Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 67 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Про законодавство, яке варто застосовувати у питанні накладення на особу штрафу за повторне невиконання рішення в межах виконавчого провадження
Нормами статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено які дії має вчинити державний виконавець при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду. Проте, приписи статті 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 фактично змінюють положення статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", дозволяючи при цьому державному виконавцю виносити необмежену кількість постанов про накладення на боржника штрафу при кожному наступному невиконанні боржником відповідного судового рішення. У відповідності до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, у вказаних правовідносинах (про скасування постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні) слід застосовувати положення статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції № 512/5.
- Дело № 380/16763/22 Постанова 18.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність чітких критеріїв для визначення проведення перевірки конкретного виконавчого провадження начальником органу державної виконавчої служби необхідною
Аналіз частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII) свідчить, що перевірка виконавчого провадження як форма контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, в обов`язковому порядку проводиться у випадку надходження скарги стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника) або в разі виявлення відповідних порушень керівником вищого органу державної виконавчої служби. Також варто зазначити, що з аналізу приписів пункту 2 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 висновується, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, може також з власної ініціативи провести перевірку виконавчого провадження. Водночас чинним законодавством не визначено критерії чи ознаки, наявність яких вказувала б на необхідність проведення перевірки конкретного виконавчого провадження начальником органу державної виконавчої служби.
- Дело № 500/796/22 Постанова 10.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність підстав для заміни судом сторони (юридичної особи) у виконавчому провадженні у зв’язку з її перейменуванням
Зміна найменування юридичної особи не зумовлює правонаступництва у зв`язку із відсутністю нового учасника правовідносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула та відсутністю правопопередника - учасника правових відносин, який вибуває зі складу правовідношення. Таким чином, зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою замінюється назва відповідної сторони такого провадження.
- Дело № 640/3598/20 Постанова 23.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правовий режим стягнутих коштів у виконавчому провадженні як таких, що підлягають поверненню, не ставиться у залежність від повідомлення боржником виконавчий орган про існування обставин, що впливали на здійснення такого стягнення
Оскарження дій державного виконавця та постанов прийнятих в межах виконавчого провадження є правом, а не обов`язком сторони виконавчого провадження. Сам факт стягнення суми штрафу в період дії ухвали суду про зупинення виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, у зв`язку з не доведенням до відома державного виконавця інформації про наявність такої ухвали, а також сам факт відсутності оскарження дій державного виконавця з боку учасників виконавчого провадження не змінює правовий режим стягнутих коштів як таких, що підлягають поверненню.
- Дело № 160/2727/21 Постанова 20.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Повернення боржникові суми стягнутого виконавчого збору у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню
Згідно з частиною п`ятою статті статті 28 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові. Тобто, поверненню боржникові підлягає тільки сума виконавчого збору, стягнута на підставі рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, яке в подальшому було скасоване.
- Дело № 591/5495/16-а Постанова 13.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про правову природу постанови про стягнення виконавчого збору
У розумінні Закону № 1404-VIIІ «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
- Дело № 520/17933/2020 Постанова 22.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про принципову відмінність ролі Державної казначейської служби України у судових процесах де сама держава є боржником, а де боржником виступає окремий державний орган
Обов`язок держави відшкодувати шкоду, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень виникає з правовідносин, суть яких можна охарактеризувати як деліктні, а вид юридичної відповідальності - цивільно-правовий. У цих правовідносинах боржником є держава, яка реалізує свій обов`язок щодо відшкодування шкоди (на підставі судового рішення через Державну казначейську службу України), тоді як гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, боржником за якими є, зокрема, державний орган, а також участь Державної казначейської служби України у цьому процесі мають інше призначення та завдання. В останньому випадку виконання судових рішень щодо стягнення коштів покладено на органи казначейства як на органи, які здійснюють казначейське обслуговування рахунків відповідного державного органу. Боржником в такому випадку є державний орган, який несе зобов`язання перш за все своїм коштом в межах асигнувань з державного бюджету, що і зумовлює участь Державної казначейської служби України у виконанні таких судових рішень. Отже, правова регламентація правовідносин щодо виконання судових рішень, боржниками за якими є в одному випадку державний орган, в іншому - держава, відрізняється, і застосування окремих нормативних положень з однієї сфери правовідносин до іншої є помилковим.
- Дело № 120/4766/21-а Постанова 17.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави для відкриття нового виконавчого провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору
У разі, якщо виконавче провадження закінчено і винесена у ньому постанова щодо стягнення з боржника виконавчого збору є чинною (у порядку, визначеному законодавством, протиправною не визнана та не скасована) законодавством не передбачено іншої альтернативи поведінки виконавця, окрім як відкриття нового виконавчого провадження з виконання такої постанови.
- Дело № 640/8132/20 Постанова 16.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави стягнення з боржника виконавчого збору
Факт повернення виконавчого документа стягувачу є належною та достатньою підставою для стягнення з боржника виконавчого збору, водночас розмір такого виконавчого збору становить 10 відсотків суми, що фактично стягнута, а не суми що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом.
- Дело № 400/4863/20 Постанова 28.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність обов’язку державного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна
Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов`язку державного виконавця, або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.
- Дело № 420/8811/20 Постанова 02.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність обов’язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
Як Законом України "Про виконавче провадження", так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, не передбачено обов`язок державного виконавця повідомляти боржника про опис майна.
- Дело № 480/5060/20 Постанова 02.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правове регулювання процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа
Застосування частини восьмої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин дає Верховному Суду підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається. Застосування аналогії закону дозволяє Суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору. Правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження. Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» часові маркери для її застосування: , , то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця.
- Дело № 320/6215/19 Постанова 21.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про порядок розрахунку виконавчого збору
Частина друга статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла до 28 серпня 2018 року. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів". Отже, після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.
- Дело № 580/12022/23 Постанова 25.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 640/23271/21 Постанова 11.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про обов`язкову умову для заміни сторони виконавчого провадження
Обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.
- Дело № 640/3598/20 Постанова 23.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 200/12767/18-а Постанова 30.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про підстави проведення перевірки конкретного виконавчого провадження начальником органу державної виконавчої служби
Чинним законодавством не визначено критеріїв чи ознак, наявність яких вказувала б на необхідність проведення перевірки конкретного виконавчого провадження начальником органу державної виконавчої служби.
- Дело № 802/921/18-а Постанова 08.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави отримання приватним виконавцем основної винагороди
Підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа та сума основної винагороди визначається у відсотках до фактично стягнутої суми.
- Дело № 280/13057/21 Постанова 28.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Державний виконавець, отримавши виконавчий документ, зобов`язаний або відкрити виконавче провадження, або повернути стягувачу виконавчий документ
Державний виконавець, отримавши виконавчий документ, зобов`язаний здійснити його перевірку та, керуючись приписами Закону №1404-VIII, вчинити відповідну дію - або відкрити виконавче провадження, або повернути стягувачу виконавчий документ.
- Дело № 160/14915/21 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»
Закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме: накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону. Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження. Водночас Суд зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення і не свідчить про неможливість його виконання.
- Дело № 457/359/21 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процедура визначення вартості майна державним виконавцем
Визначення вартості майна державним виконавцем є процесуальною дією суб`єктом владних повноважень, спрямована на виконання визначених законом повноважень в частині реалізації арештованого майна, яка у відповідності до частини п`ятої статті 57 Закону № 1404-VIII безпосередньо створює відповідні наслідки для сторін виконавчого провадження та може бути оскаржена до суду. При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон № 2658-III підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем.
- Дело № 420/26429/23 06.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 360/694/21 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Критерії оцінювання невиконання боржником судового рішень в аспекті можливого притягнення такого суб’єкта до відповідальності
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
- Дело № 160/4615/19 Постанова 17.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.