К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Застосування норм матеріального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Застосування норм матеріального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 584 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. БП ВС Спори, пов’язані із правом спільної власності

    Застосування ч. 2 ст. 364 ЦК України шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, яким є житло

    Саме собою застосування частини другої статті 364 ЦК України, яка надає співвласникові право на грошову компенсацію через неможливість виділу частки в натурі, має законну підставу в національному законодавстві. Проте у правовідносинах, де об’єктом є єдине житло відповідачів, таке застосування не може бути автоматичним, оскільки пов`язане з можливим подальшим примусовим виконанням рішення, що фактично призводитиме до втрати житла. При припиненні за вимогою одного зі співвласників його права на частку у спільному майні, яке є житлом, суд зобов’язаний оцінювати реальну платоспроможність іншого співвласника сплатити компенсацію без втрати єдиного житла. Присудження на користь одного співвласника компенсації вартості його частки у спільному майні, яким є житло, не може відбуватися, якщо виконання такого рішення іншими співвласниками призведе до звернення стягнення на це житло, яке є єдиним для них.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС Спори, пов’язані із правом спільної власності

    Обставини, що підлягають врахуванню судом у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості

    Вирішуючи спори у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості, особливо у тих, які є єдиним житлом, мають враховуватися особливості такого об’єкта, оцінюватися баланс інтересів сторін спору з урахуванням платоспроможності особи, на яку покладається обов’язок сплатити компенсацію за частку іншого співвласника, та критерії втручання у право особи на житло відповідно до приписів статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС С отступлением Спори, пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно

    Належний спосіб захисту у спорах щодо скасування наказів Міністерства юстиції України про скасування реєстрації речових прав

    Позовна вимога про скасування наказу Мін'юсту, прийнятого згідно з п. 1 ч. 7 ст. 37 З У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є належним способом захисту, оскільки посадова особа Мін`юсту на підставі судового рішення повинна повернути таке право позивача у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації на користь позивача змін чи набуття зазначеного речового права. Судове рішення про задоволення вказаних вище позовних вимог є підставою для державної реєстрації відповідного речового права за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. ВП ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі № 910/18929/21 та від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19, про те, що позовна вимога про оскарження наказу Мін`юсту в разі її задоволення не приводить до повного захисту прав позивача, а судове рішення про визнання незаконним чи про скасування такого наказу само собою не може бути підставою для державної реєстрації речових прав.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС Спори, пов’язані із затримкою розрахунку при звільненні

    Застосування нової редакції ст. 117 КЗпП України (щодо обмеження нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями) до триваючих правовідносин

    До правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», проте не припинилися або припинилися після набрання ним чинності (триваючі правовідносини), з 19 липня 2022 року потрібно застосовувати положення статті 117 КЗпП України в новій редакції та обмежувати нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із правом власності на земельні ділянки

    Ефективні способи захисту порушених прав власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими земельними ділянками

    Ефективними способами захисту порушених прав законного власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими земельними ділянками, внаслідок чого була сформована нова земельна ділянка, яка включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, є вимоги позову про припинення речових прав на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та витребування спірних земельних ділянок у координатах, межах та конфігурації, що були передані попереднім власникам. Припинення права власності відповідача на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та прав на неї не позбавляє відповідача можливості зареєструвати нову земельну ділянку, щодо якої немає спору, тобто ділянку за винятком спірних ділянок. Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц та відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо ефективних способів захисту у разі об’єднання земельних ділянок , сформульованих у постановах від 10 грудня 2021 року у справі № 924/454/20, від 16 квітня 2024 року у справі № 915/200/21, від 29 серпня 2024 року у справі № 924/996/23.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із правом власності на земельні ділянки

    Правовий режим земель прикордонної смуги. Належність їх до земель оборони

    Законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо. Помістивши відповідні правила про земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону у статтю 77 «Землі оборони» ЗК України, встановивши мету виокремлення такої категорії земель - для забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону, законодавець відніс ці земельні ділянки у межах прикордонної смуги до категорії земель оборони, для яких передбачений особливий режим використання. Такі землі можуть перебувати винятково у державній власності , а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. Інші земельні ділянки в межах прикордонної смуги, які не використовуються для розташування прикордонної інженерної інфраструктури та не підлягають обов`язковому відведенню в постійне користування військовим частинам ДПС України, тобто мають інший правовий режим та не належать до земель оборони, можуть перебувати у комунальній та приватній власності. ВП ВС конкретизувала правові висновки КГС ВС, зокрема, викладені у постановах від 02 жовтня 2024 року у справі № 444/1011/20, від 15 січня 2025 року у справах № 903/1311/23 та № 903/1324/23, а також КЦС ВС у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 163/2369/16-ц у постанові щодо правового режиму земель прикордонних смуг.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС Внесення змін/розірвання договору оренди земельної ділянки

    Момент набрання чинності змін до договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до нього

    Умови договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року (після законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди), за загальним правилом, змінюються для сторін договору з моменту підписання додаткової угоди, а не її державної реєстрації. Водночас державній реєстрації на підставі вказаного вище правочину підлягає речове право оренди земельної ділянки (відповідні відомості про нього), а не умови договору оренди землі, зокрема, розмір орендної плати. Велика Палата Верховного Суду у цій справі не відступила від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, визнавши їх такими, що зроблені per incuriam (з лат. «через недогляд», внаслідок застосування статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі» про обов’язковість державної реєстрації договорів оренди землі, які з 01.01.2013 року були виключені).

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Спори, пов’язані з визначенням місця проживання дитини

    Згода батьків щодо місця проживання дитини виключає позовну вимогу

    Наявність згоди між батьками (сторонами у справі), які проживають окремо, щодо місця проживання дитини, свідчить про відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем права позивача та є самостійною підставою для відмови в позові

    Позиция опубликована 23.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Спори, пов’язані зі стягненням земельного податку

    Про оподаткування лісових земель

    Граничний розмір ставки земельного податку для лісових земель, визначений статтями 274 і 277 Податкового кодексу України, застосовується виключно до тих лісових земель, які за цільовим призначенням належать до земель лісогосподарського призначення. Оподаткування лісових земель, що за цільовим призначенням віднесені до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (зокрема, з кодом 04.03 «для збереження та використання національних природних парків»), здійснюється за ставками, встановленими відповідними місцевими радами для цієї категорії земель — відповідно до виду їхнього цільового призначення, навіть якщо за класифікацією земельних угідь такі землі є лісовими.

    Позиция опубликована 15.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС Спори, пов’язані із правом спільної власності

    Порядок поділу нерухомого майна (виділу частки), що перебуває у спільній частковій власності

    Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС Способи захисту прав у земельних спорах

    Належний спосіб захисту прав власника щодо земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації закінчився

    Належним способом захисту порушених прав власника щодо земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації на момент звернення з позовом до суду закінчився, є звернення до суду з вимогою про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку. Наявність зобов’язальних (договірних) правовідносин щодо спірної земельної ділянки унеможливлює її повернення із застосуванням положень статті 391 ЦК України (шляхом пред’явлення негаторного позову до суду).

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. БП ВС Спори, пов’язані із заміною сторони у виконавчому провадженні

    Щодо особливостей розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні

    Суд при розгляді заяви про заміну стягувача має перевірити наявність права вимоги у первісного кредитора та його чинність, але не може виходити за межі процесуального питання і встановлювати недійсність договору відступлення права вимоги, який не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за договором не змінює природи зобов'язання і не створює нового зобов'язання, а лише надає можливість його примусового виконання у процедурах виконавчого провадження.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Изменено Спори, пов’язані зі зверненням стягнення на майно боржника

    Щодо права державного (приватного) виконавця звертатися до суду з позовом в інтересах боржника без (всупереч) його волі

    Державний (приватний) виконавець може звертатися з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від волі боржника чи навіть всупереч такій волі. Відступлено від вказаного висновку постановою ВП ВС від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24: "в иконавець може звертатися до суду з позовом про оспорення фраудаторних правочинів боржника та визначення його частки в спільному майні лише в інтересах стягувача. Якщо ж позов пред’явлено в інтересах боржника, то позовна заява підлягає поверненню заявникові без відкриття провадження у справі, а якщо це встановлено після відкриття провадження у справі, то такий позов підлягає залишенню без розгляду"

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно

    Щодо визначення належного складу відповідачів у спорах про скасування наказів Міністерства юстиції України

    У спорах про скасування наказів Міністерства юстиції України, якими скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, Мін`юст не може бути єдиним відповідачем незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на земельні ділянки. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 18.06.2024 у справі № 910/6143/23, від 25.06.2024 у справі № 910/3017/23, від 04.06.2024 у справі № 910/12439/22, від 16.04.2024 у справі № 910/20417/21, від 10.04.2024 у справі № 910/8568/23, від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20, про те, що в подібних спорах єдиним відповідачем може бути Мін`юст.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із затримкою розрахунку при звільненні

    Щодо можливості зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України

    Виплата середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України по суті є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника.Тому суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності.Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців. ВП ВС відступила від висновку КАС ВС, викладеного у постанові від 6 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22, щодо неможливості застосування критеріїв / способів зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, до правовідносин, які виникли або тривають після 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом України № 2352-IX).

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Податкові спори

    Про особливості оподаткування доходів платників єдиного податку у період воєнного стану та обмеження щодо анулювання реєстрації за наслідками камеральної перевірки

    Доходи, отримані платником податків під час дії спеціального режиму оподаткування за ставкою 2% у період воєнного стану, не враховуються при визначенні граничного обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку після повернення до звичайного режиму, якщо перехід відбувся до набрання чинності відповідними законодавчими обмеженнями. При неоднозначному тлумаченні норм податкового законодавства рішення приймається на користь платника податків. Камеральна перевірка, яка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності та не дозволяє визначити помісячний обсяг доходу платника, не може бути правовою підставою для анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця як платника єдиного податку.

    Позиция опубликована 27.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з визнанням договору недійсним/нікчемним/неукладеним

    Правові наслідки непідписання (використання підробного підпису) договору, його стороною

    Наслідком непідписання письмового правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, його стороною, за відсутності доказів фактичного вчинення такого правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є його неукладеність. ВП ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 911/1693/18, за змістом яких підписання договору купівлі-продажу невстановленою особою від імені продавця є підставою для визнання такого договору недійсним згідно із статтями 203, 215 ЦК України та від правових висновків КЦС ВС, викладених у постановах від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18 та від 18 січня 2023 року у справі № 753/15818/19, згідно з якими непідписання правочину однією з його сторін свідчить про недотримання як письмової форми договору, так і, відповідно, норм закону щодо нотаріального посвідчення правочину, укладеного між указаними в ньому сторонами, наслідком чого є нікчемність такого правочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Спори, пов’язані зі сплатою податку на додану вартість (ПДВ)

    Про застосування пільгової ставки ПДВ для медичних виробів, що використовуються як сировина

    Митний орган зобов'язаний застосовувати пільгову ставку податку на додану вартість у розмірі 7% до товару, який відповідає визначенню медичного виробу відповідно до Податкового кодексу України та технічним регламентам, незалежно від того, що такий товар використовується як сировина для подальшого виробництва медичних засобів.

    Позиция опубликована 04.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з бюджетним відшкодуванням ПДВ

    Строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ

    ВП ВС відступила від правових висновків КАС ВС від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17, від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18 щодо строків звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ, визначивши, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. Зміна правового регулювання механізму реалізації права на бюджетне відшкодування ПДВ, зміна Верховним Судом способу захисту порушеного права та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації особою права на таке відшкодування, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з’ясуванні поважності причин пропуску цього строку

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Спори, пов'язані з реєстрацією податкової накладної в ЄРПН

    Порушення процедури зупинення реєстрації податкової накладної призводить до незаконності рішення про відмову в реєстрації

    Недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема щодо належного оформлення та направлення квитанції, є істотним порушенням процедури, що впливає на подальший розгляд справи. Внаслідок цього порушення, наступне рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної не можна вважати законним, оскільки прийняте за результатами процедури, проведеної з порушенням встановленого порядку. Отже, порушення на початковому етапі (етапі зупинення реєстрації) зумовлює незаконність кінцевого рішення про відмову в реєстрації, що є підставою для його скасування.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.