруки) з підстав припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації юридичної особи
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» у випадку, коли іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника перед іпотекодержателем, він є майновим поручителем. Отже, в даному випадку іпотека є конгломератним різновидом таких видів забезпечення виконання зобов'язання як порука та застава. Припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації юридичної особи боржника за цим зобов’язанням не припиняє поруки (та, відповідно, іпотеки як різновиду поруки), якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи боржника.
- Дело № 910/2815/19 Постанова 20.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна
Іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. У разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов'язань іпотекодержатель в силу частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.
- Дело № 904/9896/17 Постанова 24.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.
Сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу. Таким чином, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, натомість з урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку», суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем
- Дело № 925/1387/15 Постанова 11.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Перехід права власності на обтяжене іпотекою майно є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні, але не для звернення з новим позовом до нового власника
У разі наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, зміна власника обтяженого іпотекою майном не свідчить про необхідність повторного доведення кредитором в судовому порядку наявності в нього відповідного права. В даному випадку, враховуючи, що існує рішення суду, яким звернуто стягнуто на іпотечне майно, після переходу права власності на обтяжене іпотекою майно, відбулась зміна іпотекодавця, що може бути підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні, а не для звернення з новим позовом до нового власника.
- Дело № 916/1645/18 Постанова 09.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та знаходиться на території проведення антитерористичної операції
посилання скаржника на не зазначення у резолютивній частині судового рішення місцевого господарського суду про зупинення виконання рішення суду у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах відповідно до положень статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", не може бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки обставини, визначені цією нормою, не є підставою для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів, а є лише правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності. Водночас слід зауважити, що за наявності відповідних підстав зупинення вчинення виконавчих дій у такому випадку може бути вирішено у встановленому законом порядку.
- Дело № 905/198/18 Постанова 05.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.