Велика Палата
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 402 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Зобов`язання роботодавця запропонувати всі вакантні посади працівникові, який подав заяву про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення
Скорочення двомісячного строку не впливає на виниклі у зв`язку зі зміною в організації праці гарантії працівника при вивільненні та не звільняє роботодавця від виконання обов`язку з працевлаштування працівника. Роботодавець зобов`язаний запропонувати такому працівникові всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, що існували з моменту попередження працівника про наступне вивільнення до дня розірвання трудового договору з ним, з урахуванням при цьому положень статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.
- Дело № 641/1334/23 28.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правові наслідки подання працівником, якого повідомили про зміни в організації праці, заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення
Скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення є виправданим при об`єктивній безперспективності очікування працівника на подальше працевлаштування або у випадку безальтернативної відмови працівника на продовження трудових правовідносин на змінених умовах праці, тобто коли працівник відмовляється від продовження роботи на будь-яких посадах у зв`язку зі змінами в організації праці, про що доцільно вказати в його заяві про скорочення строку попередження про наступне вивільнення та звільнення його з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
- Дело № 641/1334/23 28.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Гарантії працівника, якого повідомлено про вивільнення у зв`язку зі зміною в організації праці
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду й існувала на день звільнення. Сам факт зміни в організації праці створює для роботодавця позитивне зобов`язання щодо збереження трудових правовідносин з його працівниками.
- Дело № 534/398/22 Постанова 07.10.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 751/3322/23 Постанова 20.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 532/2239/24 Постанова 17.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 641/1334/23 28.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Суб`єкти, які наділені повноваженнями захищати інтереси держави, що порушені або можуть бути порушені вчиненням правочину
Визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати правочин у суді як такий, що суперечить інтересам держави на підставі статті 228 ЦК України, може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно
- Дело № 918/1043/21 18.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість присвоєння адвокату статусу безробітного
Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого не зупинено і не припинено, є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (забезпечує себе роботою самостійно), та віднесений до категорії зайнятого роботою населення і це виключає можливість надання йому статусу безробітного.
- Дело № 761/38813/21 28.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право на відшкодування судових витрат, понесених особою під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат
Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України
- Дело № 910/14524/22 05.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неможливість одночасного нарахування судом відсотків та пені до моменту виконання рішення суду
Ухвалюючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд має право відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.
- Дело № 910/14524/22 05.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання
Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за сукупності таких умов: інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням, а тому за порушення такого зобов`язання не може бути нарахований штраф в порядку абзацу третього частини другої статті 231 ГК України.
- Дело № 910/14524/22 05.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Повноваження органів Держгеокадастру на звернення до суду
ВІДСТУП! Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в тих випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився). Органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатися з позовом до суду про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, міська рада є відповідачем, а тому статусом позивача має наділятися прокурор ВП ВС уточнила власний правовий висновок, викладений у пункті 50 постанови від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, щодо права органів Держгеокадастру на звернення до суду.
- Дело № 925/1133/18 11.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Належний спосіб захисту орендодавця у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності
Належним способом захисту орендодавця у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності є позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
- Дело № 914/2276/25 Постанова 11.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 914/2848/22 05.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Момент настання строку виконання всіх грошових зобов`язань неплатоспроможного банку
Приписи пункту 3 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про те, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк виконання всіх грошових зобов`язань банку вважається таким, що настав, треба розуміти так, що з моменту призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку кредитор, після проведення заходів у процедурі тимчасової адміністрації та переходу до ліквідаційної процедури, набуває права на заявлення всіх своїх вимог до боржника шляхом звернення до уповноваженої особи Фонду. Водночас усі подальші важелі цивільно-правового впливу на боржника, зокрема із застосуванням механізмів акцесорних зобов`язань, кредитор має можливість реалізувати після акцептування Фондом таких зобов`язань та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, а не під час тимчасової адміністрації чи відразу з початком ліквідації банку.
- Дело № 522/179/16-ц 12.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок обрахунку строку звернення кредитора до поручителя неплатоспроможного банку з позовом про стягнення заборгованості
З урахуванням акцесорного характеру зобов`язань за договором поруки лише після визнання (акцептування) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вимог кредитора такі вимоги можуть бути пред`явлені і до поручителя неплатоспроможного банку. Тому передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк на звернення кредитора до поручителя неплатоспроможного банку з позовною вимогою про погашення заборгованості доцільно обраховувати по завершенню процедур тимчасової адміністрації та початку ліквідації банку з моменту акцептування Фондом кредиторських вимог за основним зобов`язанням (прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів).
- Дело № 522/179/16-ц 12.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у разі пред'явлення вимоги немайнового характеру
Як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. У справі про визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя – квартири, яка за умовами договору перейшла в особисту приватну власність відповідачки, забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірним із заявленою позовною вимогою.
- Дело № 754/5683/22 24.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звільнення в.о. керівника підприємства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП
Виконувач обов’язків керівника підприємства може бути звільнений на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України на підставі наказу уповноваженого органу управління державним підприємством зі спливом трьохмісячного строку, або настання відповідної події – призначення нового в.о. керівника
- Дело № 366/3222/21 22.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
ВІДСТУП! Порядок призначення в.о. директора підприємства
ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного в постановах від 06 липня 2022 року у справі № 275/404/21, від 27 січня 2021 року у справі № 686/21123/19 та від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21 щодо тлумачення факту призначення в. о. директора як призначення керівника підприємства в законному порядку, визначивши, що умови наказу уповноваженого органу управління державним підприємством про призначення особи виконувачем обов’язків керівника підприємства в частині «до призначення керівника в установленому законодавством порядку» потрібно тлумачити у широкому сенсі, а саме як до призначення керівника за результатами проведеного конкурсу шляхом укладення з ним контракту, так і призначення іншої особи, на яку покладається виконання обов`язків керівника підприємства шляхом видачі відповідного наказу.
- Дело № 366/3222/21 22.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Повноваження суду апеляційної інстанції в процедурі перегляду заочного рішення
У разі постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення об`єктом оскарження в суді апеляційної інстанції є не ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а безпосередньо заочне рішення, перегляд якого буде здійснюватися саме за апеляційною скаргою відповідача. При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд не вирішує поважність / неповажність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а лише перевіряє дотримання заявником строку на апеляційне оскарження заочного рішення, який починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
- Дело № 756/11081/20 12.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відступ! Наслідки пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення
Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення. Передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. ВП ВС відступила від власного правового висновку, викладеного у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, згідно з якими за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України рішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
- Дело № 756/11081/20 12.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за новим кредитором у разі наявності обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
Обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об`єкт у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
- Дело № 346/1305/19 08.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Припинення іпотеки у разі нездійснення нотаріального посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором та відсутність реєстрації права іпотеки за іпотекодержателем
Враховуючи фактичні обставини цієї конкретної справи, саме лише нездійснення нотаріального посвідчення правочину, укладеного за результатами проведення торгів з продажу майна (активів) банку, що ліквідується, які були проведені з дотриманням вимог законодавства, не може свідчити про нікчемність торгів загалом, а фактично є недооформленням договірних відносин між банком та переможцем торгів. Це не припиняє іпотеку і не позбавляє первинного іпотекодержателя (первісного кредитора), в разі виконання рішення суду, яким підтверджено його право іпотекодержателя, та внесення запису до державного реєстру про право іпотеки, права завершити процедуру торгів – дооформити договірні відносини, укласти нотаріально посвідчений договір та внести відомості про відступлення права вимоги за іпотечним договором до певного державного реєстру
- Дело № 754/8750/19 22.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Належність права іпотеки у разі реєстрації такого права за особою, коли рішенням суду в іншій справі констатовано, що такій особі не належать права іпотекодержателя
Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Втім будь-яке речове право, зокрема й право іпотеки, має ґрунтуватися на певному правовому титулі. Державна реєстрація такого права на майно не може бути абстрактною, тобто не мати правової підстави свого виникнення та збереження. При з’ясуванні належності права іпотеки у разі реєстрації такого права за особою, коли рішенням суду в іншій справі констатовано, що такій особі не належать права іпотекодержателя, оцінювати потрібно передовсім правову підставу такого права, а не його формальну реєстрацію у відповідному державному реєстрі, оскільки справедлива правова підстава (justus titulus) має переважне значення під час з`ясування питання належності особі права.
- Дело № 754/8750/19 22.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.