Постанови Об'єднаної Палати
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Постанови Об'єднаної Палати», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 142 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо стягнення шкоди за наявності договірних правовідносин
За наявності договірних правовідносин між сторонами застосовується договірна відповідальність, а не деліктна. Стягнення недоговірної шкоди можливе лише за відсутності договірних відносин. ОП КЦС ВС відступила від висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/8180/15-ц, провадження № 61-10576св18, згідно з яким у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми права про деліктну відповідальність.
- Дело № 308/6023/15-ц Постанова 06.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Оспорення спільного заповіту подружжя одним із заповідачів, правові наслідки розпорядження особистим майном
ВІДСТУП! Спільний заповіт подружжя може стосуватися лише майна, що перебуває в спільній сумісній власності. Розпорядження особистим майном одного з подружжя у спільному заповіті не є нікчемним, оскільки законодавець прямо не передбачив такого наслідку. Конструкція оспорювання заповіту заінтересованою особою не застосовується до випадку розпорядження особистим майном у спільному заповіті. У разі включення до спільного заповіту розпорядження особистим майном одного з подружжя, заповіт у цій частині втрачає чинність, а таке майно підлягає спадкуванню за законом ОП КЦС ВС відступила від висновків, викладених у постанові КЦС ВС від 15 червня 2022 року у справі № 358/304/21 (провадження № 61-595св22)
- Дело № 183/4256/21 Постанова 24.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо переходу права на обов’язкову частку у спадщині у разі смерті особи до відкриття спадщини
У разі смерті особи, яка б мала право на обов’язкову частку у спадщині, до відкриття спадщини за заповітом, таке право не спадкується та не переходить до спадкоємців такої особи. Правила спадкування за правом представлення (спадкування за законом) не стосуються права на обов’язкову частку
- Дело № 686/936/22 Постанова 20.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.11.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного виконання судового рішення
Перерахування стягувачеві суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Предметом грошового зобов`язання є грошові кошти, виражені у відповідній валюті. Сплата (перерахування) коштів у розмірі меншому, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), свідчить про порушення принципу належного виконання в частині належного предмету виконання
- Дело № 362/7759/24 Постанова 30.09.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 462/4598/18 Постанова 29.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 461/2729/22 Постанова 25.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо мотивування висновку суду про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження
Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.
- Дело № 190/1598/22 Постанова 07.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо визнання дійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного без проведення земельних торгів
Законодавець не пов`язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов'язкових платежів. Для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов'язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які не пов'язуються із оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання дійсним договору. Суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів
- Дело № 449/593/22 Постанова 04.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо умов збільшення частки у спільному майні того з подружжя, з ким проживає дитина
Збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з ким проживає дитина (діти), можливе лише за умови недостатності розміру аліментів для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини. При вирішенні питання щодо збільшення частки у спільному майні подружжя того з них, з ким проживає дитина з особливими потребами, суд повинен встановити конкретні потреби такої дитини, їх характер, способи забезпечення та співвідношення розміру сплачуваних аліментів з необхідними витратами на забезпечення цих потреб. ВС у складі ОП КЦС вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 521/11825/20
- Дело № 206/4992/21 Постанова 24.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо згоди одного з подружжя на придбання майна іншим з подружжя та правовий режим придбаного майна
Згода іншого з подружжя (співвласника) на розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, поширюється як на випадки відчуження майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, так і на випадки набуття майна подружжям у право спільної сумісної власності. Наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої в такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя. У разі якщо інший з подружжя надав згоду на розпорядження майном (коштами) для набуття майна в спільну сумісну власність і така згода зафіксована безпосередньо в договорі купівлі-продажу майна, який вчинено іншим з подружжя, то суд не може своїм рішенням підміняти домовленість подружжя про набуття майна в спільну сумісну власність. ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного в постановах від 29 липня 2020 року у справі № 127/16354/17 та від 22 травня 2019 року у справі № 523/8319/14-ц, про те, що наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору на придбання майна, зафіксованої у такому договорі, не свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки письмова згода необхідна для розпорядження таким майном, а не на його придбання.
- Дело № 712/3590/22 Постанова 03.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права чоловіка, який вважає себе біологічним батьком, на визнання батьківства при зміні актового запису
Чоловік, який вважає себе біологічним батьком дитини, має право ініціювати позов про визнання батьківства, навіть якщо після реєстрації народження дитини (де запис про батька був зроблений за вказівкою матері) відомості про батька були змінені на підставі заяви іншого чоловіка про визнання батьківства. Такий позов підлягає розгляду по суті з застосуванням статей 128, 129 СК України за аналогією закону, оскільки позбавлення можливості ініціювати такий позов суперечить принципам розумності та справедливості. ВС у складі ОП КЦС відступив від висновку зробленого в постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 462/659/13-ц.
- Дело № 639/2026/17 Постанова 19.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відступ! Щодо способу захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками
Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками. Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України – визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування. ВС у складі ОП КЦС відступив від висновку щодо застосування положень статей 159, 257, 263 СК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18) про те, що обов`язковою передумовою (підставою) задоволення позову діда та/або баби про встановлення способу та порядку участі у вихованні онуків є наявність перешкод у спілкуванні з онуком, які чинять інші особи, з якими постійно проживає дитина.
- Дело № 742/1716/23 Постанова 25.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права наймача та осіб, які постійно проживають разом із ним, на визначення порядку користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду
Встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміна умов договору найму є різними способами захисту права. Право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на визначення порядку користування жилим приміщенням передбачено ч. 4 ст. 816 ЦК України, яка не містить обмежень реалізації цього права та не пов'язує його з площею житлового приміщення. Первинне значення має домовленість сторін, а в разі конфлікту порядок користування може встановити суд за позовом наймача або особи, яка постійно проживає разом з ним
- Дело № 753/95/21 19.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення належного відповідача у справах про поновлення на посаді директора навчального закладу
Належним відповідачем за позовом директора навчального закладу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є відповідний відділ освіти, з яким директор такого закладу уклала трудовий договір (контракт) ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків щодо застосування ст. 235 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 161/8196/22 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 761/14792/22.
- Дело № 761/13951/22 09.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про особливості емфітевзису як речового права та способи захисту прав при порушенні договору емфітевзису
Емфітевзис як речове право є відносно самостійним і незалежним від договору, яким він встановлений. Підстави припинення емфітевзису визначаються виключно законом та є вичерпними. До емфітевзису не застосовуються загальні умови розірвання договору, зокрема у разі істотного порушення договору другою стороною. При несплаті за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису належним способом захисту є стягнення боргу. ВС у складі ОП КЦС вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень ч. 2 ст. 651 ЦК України у справах про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (договір емфітевзису), викладеного у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі № 153/19/19 (провадження № 61-13259св20), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 390/351/20 (провадження № 61-12283св21).
- Дело № 390/25/22 Постанова 20.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо способу захисту переважного права наймача при продажу орендованого майна
Захист переважного права наймача (орендаря) здійснюється шляхом переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу за умов належного виконання договору найму, порушення переважного права та внесення грошової суми на депозит суду. При неможливості переведення прав покупця, наймач має право вимагати відшкодування збитків. Визнання права власності чи визнання договору недійсним є неналежними способами захисту.
- Дело № 192/553/21 Постанова 02.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відступ! Про неможливість застосування норм ЦК України 2003 року щодо недійсності правочинів під час вирішення спору про недійсність правочину чи договору, вчиненого під час чинності ЦК УРСР 1963 року
Правочин чи договір, що були вчинені під час чинності ЦК УРСР 1963 року, могли бути визнані недійсними на підставі рішення суду. Норми ЦК України 2003 року щодо недійсності правочинів не можуть бути застосовані під час вирішення спору про недійсність правочину чи договору, який вчинений під час чинності ЦК УРСР 1963 року. Укладення договору на товарній біржі у 2002 році унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в Законі України «Про товарну біржу», оскільки спеціальна норма має перевагу над загальними нормами (lex posterior derogat priori). ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків щодо наявності конструкції нікчемності правочину в ЦК УРСР 1963 року, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 488/1937/17 та в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 490/5891/19.
- Дело № 336/6023/20 Постанова 25.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про обов’язок повіреного щодо передачі усього одержаного у зв’язку з виконанням доручення
Тлумачення частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України дозволяє зробити висновок, що у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'являти вимогу про передачу одержаного у зв'язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України.
- Дело № 458/229/18 Постанова 25.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обов'язкової участі присяжних у справах про встановлення опіки над недієздатними особами
Вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна над особою, яка визнана недієздатною, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних, оскільки такі справи є похідними від справ про визнання особи недієздатною та потребують такого ж рівня процесуальних гарантій. У цій справі № 727/5306/24 (провадження № 61-13213сво24) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 760/16466/23 (провадження № 61-9461св24), щодо розгляду справи про призначення заявника опікуном недієздатної особи суддею одноособово.
- Дело № 294/1784/24 Постанова 20.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 760/16466/23 Постанова 24.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного способу захисту прав орендодавця при оспоренні зареєстрованого права оренди
Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про визнання відсутнім права оренди є єдиною правовою підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов'язання повернути земельну ділянку) не є належною підставою для державної реєстрації припинення права оренди. У цій справі ОП КЦС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного у справі № 130/8/23 (провадження № 61-6874св24) про те, що: «ефективним способом захисту та таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права у випадку реєстрації неукладеного між сторонами договору оренди, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації».
- Дело № 144/1440/22 Постанова 02.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 130/8/23 Постанова 04.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 30.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо відсутності підстав для зупинення цивільної справи через досудове розслідування у кримінальному провадженні
Перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні. Підставою для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в судовому порядку, а не перебуває на стадії досудового розслідування У цій справі (№ 943/242/22) ВС у складі ОП КЦС відступив від висновку ВС КЦС, викладеного у постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 201/2197/23 (провадження № 61-2512св24), про те, що «іншу справу, що розглядається в порядку кримінального судочинства» у розумінні пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно тлумачити і як судовий розгляд кримінальної справи, так і стадію досудового розслідування.
- Дело № 943/242/22 Постанова 02.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо спадкування права на банківський вклад при наявності заповідального розпорядження
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи заповідальне розпорядження банку). Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи в заповідальному розпорядженні банку не свідчить про прийняття такою особою спадщини У цій справі ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 201/14367/15-ц (провадження № 61-11625св19) про те, що заповідальне розпорядження на банківський вклад, зроблене вкладником безпосередньо в договорі банківського вкладу, має пріоритет перед загальним заповітом, що не містить прямої вказівки на такий вклад. Загальний заповіт не скасовує попереднє заповідальне розпорядження щодо банківського вкладу. Особа, на користь якої зроблено заповідальне розпорядження в договорі банківського вкладу, є належним правонаступником за таким договором, незалежно від факту прийняття спадщини.
- Дело № 201/14368/15-ц Постанова 02.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 201/14367/15-ц Постанова 25.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.