Справи у спорах, які виникають з кредитних відносин
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, які виникають з кредитних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 86 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо підстав для припинення зобов’язання за кредитним договором
Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов’язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку. Положеннями статті 593 ЦК України не передбачено такої підстави для припинення зобов’язання, як зміна банком строку дії кредитного договору шляхом направлення вимоги на адресу позичальника про дострокове погашення кредиту. Вимога про дострокове погашення кредиту змінює лише термін кредитування, але не припиняє відносин щодо виконання умов кредитного договору
- Дело № 643/651/21 24.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для проведення реструктуризації зобов’язань за іпотечним кредитом на підставі Закону України «Про споживче кредитування»
Положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов’язкової реструктуризації зобов’язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є імперативною нормою, тому відмова від проведення реструктуризації без достатніх правових підстав свідчить про ухилення банку від обов’язку проведення реструктуризації зобов’язань за іпотечним кредитом. Такі документи, як про склад сім’ї, про доходи позичальника та членів її сім’ї, зокрема, доказів розірвання шлюбу з чоловіком та того, що її діти вже досягли повноліття, подаються саме на вимогу кредитора, а не разом із заявою про реструктуризацію. Банк не позбавлений права уточнити запитувану позичальником інформацію, сприяючи таким чином споживачеві, як більш слабкому суб’єкту економічних відносин, у поновленні своїх прав
- Дело № 207/4312/21 Постанова 12.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 465/7930/21 10.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права кредитора на вимогу до спадкоємців
В абзаці другому частини другої статті 1282 ЦК України передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги. Застосування зазначеної норми не виключає можливості використання альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов’язку в натурі. Кредитор має право на власний розсуд обирати один зі способів захисту, які надаються йому законом, якщо інше правило в імперативному порядку не визначено в цивільному законі
- Дело № 645/3265/13-Ц 25.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо правових наслідків відсутності підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг
Умови та правила надання банківських послуг, які не містять відомостей щодо часу їх затвердження, строку дії, підпису позичальника, а також відомостей про те, що останній ознайомлений саме з такими Умовами, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору
- Дело № 755/20484/15-ц 24.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Позовна вимога зобов’язати банк здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитним договором як ефективний спосіб захисту прав споживача
Позовна вимога зобов’язати банк здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитним договором спрямована на захист цивільного права споживача, тому обраний спосіб захисту є ефективним та забезпечує реальне поновлення / захист його порушеного права щодо реструктуризації наявного кредитного боргу. Пред’явлення окремої вимоги про визнання неправомірними дій банку щодо відмови в задоволенні заяви про здійснення реструктуризації кредитної заборгованості не є обов’язковим, оскільки суд незалежно від наявності такої вимоги повинен надати оцінку правомірності дій банку
- Дело № 372/3603/21 Постанова 06.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наявність у шлюбному договорі положення про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень статті 60 СК України, після настання строку повернення позики чи пред’явлення позову про стягнення боргу як ознака фраудаторності такого договору
Подружжя, яке домовляється в шлюбному договорі про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 СК України, після настання строку повернення позики чи пред’явлення позову про стягнення боргу діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки такий договір направлено на недопущення звернення стягнення на майно боржника чи зменшення обсягу майна боржника
- Дело № 755/3563/21 Постанова 06.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ефективний спосіб захисту права/інтересу кредитора за вимогою про повернення сторін в первісний стан у разі вчинення боржником фраудаторного правочину
У разі вчинення боржником фраудаторного правочину ефективним способом захисту права / інтересу кредитора за вимогою про повернення сторін в первісний стан, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України), є повернення відповідного майна боржнику, і для такого повернення оспорювання наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається
- Дело № 522/21486/18 Постанова 13.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Повноваження суду у разі незгоди з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором
Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі
- Дело № 234/3840/15-ц Постанова 07.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Майно, за рахунок якого здійснюється погашення спадкоємцями заборгованості спадкодавця перед кредиторами
Виконання вимоги кредитора щодо погашення заборгованості, яку мав спадкодавець, здійснюється виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна та не повинне зумовити погіршення майнового стану спадкоємця.
- Дело № 552/4892/19 Постанова 27.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки нікчемності умов кредитного договору щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості)
Нікчемність і, відповідно, недійсність із моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості) має наслідком здійснення перерахунку всіх складових частин заборгованості, які стягує банк.
- Дело № 343/557/15-ц Постанова 20.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину як підстава для відмови в задоволенні вимог кредитора
Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину сама по собі не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
- Дело № 537/4780/18 Постанова 21.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо можливості пред’явлення кредитором позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, без пред’явлення позову про стягнення задавненої вимоги
Приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред’являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовну давність, а кредитору надає можливість обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред’явити позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред’явленням позову про стягнення задавненої вимоги.
- Дело № 285/3536/20 Постанова 23.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість продовження строків позовної давності у зв’язку з карантином у випадку коли строк позовної давності був збільшений за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України
Положення законодавства щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності підлягають застосуванню і в тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
- Дело № 679/1136/21 Постанова 07.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо визнання кредитного договору недійсним у зв’язку з незгодою позичальника з умовами та особливостями кредитування
Незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, не є підставою для визнання такого договору недійсним.
- Дело № 756/6038/20 Постанова 12.04.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування банком за рахунок свого резерву кредиторської заборгованості позичальника та подальше її стягнення: наслідки для боржника
Відшкодування банком за рахунок свого резерву кредиторської заборгованості позичальника та подальше її стягнення не припиняє зобов'язання боржника перед кредитором.
- Дело № 405/9058/19 Постанова 26.01.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки ознайомлення та підписання споживачем паспорта споживчого кредиту
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
- Дело № 393/126/20 Постанова 23.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розмежування договору про задоволення вимог іпотекодержателя та договору, який укладається для безпосереднього погашення наявного боргу
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає умови та способи позасудового врегулювання спору, не можна ототожнювати з договором, який укладається для безпосереднього погашення наявного боргу, що визначає конкретний спосіб позасудового врегулювання.
- Дело № 362/4524/20 Постанова 03.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Позовні вимоги про виизнання в судовому порядку дій банку неправомірними у зв’язку з вчиненням банком одностороннього правочину щодо прощення боргу є неналежним способом захисту
Аналіз статті 605 ЦК свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу. У справі, що переглядається, прощення боргу втілене в односторонньому правочині кредитора. Недійсність такого одностороннього правочину законом прямо не встановлена, а тому в аспекті положень частини першої статті 204 ЦК України такий правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, він може бути оспорений лише в судовому порядку і належним способом захисту в такому разі має бути визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України). Спроба позивача використати такий спосіб захисту, як визнання дій банку неправомірними, не відповідає засадам презумпції правомірності правочину. За таких обставин вимоги про визнання дій банку неправомірними щодо анулювання у 2015 році кредитного боргу та списання заборгованості, як безнадійної підлягають залишенню без задоволення.
- Дело № 497/1085/16-ц Постанова 23.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для нарахування кредитором 3 % річних та інфляційних втрат в натуральному зобов'язанні
Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що: (1) натуральним є зобов'язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; (2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; (3) кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
- Дело № 757/44680/15-ц Постанова 06.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо вибору виду неустойки (штраф чи пеня), який підлягає стягненню за порушення виконання зобов’язання
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Тлумачення статей 3 та 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що при виборі того який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід враховувати справедливість і розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Тому необхідно визначити стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є нерозумним і несправедливим, з урахуванням їх розміру.
- Дело № 664/2784/15-ц Постанова 19.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.