Постанови Об'єднаної Палати
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Постанови Об'єднаної Палати», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 142 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо підстав для усунення особи від спадкування
Підставою для усунення особи від спадкування на підставі частини першої статті 1224 ЦК України є факт умисного позбавлення життя спадкодавця чи будь-якого з можливих спадкоємців або вчинення замаху на їхнє життя, які можуть бути підтверджені вироком суду в кримінальному провадженні та ухвалою про закриття кримінального провадження. Під час вирішення спору між спадкоємцями щодо права на спадкування суд у межах заявлених позовних вимог може встановити в мотивувальній частині судового рішення факт відсутності права на спадкування на підставі частини першої статті 1224 ЦК України, зокрема у випадку, коли особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця, померла, оскільки така особа не має права на спадкування в силу закону
- Дело № 688/2840/22 09.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого
Визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи – позивача. Тому позови, наведені в частині першій статті 28 ЦПК України, не можуть пред’являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого. ОП КЦС ВС відступили від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 17.06.2022 у справі № 556/1395/21, від 12.02.2020 у справі № 161/1246/18 щодо застосування частині першій статті 28 ЦПК, а саме щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
- Дело № 554/7669/21 Постанова 24.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо оскарження в апеляційному порядку судового рішення в повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими
У випадку наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів / боржників кожен з них має право висунути заперечення проти вимог кредитора, які є загальними для всіх боржників та не засновані на особистих відносинах одного з них із кредитором. Оскарження судового рішення в повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими, та перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такого відповідача не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства
- Дело № 161/8822/19 03.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження прокурором заочного рішення суду в рамках цивільного судочинства
ЦПК України не передбачає такої форми участі прокурора в цивільному судочинстві, як подача заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача має відбуватися без попереднього подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, що ухвалив таке рішення. ОП КЦС ВС відступили від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 21.06.2023 у справі № 202/3829/16-ц , від 21.06.2023 у справі № 175/3593/20 , від 15.08.2023 у справі № 178/2124/21 щодо застосування норм права ст. ст. 284, 287 ЦПК України, а саме : «апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах відповідача без подання заяви про перегляд заочного рішення не допускається».
- Дело № 183/8338/21 03.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне довкілля, на безпечні та здорові умови проживання
Тлумачення змісту статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, що має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини
- Дело № 279/1834/22 22.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Щодо підтвердження укладання договору доручення та обов’язків повіреного
Видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладання договору доручення, і очевидно, що на такі правовідносини поширюються положення, зокрема статті 1006 ЦК України. У разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв`язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'явити вимогу про передачу одержаного у зв`язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є винятком, що допускається нормою частини другої статті 530 ЦК України. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновків щодо застосування норм права (глав 17 та 66 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 360/1742/18 (провадження № 61-16849св19) та від 30 червня 2021 року у справі № 761/34272/18 (провадження № 61-10820св20).
- Дело № 458/229/18 Постанова 25.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»
Пеня, передбачена частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», підлягає нарахуванню у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) виконавцями робіт і надавачами послуг, а не продавцями товарів, у такому випадку відсутні правові підстави для стягнення пені з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав. Способи захисту прав покупця за споживчим договором купівлі-продажу передбачені статтями 8, 9 Закону України «Про захист прав споживачів»
- Дело № 759/9026/21 Постанова 25.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Щодо оскарження Кабінетом Міністрів України рішення суду, яке мотивоване тим, що постанова Кабінету Міністрів України суперечить Конституції України
Застосування норм Конституції України під час вирішення цивільного позову працівника до роботодавця про визнання відсторонення від роботи незаконним, поновлення на роботі та зобов’язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення, а не іншого правового акта, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України, який суперечить Конституції України, є мотивуванням судового рішення, а не вирішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки Кабінету Міністрів України. За таких обставин у разі подання апеляційної скарги Кабінетом Міністрів України, який не брав участі у справі, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. З урахуванням відповідних висновків Об’єднана палата Касаційного цивільного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 750/13155/21 (провадження № 61-9353св22) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року в справі № 286/3965/21 (провадження № 61-10010св22)
- Дело № 750/13149/21 Постанова 29.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Досягнення дитиною повноліття під час розгляду цивільної справи про позбавлення батьківських прав до вирішення спору по суті, як підстава для відмови у задоволенні позову
У разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити у його задоволенні лише з тієї підстави, що за час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених статтею 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення. З огляду на наведене Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року в справі № 219/3759/2014-ц (провадження № 61-48685св18) та від 01 лютого 2023 року в справі № 761/6749/20 (провадження № 61-8129св22), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 686/16902/20 (провадження № 61-11412св21)
- Дело № 185/9339/21 29.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Запровадження на всій території України карантину як безумовна правова підстава для продовження строків звернення до суду, встановлених у статті 233 КЗпП України
Запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків звернення до суду, встановлених у статті 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, що визначено пунктом 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України. При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно. Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 552/4200/21 (провадження № 61-20725св21)
- Дело № 947/8885/21 Постанова 11.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Спосіб захисту права власника транспортного засобу, переданого у користування іншій особі, яка недобросовісною поведінкою позбавила його права на витребування своєї речі
Передання власником у користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно в користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України. Власник речі (у цьому випадку – автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений статтею 388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає. Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку щодо застосування положень статті 388 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 243/2282/20 (провадження № 61-14197св21).
- Дело № 752/5281/20 Постанова 11.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо оспорювання акта та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу
Вимоги про оспорювання акта та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є спором про право цивільне, пов’язані, зокрема, з належністю майна особі, незалежно від того, хто оспорює такі акти та постанови (боржник чи інша заінтересована особа), тому вирішення таких спорів здійснюється судами цивільної юрисдикції. Права та інтереси співвласника у спільній частковій власності на рухому неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації від іншого недобросовісного співвласника – боржника, який не повідомив виконавця та/або кредитора (стягувача) про наявність правового режиму спільної часткової власності на відповідну рухому неподільну річ, і на неї відбулося звернення стягнення (продаж на торгах, передача стягувачу)
- Дело № 463/13099/21 Постанова 11.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Щодо права юридичної особи на звернення до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження на підставі абзацу 3 частини четвертої статті 277 ЦК України
З метою захисту свого особистого немайнового права, у тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження на підставі абзацу 3 частини четвертої статті 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, достовірно невідома. У такому випадку абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту частини першої статті 91 ЦК України та частини першої статті 94 ЦК України. З урахуванням викладеного Об’єднана палата відступила від висновку щодо застосування норм права (абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України, частина перша статті 91 ЦК України, частина перша статті 94 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених: у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати у справі № 373/1890/19 (провадження № 61-6525св20), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року в справі № 754/311/23 (провадження № 61-7239св23).
- Дело № 504/4099/16-ц Постанова 11.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо можливості звільнення від сплати судового збору за подання до суду апеляційної/касаційної скарги приватного виконавця (заявника, скаржника)
Враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору за подання до суду апеляційної / касаційної інстанції відповідної скарги у справі за поданням приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме позивача – члена малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї, а не приватного виконавця (заявника, скаржника), який не є позивачем у справі.
- Дело № 225/2213/20 Постанова 06.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Юрисдикція справ щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов’язання між юридичними особами
Справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов’язання між юридичними особами, належать до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин суб’єктів господарювання.
- Дело № 201/5876/22 Постанова 06.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зобов’язання уповноваженого органу в здійсненні особою права на приватизацію житлового приміщення
Якщо в особи на підставі договору найму виникає право на передачу у власність у порядку приватизації займаного житлового приміщення державної форми власності, то уповноважений орган, створений місцевою державною адміністрацією, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, організація, установа, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд, що зволікають з ухваленням рішень щодо оформлення передачі житла в приватну власність, мають бути зобов’язані вжити всіх визначених законодавством заходів щодо приватизації та розглянути заяву про передачу спірного житла у приватну власність особи. У разі відмови та бездіяльності уповноваженого органу в здійсненні особою права на приватизацію житлового приміщення належним та ефективним способом захисту порушених прав такої особи є визнання права на приватизацію та зобов’язання вчинити дії щодо розгляду заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність.
- Дело № 296/8558/21 Постанова 06.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звільнення з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником
Втрата чинності постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» лише 22 листопада 2022 року не свідчить про правомірність її застосування до правовідносин щодо звільнення сумісника в період з 19 липня до 22 листопада 2022 року, оскільки КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, і не передбачає такої підстави для розірвання трудового договору, як звільнення з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником.
- Дело № 127/18918/22 Постанова 06.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, який не рухався (зберігався на автостоянці)
Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди). Транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля). Для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.
- Дело № 214/7462/20 Постанова 05.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо оспорювання свідоцтва про право на спадщину
У приватному праві не передбачено нікчемності для свідоцтва про право на спадщину. В ЦК України закріплено тільки можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва). Серед переліку вимог, на які відповідно до закону позовна давність не поширюється, немає вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Факт видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно, право на яке має інший спадкоємець, або видача свідоцтва особі, яка не має прав на спадщину, доводить порушення прав та інтересів особи і саме тому перебіг позовної давності необхідно пов`язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем), а у разі якщо особа, права та інтереси якої порушені видачою такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються його права, йому стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов’язувати саме з таким моментом. Факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та невизначення законодавцем строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не може підтверджувати, що у такого спадкоємця не виникло право на позов, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину іншому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем) перешкоджає завершенню оформлення своїх спадкових прав другому із спадкоємців, який не отримав свідоцтва про право на спадщину, а отже обґрунтовує виникнення у цього спадкоємця права на позов у матеріально-правовому аспекті.
- Дело № 385/321/20 Постанова 05.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання договору удаваним в частині сторони правочину
Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним у частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.
- Дело № 346/2238/15-ц Постанова 14.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.