К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кодекс адміністративного судочинства

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кодекс адміністративного судочинства», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 527 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про забезпечення позову у справах про оскарження нормативно-правового акта

    У справах про оскарження нормативно-правового акта, забезпечення позову шляхом зупинення такого нормативного документу допускається лише за умови встановлення очевидних ознак його протиправності та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про обставини, які виключають можливість процесуального представництва суб’єкта владних повноважень прокурором у суді

    Недотримання відповідачем вимог процесуального кодексу при реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення не може слугувати підставою для звернення заступника Генерального прокурора з апеляційною скаргою замість нього, позаяк це призведе до порушення принципу юридичної визначеності та рівності учасників справи перед законом і судом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про умови, дотримання яких є необхідним для поновлення строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги

    Строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: - первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; - повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; - скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; - доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; - наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про поновлення пропущених процесуальних строків

    Питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об`єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо). Водночас, у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду. Небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежала від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на думку позивача, прав у судовому порядку. Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про правовий механізм роз`яснення судового рішення

    Механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема у спосіб: зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле; уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення; пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про юридичні факти з якими пов’язано припинення строку дії заходів забезпечення позову

    Процесуальним законодавством урегульовано питання щодо строку дії заходів забезпечення позову, зокрема визначено, що припинення дії заходів забезпечення позову, якщо вони не скасовані або не змінені у судовому порядку, пов`язано з одночасним настанням таких юридичних фактів: 1) вирішення справи по суті; 2) набрання законної сили рішенням суду, яким вирішено справу по суті.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про право осіб, які не брали участі у справі, на апеляційне оскарження судового рішення

    Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право не лише учасників справи оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, а й осіб, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. Не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й їх процесуальні права. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Тож, якщо скаржник лише зазначає про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про безпідставність обґрунтування прокурором пропуску строку звернення до суду регулярними зверненнями до суб’єкта владних повноважень з метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді

    Регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про строки звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з особи надмірно отриманих коштів під час проходження нею публічної служби

    Положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України застосовуються виключно у визначених цим пунктом випадках, а саме коли позов із вимогою про стягнення коштів ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення відповідних коштів і такому рішенню суб`єкта владних повноважень кореспондує законодавчо встановлений обов`язок суб`єкта примусу виконати таке фінансове зобов`язання. Разом із тим, наказ, яким до особи застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, не є тим рішенням у розумінні пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошових коштів, оскільки таке рішення має містити владний припис, спрямований на адресу відповідача, щодо стягнення з останнього спірної суми грошового забезпечення. Питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відноситься до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п`ята статті 122 КАС України), відповідно, до них мають застосовуватися приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про можливість оскарження ухвали суду першої інстанції у справах про застосування санкцій за загальними правилами адміністративного судочинства

    Так, глава 11 КАС України, зокрема стаття 283-1 «Особливості провадження у справах про застосування санкцій», визначає особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Указані норми цієї статті дійсно мають пріоритет над загальними нормами КАС України. Водночас, спеціальні норми, у тому числі й стаття 283-1 КАС України, урегульовують вирішення відповідних категорій справ по суті. При цьому, порядок розгляду процесуальних питань (зокрема оскарження ухвал суду першої інстанції) норми статті 283-1 КАС України не визначають. Ураховуючи зазначене, колегія суддів уважає, що при вирішенні питань щодо яких норми відповідної глави Кодексу не передбачають окремого порядку оскарження, належить керуватися загальними правилами провадження в адміністративній справі. При цьому, Верховний Суд не погоджується з висновками Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про те, що апеляційна скарга може бути подана виключно на рішення Вищого антикорупційного суду, а не на ухвали, оскільки стаття 283-1 КАС України не містить прямої заборони на оскарження ухвал, постановлених Вищим антикорупційним судом під час вирішення справ про застосування санкцій. На погляд Суду, такі ухвали можуть бути оскаржені на підставі пункту 2 частини першої статті 294 КАС України, у якій прямо передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства вимоги щодо визнання протиправним та скасування розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій

    Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створений Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не є індивідуальним актом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про відсутність обов’язку у позивача подавати уточнений позов через повідомлення іншого учасника справи про зміну його місцезнаходження

    Процесуальне законодавство не покладає обов`язку на позивача подавати уточнений позов через повідомлення іншого учасника справи про зміну його місцезнаходження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення

    При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, передбачене пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, відповідає закріпленому у статті 129 Конституції України такому принципу судочинства як обов`язковість судового рішення та має на меті також гарантування такої складової верховенства права як юридична визначеність (неможливість існування двох взаємовиключних судових рішень).

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про умови реалізації особою права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою

    Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього. Суд касаційної інстанції враховує, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також несплата судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про обов’язок суб’єкта господарювання забезпечити отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань

    Добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку суб`єкт господарювання не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про день вручення судового рішення, яке направлено учаснику справи одночасно поштою в паперовій формі та в електронному вигляді на його офіційну електронну адресу

    Нормами Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено день вручення судового рішення учасникам судового процесу, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Цим днем є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Іншого правого регулювання норми статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України «Вручення судового рішення» не встановлюють й не містять приписів про те, що у разі одночасного направлення судом судового рішення у паперовій формі поштою учаснику судового процесу, який зареєстрував офіційну електронну адресу в ЄСІТС, та в електронному вигляді на його офіційну електронну адресу, днем отримання судового рішення є інший день, аніж той, що визначений пунктом 2 частини шостої цієї статті для такого учасника справи. Тобто у випадку, якщо зареєстрованому в ЄСІТС учаснику справи судове рішення направлено одночасно поштою в паперовій формі та в електронному вигляді на його офіційну електронну адресу, днем вручення такого рішення буде саме день отримання судом повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про критерії визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення

    Критерії визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення: 1) заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання; 2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; 3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про належність до адміністративної юрисдикції справи у спорі про внесення до Реєстру будівельної діяльності відомостей про скасування сертифікату на виконання судового рішення у господарській справі,

    Спір про оскарження бездіяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату на виконання судового рішення у господарській справі, яким визнано незаконним та скасовано зазначений сертифікат, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про звільнення особи від сплати судового збору в усіх випадках у справах, предмет спору яких пов’язаний з нарахуванням та виплатою особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення

    Законом від 04.02.2021 №1214-IX частину другу статті 2 вказаного Закону доповнено та окремо включено до переліку доходів, зокрема, суму індексації грошових доходів громадян. Отже, порушення строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є підставою для виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у порядку, встановленому чинним законодавством. Виходячи з цього, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є компенсаційною виплатою, передбаченою чинним законодавством, що відносить її до складових заробітної плати в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці». Таким чином, позивачі під час розгляду справ про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про ключові підходи оцінки судом обставин щодо інформування сторін про ту чи іншу процесуальну дію

    Надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення. Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами. Такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом. Ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення. Якщо особа знає або не може не знати про судове рішення, саме лише ненадсилання їй тексту рішення рекомендованим листом є формальним порушенням і не повинно мати правового значення, адже правову мету досягнуто. Для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Однак їх не передбачено для вручення судових рішень. Водночас, як вручення повісток, так і вручення судових рішень, є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення).

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT