Відносини публічної служби
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Відносини публічної служби», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 527 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі
Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України, вказує на відсутність права на виплату вихідної допомоги при звільненні, передбачену статтею 44 КЗпП України, оскільки відсутній факт остаточного припинення трудових відносин та досягнута ключова мета вихідної допомоги - компенсація втрати доходу у зв’язку зі звільненням не з вини працівника. Також за таких обставин не підлягає задоволенню і вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, як похідна від вимоги про виплату вихідної допомоги.
- Дело № 640/8468/20 Постанова 19.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про належного відповідача у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення прокурора на посаді
Оскільки стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а саме особи, яка зобов’язана судовим рішенням та/або в силу закону видати наказ про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді, то належним відповідачем, який, відповідно до статті 236 КЗпП України, має нести відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді, є уповноважений орган (його посадова особа), до повноважень якого, в силу відповідного закону, належить вирішення питання про поновлення працівника на посаді. У розумінні статті 236 КЗпП України власником (уповноваженим органом), який має обов’язок видати наказ (розпорядження) про поновлення прокурора на адміністративній посаді, є Генеральний прокурор, а відтак, витрати щодо виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді повинен нести саме Офіс Генерального прокурора як установа, у якій Генеральний прокурор виконує свої управлінські функції та яка є головним розпорядником бюджетного фінансування, а тому є належним відповідачем у таких спорах. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 08.12.2022 у справі № 280/2481/21 та від 23.03.2023 у справі № 420/8539/21, щодо застосування ст. 236 КЗпП України стосовно того, що оскільки обласною прокуратурою нараховувалася та виплачувалась заробітна плата позивачу (прокурору, що займав адміністративну посаду в обласній прокуратурі), відповідач (обласна прокуратура) є розпорядником коштів згідно з кошторисами та щомісячними розписами видатків, затверджених Генеральним прокурором, у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України, а тому є належним відповідачем щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (під час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі).
- Дело № 260/8573/23 Постанова 19.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про умови виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням військовослужбовця
Для звільнення з військової служби достатньою є наявність у сукупності таких умов: призначення особі вироком суду покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; набрання таким вироком законної сили. При цьому умова щодо призначення покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання, не може ототожнюватися виключно з його формальним кримінально-правовим значенням, а підлягає телеологічному тлумаченню з урахуванням мети правового регулювання та означає таке призначення покарання, яке передбачає його реальне відбування і, як наслідок, об’єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби. Натомість у разі звільнення особи від відбування призначеного покарання, зокрема з випробуванням, відсутня вказана умова у вигляді реального відбування покарання, з якою закон пов’язує припинення контракту та звільнення з військової служби, що виключає застосування підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 286 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29 грудня 2009 року. За таких обставин положення підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII та пункту 286 Положення № 1115/2009 не підлягають застосуванню, а отже особа не набуває права на звільнення з військової служби з цих підстав.
- Дело № 140/34973/23 Постанова Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав
Пряма заборона на звільнення у період тимчасової непрацездатності, закріплена у частині третій статті 40 КЗпП, є самостійною гарантією, яку не варто ототожнювати з підставами звільнення. Іншими словами, звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав для звільнення (як-то порушення умов трудового договору, закінчення строку трудового договору тощо), свідчить про порушення гарантії, передбаченої частиною третьою статті 40 КЗпП, а не про відсутність законних підстав для звільнення. В разі порушення гарантії, встановленої частиною третьою статті 40 КЗпП, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).
- Дело № 380/22484/24 Постанова 29.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про оголошення простою через припинення реалізації державної політики відповідним органом
За умови припинення Управлінням Держпраці здійснення функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, наказ про оголошення особі простою зумовлений саме припиненням діяльності (окрім заходів з ліквідації) Управлінням Держпраці, в результаті чого відсутні трудові обов`язки, які працевлаштована особа могла би реалізовувати на посаді начальника цього Управління.
- Дело № 260/3306/24 Постанова 29.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про врахування зауважень до результатів спеціальної перевірки прокурора
Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про її результати та в разі незгоди з такими результатами - можуть подати відповідному органу свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження. Тобто, у органу, який проводив спеціальну перевірку, відсутній прямий обов'язок щодо негайного ознайомлення із довідкою про її результати чи протягом конкретно встановленого строку, а лише застереження щодо того, що особа має право на таке ознайомлення та надання у 7-денний строк своїх зауважень. Водночас, вказане не свідчить про те, що особа, щодо якої проведена спеціальна перевірка, не може бути звільнена у разі непроходження такої перевірки, до моменту ознайомлення останньої із Довідкою про її результати.
- Дело № 480/2323/22 Постанова 17.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про звільнення працівника під час випробувального строку
Звільнення працівника під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість звільнення, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято. Випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді як кваліфікований і відповідальний працівник. Те, наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов’язками, оцінює насамперед суб’єкт призначення. Водночас для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб’єкта призначення. Оскільки саме до повноважень суб’єкта призначення належить визначення того, чи відповідає працівник займаній посаді, то будь-який факт помилки з його боку може відігравати істотне значення під час прийняття остаточного рішення в контексті оцінки результатів випробування. У таких випадках суд надає оцінку обґрунтованості такого рішення, а не його доцільності.
- Дело № 480/7129/23 Постанова 14.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про службове розслідування у разі притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності
Дисциплінарна відповідальність військовослужбовця можлива за наявності встановленого дисциплінарного проступку та з дотриманням визначеної законом процедури його з`ясування і реагування на нього. Службове розслідування у цій процедурі не є формальністю, а слугує засобом встановлення обставин можливого правопорушення, причин і умов його вчинення, а також ступеня вини тієї особи, щодо якої воно призначене. Саме тому зміст статей 84- 86 Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що результати службового розслідування можуть бути покладені в основу рішення про дисциплінарне стягнення тією мірою, якою таке розслідування призначене і проведене щодо особи, яку притягають до відповідальності. Відповідно, посилання в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності на висновки службового розслідування, проведеного не щодо тієї особи, до якої застосовано дисциплінарне стягнення, потребує особливо ретельної перевірки з погляду наявності належної фактичної та правової підстави для такого стягнення. Інакше кажучи, для оцінки правомірності оспорюваного наказу значення має не лише формальна наявність акта службового розслідування, а й те, чи було це розслідування належним процесуальним підґрунтям саме для вирішення питання про відповідальність конкретного військовослужбовця.
- Дело № 360/633/25 Постанова 16.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про оцінку поведінки військовослужбовця
Вимоги військової дисципліни та правила внутрішньої служби не зводять оцінку поведінки військовослужбовця виключно до настання або ненастання остаточного службового результату. Перешкоджання виконанню обов`язків військової служби, висунення неправомірних вимог під час виконання службового доручення, так само як і поведінка, яку уповноважений суб`єкт оцінив як образу честі й гідності іншого військовослужбовця, за наявності встановлених обставин можуть свідчити про порушення вимог військової дисципліни, правил військової ввічливості та належної службової поведінки.
- Дело № 360/633/25 Постанова 16.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про додаткову винагороду, передбачену положеннями постанови Кабінету Міністрів України №168, як складову грошового забезпечення військовослужбовців
Встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
- Дело № 560/1216/23 25.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про умови оплати простою працівнику, відпустка якого закінчилась під час дії наказу про простій
У разі закінчення відпустки під час дії наказу про простій підприємства оплата часу простою за статтями 34, 113 КЗпП України здійснюється лише після засвідчення готовності працівника приступити до виконання обов'язків — шляхом виходу на роботу або повідомлення керівника про закінчення відпустки, якщо присутність на робочому місці умовами простою не вимагається. Автоматичне поширення наказу про простій на такого працівника не тягне автоматичного нарахування оплати за простій без підтвердження його готовності до роботи.
- Дело № 320/9767/21 Постанова 09.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000 грн за поранення
Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, здійснюється, зокрема, за наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, виданої командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
- Дело № 240/4897/24 Постанова 01.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 17.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про відсутність підстав для виключення зі списків особового складу військової частини військовослужбовця у разі призупинення військової служби або контракту
Призупинення військової служби військовослужбовця, а також призупинення дії контракту проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, з підстав, передбачених частиною другою статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (самовільне залишення військової частини або місця служби), не є підставою для виключення такого військовослужбовця із списків особового складу військової частини, у якій він проходив службу, до настання обставин, які усувають умови, у зв’язку з якими військову службу йому призупинено.
- Дело № 280/8663/23 Постанова 19.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про порядок призначення надбавки за інтенсивність праці керівнику освіти області
Начальник Управління державної служби якості освіти у Київській області, як керівник державної служби в державному органі, встановлює собі надбавки за інтенсивність праці за погодженням з Головою Державної служби якості освіти України, з врахуванням таких критеріїв, як якість і складність підготовлених документів, терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів, ініціативність у роботі.
- Дело № 140/30854/23 Постанова 19.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про умови зарахування військовослужбовця СБУ у розпорядження першого заступника Голови СБУ
Передумовою зарахування військовослужбовця Служби безпеки України у розпорядження першого заступника Голови Служби безпеки України є одна із визначених умов: у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів. Водночас, проведення організаційних заходів включає такі складові як зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов’язків та наявних сил у зв’язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв’язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності.
- Дело № 640/13239/21 Постанова 20.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про умови для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини
Якщо висновком ВЛК підтверджено прямий зв’язок травми військовослужбовця із захистом Батьківщини, а захворювання та стаціонарне лікування є прямим наслідком цієї травми, підстава для виплати додаткової збільшеної винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 зберігається протягом усього періоду лікування - адже особа перебуває на стаціонарному лікуванні саме у зв’язку з тією самою травмою, що підтверджена висновком ВЛК. Переривати виплату чи відмовляти в ній лише через те, що поточний медичний діагноз формулюється як «захворювання», а не «травма», є формальним підходом, що суперечить суті норми - адже причинно-наслідковий зв’язок з травмою, пов’язаною із захистом Батьківщини, не перервався та встановлений постановою ВЛК. Оскільки військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, вирішальним для виплати додаткової винагороди є встановлення ВЛК причинного зв’язку такого поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, що прямо передбачено Постановою КМУ № 168 та має бути підтверджено відповідними медичними документами. Постанова КМУ № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я за медичними показниками, пов’язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов’язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.
- Дело № 400/13836/23 Постанова 27.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 600/367/24 Постанова 19.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про звільнення зі служби як крайній захід дисциплінарного впливу
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
- Дело № 420/1951/23 Постанова 11.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про пріоритет спеціальних норм закону при прийнятті на службу осіб начальницького складу НАБУ
Питання прийняття на службу в НАБУ осіб начальницького складу визначаються спеціальними нормами - Закон Українивід 14.10.2014 у справі № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 № 114, які покладають на вказаних осіб додаткові обов`язки та відповідальність. Отже, норми статті 26 КЗпП України щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу працівників не є застосовними при прийнятті на службу осіб начальницького складу НАБУ.
- Дело № 520/8159/22 Постанова 12.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку з працівником
Приписи частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлюють загальне правило, згідно з яким у випадку звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити йому всі належні суми у день звільнення, а якщо в указаний строк цього не було зроблено з вини власника або уповноваженого ним органу, то підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь затримки до дня фактичного розрахунку. Межі дії диспозиції частини першої статті 117 КЗпП України визначені її гіпотезою, яка указує на умови, за наявності яких уступає в дію правило про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Обставини, з настанням яких необхідно здійснювати це правило, пов`язані з фактами звільнення працівника та невиплатою йому з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у день звільнення.
- Дело № 400/5149/24 Постанова Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про забезпечення права державного службовця на пояснення у разі дисциплінарного провадження щодо нього
Дисциплінарна комісія зобов`язана надати державному службовцю можливість надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Недотримання указаного обовязку дисциплінарною комісією є істотним порушенням процедури здійснення дисциплінарного провадження та достатньою підставою для визнання протиправним дисциплінарного стягнення.
- Дело № 600/4169/24-а Постанова 03.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.