К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 11 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Визначальне значення волі власника земельної ділянки при вирішенні питання про наслідки самочинного будівництва

    Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У такому разі особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво згідно з частиною шостою ст.376, ст. 1212 ЦК України. Якщо ж об’єкт будівництва не потрібен власнику земельної ділянки, не відповідає його намірам щодо її використання, то будівництво спричиняє погіршення характеристик земельної ділянки, оскільки для відновлення її попереднього стану об’єкт необхідно знести. Саме у таких випадках застосовується частина четверта ст. 376 ЦК України, відповідно до якої власник вправі вимагати знесення об’єкта самочинного будівництва. У такому випадку єдиним порушенням прав власника земельної ділянки є погіршення її характеристик.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Забезпечення позову

    Відмова у забезпеченні позову у зв’язку з ненаданням доказів дотримання процедури отримання дозвільних документів на будівництво

    Суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову щодо заборони органу місцевого самоврядування, прокуратурі та/або іншим особам на час розгляду та набрання законної сили рішенням здійснювати будь-які дії щодо земель у разі ненадання заявником доказів наявності дозвільних документів на забудову земельної ділянки та вчинення будь яких дій, які б свідчили про самовільну забудову.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в разі ненадання загальної кошторисної вартості об'єкта

    Встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких, зокрема, належать виконавчі органи міських рад. Тож застосування положень Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста, затвердженого виконавчим комітетом міської ради, щодо розрахунку розміру пайової участі саме на підставі опосередкованої вартості у разі ненадання відповідачем загальної кошторисної вартості об'єкта, не суперечить чинному законодавству.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих неукладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, якщо об’єкт будівництва ще недобудований і не введений в експлуатацію в цілому

    За змістом абзаців першого, четвертого частини дев’ятої статті 40 зазначеного Закону подією, з якою пов’язується виникнення у замовника обов’язку укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту і сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, розмір якої визначається цим договором, є прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Якщо об’єктом будівництва є комплекс будинків, будівель, споруд, то з введенням в експлуатацію лише частини цього об’єкта (одного будинку, будівлі, споруди із всього комплексу об'єкта) строк звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування щодо укладення договору про пайову участь є таким, що не настав, а обов'язку укласти договір про пайову участь та сплатити за ним кошти замовником будівництва не порушено. Отже, відсутність складу правопорушення у діях замовника будівництва звільняє його від відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих неукладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Відшкодування органу місцевого самоврядування збитків (упущеної вигоди), завданих несплатою пайового внеску в розвиток інфраструктури міста, якщо об’єктом реконструкції є виробничий об’єкт, який забезпечує експлуатацію об’єктів енергетики

    Несплата пайового внеску в розвиток інфраструктури міста у разі реконструкції виробничого об’єкта, який забезпечує експлуатацію об’єктів енергетики, не є підставою для відшкодування органу місцевого самоврядування збитків (упущеної вигоди), завданих такою несплатою.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Відсутність правових підстав будівництва житлового будинку на землях громадської забудови

    На земельних ділянках, які за функціональним призначенням належать до земель громадської забудови, не повинно дозволятися будівництво житлових будинків, оскільки така територія призначена для задоволення публічних інтересів (для розміщення громадських будівель і споруд – готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів тощо), а не для розміщення житлової забудови.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо необхідності укладення договору та сплата коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста у разі проведення реконструкції вбудованих приміщень

    Відповідно до статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови. Відповідно до положень ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що в наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника. Тому укладення в такому випадку договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов'язку замовника та не звільняє замовника від обов'язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18. Оскільки передача судом касаційної інстанції справи на новий розгляд ще не означає остаточного вирішення цієї справи, а, отже й остаточного формування правових висновків Верховного Суду, немає підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду у справі № 922/3628/18 про відсутність підстав застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (укладення договору та сплата коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста) у разі проведення реконструкції вбудованих приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов

    Позовну заяву про визнання укладеним в редакції позивача договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, з якою міська рада звернулася у серпні 2017 року, подано в межах строку позовної давності, оскільки позивача не було повідомлено про готовність об’єкта до експлуатації, а про існування декларації щодо готовності спірного об’єкта йому стало відомо в процесі позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у 2015 році. При цьому обставини, встановлені в межах іншої господарської справи, стосувалися не прийняття спірних об’єктів в експлуатацію (з чим пов’язується початок перебігу позовної давності), а встановлення факту самочинного будівництва.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Відсутність підстав для застосування позовної давності

    Відсутні підстави для застосування позовної давності у справі про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин був позбавлений функцій реального контролю за здійсненням будівництва та введенням об’єктів в експлуатацію, а вільний доступ до веб-сайту держаної інспекції, на якому розміщуються декларації про готовність об’єкта, не підтверджує обізнаність позивача про порушення своїх прав та про особу, що їх порушила.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом, якщо у сторін є докази, що підтверджують факт такого переривання

    Відсутні підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, оскільки відбулося переривання перебігу позовної давності, а саме між сторонами не існувало спору в період 2013—2017 р.р., бо спірні відносини були врегульовані судовим рішенням у іншій справі і лише після його скасування у 2017 році знову виник спір між сторонами з приводу невиконання відповідачем спірного договору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Заборона на знесення пам’ятки архітектури, що належить до об’єктів культурної спадщини, не поширюється на самочинну прибудову до неї

    На самочинну прибудову до пам’ятки архітектури не поширюється заборона її знесення, встановлена статтею 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки така прибудова хоча й здійснена до пам’ятки архітектури, але не набуває статусу об’єкта архітектури, що належить до об’єктів культурної спадщини, які охороняються державою.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.