Справи у спорах, що виникають з недоговірних зобов’язань
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають з недоговірних зобов’язань», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 143 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Наявність рішення суду про відмову у примусовій госпіталізації особи не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок поміщення до психіатричної лікарні
Розгляд судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку є гарантією від свавільного надання особі психіатричної допомоги, відмова суду у задоволенні такої заяви не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, особі, яка була поміщена до психіатричної лікарні відповідно до вимог Закону, а суд має встановити склад цивільного правопорушення: протиправність дій відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправними діями та шкодою, а також вину відповідача.
- Дело № 278/1793/16-ц Постанова 27.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої особі внаслідок участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби у лавах Радянської Армії
Встановивши, що позивач отримав захворювання, яке стало підставою для встановлення йому ІІІ групи інвалідності, під час проходження військової служби у Радянській армії, суд правильно зауважив, що спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди та дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для покладення обов'язку про відшкодування моральної шкоди саме на Міністерство оборони України, яке було утворено після отримання позивачем травм та захворювання, під час проходження військової служби у Радянській армії. Крім того, Порядок відшкодування моральної шкоди, визначений положеннями статті 1167 ЦК України, передбачений для деліктної відповідальності та не поширюється на правовідносини з відшкодування моральної шкоди, завданої особі, внаслідок виконання ним службового обов’язку у складі в/ч Збройних Сил під час ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. Законом чітко врегульовано правовий та соціальний захист військовослужбовців у разі встановлення інвалідності, а питання відшкодування шкоди, заподіяної особам внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 20 цього Закону передбачені гарантовані державою компенсації та пільги, що надаються особам, віднесеним до категорії 1, але у ньому відсутнє посилання щодо відшкодування моральної шкоди.
- Дело № 760/21922/15-ц 25.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 332/1252/17 Постанова 23.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Сам факт протиправного утримання особи у психоневрологічному лікувальному закладі є підставою для відшкодування їй моральної шкоди
Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції з усіма гарантіями, що передбачені цією статтею, включно з правом на відшкодування будь-якої шкоди, завданої позбавленням свободи, якщо воно буде визнане таким, що не відповідає чинному законодавству України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Погодившись із висновком суду першої інстанції, який у повному обсязі відмовив у задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю, апеляційний суд не врахував, що сам факт протиправного утримання позивача у психоневрологічному лікувальному закладі є підставою для відшкодування йому моральної шкоди. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07
- Дело № 204/3541/16-ц Постанова 12.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування шкоди, заподіяної власникам транспортних засобів внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг
У розумінні положень Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
- Дело № 686/8458/17 Постанова 12.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відповідальність за шкоду, завдану унаслідок ДТП, що сталося за участі гужового транспортного засобу
Гужовий транспортний засіб не є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб – це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна, з урахуванням таких ознак джерела підвищеної небезпеки як неможливість повного контролю з боку людини, наявність шкідливих властивостей, велика ймовірність завдання шкоди. Отже, зіткнення автопоїзда з гужовим транспортним засобом, запряженим конем, не може бути кваліфіковано як взаємодію двох джерел підвищеної небезпеки. У зав’язку з цим візник гужового транспортного засобу не є особою, яка несе відповідальність за шкоду, завдану унаслідок ДТП за участі такого транспортного засобу на підставі ст. 1188 ЦК України.
- Дело № 274/4882/17 Постанова 10.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обовязку доказування у справах про відшкодування шкоди на підставі статті 1166 ЦК України
Законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
- Дело № 642/6731/2015ц Постанова 06.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій УПФ України щодо неперерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці
У справі про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій УПФ України щодо неперерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні підстави для задоволення позову у зв’язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння такої шкоди. Верховний Суд враховує, що задоволення судами в інших справах вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії є свідченням відновлення порушених прав позивача.
- Дело № 554/4897/16-ц Постанова 27.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування шкоди, завданої спільному майну в результаті дій іншого з його співвласників
Сенс відшкодування шкоди, завданої спільному майну в результаті дій іншого з його співвласників, полягає у покладенні на винну особу обов’язку відновити первісний стан пошкодженої речі, що існував до моменту вчинення такого правопорушення. Той факт, що майно є спільним для сторін, не позбавляє винну особу від обов’язку його відновлення, оскільки ґрунтується на загальній забороні вчинення генерального делікту, що поширюється на необмежене кола осіб, в тому числі стосується й співвласників пошкодженого майна.
- Дело № 752/2206/16-ц Постанова 03.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Необхідні умови для виникнення обов'язку з відшкодування моральної шкоди
Сам по собі факт наявності моральної шкоди ще не породжує обов’язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності. Відсутність хоча б однієї з таких складових виключає відповідальність за заподіяння шкоди. При цьому на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди, її розмір та факт заподіяння її відповідачем внаслідок неправомірних рішень, дій (бездіяльності) особи, яка її завдала.
- Дело № 335/319/17 Постанова 19.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої безпідставною відмовою від пільгового перевезення
Відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що позивач, як учасник бойових діймає право на безоплатний проїзд, не взяв до уваги того, що вина відповідача у порушенні прав позивача відсутня, оскільки він не є автомобільним перевізником і не здійснює перевезень, а здійснює лише продаж проїзних квитків, що є посередницькою діяльністью.
- Дело № 646/9604/16-ц Постанова 10.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок терористичного акту
Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою - статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно її вини, а після відшкодування до держави переходить право вимоги до винної особи. Виходячи з системного аналізу статей 1, 11 та 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», встановлення осіб, які вчинили терористичний акт, які здійснювали терористичну діяльність, наявність щодо них обвинувального вироку суду, не є умовою відшкодування шкоди державою на підставі статті 19 зазначеного Закону. Обов'язковою умовою для задоволення позовних вимог про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої під час проведення антитерористичної операції, є розташування пошкодженого майна на території АТО. Водночас для підтвердження розміру шкоди, завданої руйнуванням будинку, необхідним є акт обстеження пошкодженого (знищеного) майна позивача внаслідок проведення антитерористичної операції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», апеляційний суд не врахував, що ця правова норма не визначає механізм визначення розміру відшкодування. Проте такий механізм визначений Кодексом цивільного захисту України, який введено в дію з 01 липня 2013 року. Відповідно до частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України, розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна. Будь-який інший порядок визначення розміру відшкодування за пошкоджену квартиру, внаслідок такої надзвичайної ситуації, як терористичний акт, на теперішній час відсутній. При вирішенні справи суди не звернули увагу, що умовою виплати позивачу грошової компенсації за рахунок держави є добровільна передача зруйнованого житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, однак матеріали справи таких доказів не містять.
- Дело № 227/6023/15-ц Постанова 25.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо належного відповідача у справах про відшкодування майнової шкоди, завданої особі внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття на ділянці дороги загальнодержавного значення
Встановивши, що ділянка автомобільної дороги, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталась дорожньо-транспортна пригода, перебуває у загальнодержавній власності, а Служба автомобільних доріг Державного агентства автомобільних доріг України відповідного регіону зобов'язана забезпечувати безпечні умови руху та постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів й негайно усувати виявлені пошкодження, а також те, що причиною завдання шкоди позивачу стало невиконання відповідною Службою передбачених законом обов'язків по ремонту й утриманню дороги, дотриманню норм і стандартів з безпеки руху, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що саме Служба автомобільних доріг відповідного регіону, де сталась дорожньо-транспортна пригода, є належним відповідачем у даній справі.
- Дело № 554/13464/15-ц Постанова 08.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вартість неотриманого пільгового житла не може вважатися шкодою у вигляді упущеної вигоди у розумінні пункту другого частини другої статті 22 ЦК України та не підлягає відшкодуванню
Вартість неотриманої позивачем квартири не може вважатися збитками у розумінні положення частини другої статті 22 ЦК України, оскільки упущена вигода полягає в тих доходах, які особа недоотримала або недоотримає внаслідок порушених цивільних прав. Однак, забезпечення позивача житлом відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не вважається доходом, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, а є пільгою, надання якої пов’язується із наявністю статусу інваліда війни та потребі у поліпшенні житлових умов.
- Дело № 357/10721/16-ц Постанова 20.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення належного відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої у зв’язку з наїздом транспортного засобу на відкритий люк каналізації
У справах про відшкодування шкоди, завданої у зв’язку з наїздом транспортного засобу на відкритий люк каналізації, необхідно правильно визначити балансоутримувача території на якій сталося ДТП, яким є власник дорожніх об`єктів або уповноважені ним органи, дорожньо-експлуатаційні організації.
- Дело № 639/2132/18 Постанова 30.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо належного відповідача у справах про відшкодування майнової шкоди, завданої особі внаслідок залиття квартири у зв’язку із витоком води з приладу опалення у квартирі поверхом вище
Стаття 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) власник зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини. Таким чином, обов'язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника квартири. Таким чином, шкода, завдана позивачу залиттям квартири, що відбулося внаслідок пошкодження у квартирі відповідача опалювального приладу внутрішньоквартирної мережі гарячого водопостачання, підлягає відшкодуванню саме відповідачем, оскільки він як власник квартири несе обов'язки щодо належного утримання та експлуатації квартири та її складових частин, зокрема сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири.
- Дело № 344/3303/16-ц Постанова 03.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи під час її перебування на службі у лавах Збройних Сил України у Зоні проведення АТО у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією збройної військової агресії по відношенню до України
Відповідальність за моральну шкоду, заподіяну позивачці внаслідок загибелі її сина під час перебування його на військовій службі у лавах Збройних Сил України у Зоні проведення Антитерористичної операції у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією збройної військової агресії по відношенню до України, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.
- Дело № 390/2136/17 Постанова 20.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування шкоди, завданої споживачу у зв’язку з придбанням газового лічильнику за рахунок власних коштів
З урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18), колегія суддів зробила висновок, що законодавством передбачено обов`язок відповідача (газорозподільного підприємства) встановити споживачу новий лічильник за рахунок підприємства. За таких обставин, згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» витрати позивача, яких він зазнав у зв`язку з придбанням газового лічильнику, мають бути компенсовані йому за рахунок коштів, які ним сплачуються за тарифом на розподіл природного газу, а не у спосіб, який обрав позивач (стягнення збитків), тобто не шляхом стягнення з відповідача на його користь вартості газового лічильника. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків. З огляду на це, безпідставними є доводи позивача про те, що вартість газового лічильника має бути компенсована йому відповідачем шляхом стягнення з відповідача на його користь грошових коштів. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до відповідача з вимогою компенсувати йому витрати, яких він зазнав у зв`язку з придбанням газового лічильнику, за рахунок коштів, які ним сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.
- Дело № 445/520/17 Постанова 22.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка
Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як керівника виконавчого комітету, до компетенції якого належить прийняття рішення про видалення зелених насаджень, тому у відповідачів, які приймали участь у видалені дерев були усі підстави вважати, що вони діють у відповідності із законом, тобто правомірно, за таких обставин, в діях відповідачів відсутній такий елемент цивільного правопорушення як протиправна поведінка.
- Дело № 907/278/25 Постанова 11.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 136/2232/16-ц Постанова 18.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права особи на звернення до суду з позовом про компенсацію державою шкоди, заподіяної його об`єкту нежитлової нерухомості терористичним актом, безпосередньо на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції
Відсутність у законодавстві України відповідних приписів щодо відшкодування власникові шкоди, заподіяної його об`єкту нежитлової нерухомості терористичним актом, не перешкоджає особі, яка вважає, що стосовно її права власності на таке майно певний позитивний обов`язок не був виконаний, вимагати від держави компенсації за це невиконання на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
- Дело № 646/5066/17 Постанова 15.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неповне дослідження всіх заявлених підстав відшкодування моральної шкоди як підстава для скасування судового рішення
Якщо позивачі заявляють вимоги про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на невиконання декількох судових рішень, суд апеляційної інстанції повинен дослідити всі заявлені підстави позову, встановити обставини та наслідки виконання чи невиконання кожного судового рішення, надати оцінку діям відповідачів щодо всіх заявлених порушень. Неповне дослідження судом заявлених підстав позову є порушенням норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та є підставою для скасування судового рішення.
- Дело № 757/10342/22-ц Постанова 28.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.