К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Застосування норм матеріального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Застосування норм матеріального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 584 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. БП ВС С отступлением Застосування позовної давності у спорах, що виникають з кредитних договорів

    Застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України

    Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, визначивши, що невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з виконанням зобов'язань

    Порядок визначення суми в гривнях за зобов'язанням з еквівалентом в іноземній валюті

    Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення. ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 07 квітня 2018 року у справі № 916/1435/17 та постанові ВСУ від 21 червня 2017 року в справі № 910/2031/16 щодо стягнення грошової суми у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС Спори, пов'язані з виконанням зобов'язань

    Валюта зобов'язання та валюта платежу

    Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС Спори, пов’язані з оскарженням договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством

    Застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу» при оскарженні колишнім учасником товариства правочинів з відчуження майна товариства

    Якщо позов пред`явлено колишнім учасником товариства на захист своїх прав як учасника товариства, зокрема права на отримання належної частки у разі виходу з товариства, то відсутні підстави для застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу».

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС Оскарження рішень загальних зборів учасників господарських товариств

    Належний спосіб захисту колишнього учасника товариства у разі відчуження майна товариства на користь іншого товариства

    У разі відчуження майна товариства за рішенням загальних зборів його учасників оскарженим та визнаним недійсним може бути кінцевий результат дій з передачі майна – правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, а не рішення загальних зборів такого товариства.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Спори, пов’язані з оскарженням договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством

    Фраудаторність правочину з відчуження майна товариства на шкоду колишньому учаснику

    Правочин з відчуження майна товариства (акт прийманн-передачі майна) є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним, якщо він вчинений після виникнення у товариства обов'язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки, призвів до втрати товариством платоспроможності та вчинений на користь пов'язаної особи за значно заниженою вартістю.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС С отступлением Оскарження рішень загальних зборів учасників господарських товариств

    Правова природа рішення органу управління товариства

    Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами в розумінні статтей 202 ЦК України, і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 цього Кодексу, які визначають підстави недійсності правочину. Рішення загальних зборів учасників товариства мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти). ВП ВС відступила від свого висновку, викладеного у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Застосування ст. 1213 ЦК України щодо відшкодування вартості безпідставно збереженого майна

    Коли рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння неможливо виконати з причин втрати такого майна після ухвалення рішення суду, допускається як у порядку, визначеному розділом VI ЦПК України, через подання заяви про зміну способу виконання судового рішення, так і шляхом пред`явлення окремого позову про відшкодування вартості безпідставно збереженого майна. Вартість такого майна на підставі частини другої статті 1213 ЦК України підлягає встановленню на момент розгляду справи про повернення майна, тобто на момент розгляду віндикаційного позову.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Порядок реалізації механізму відшкодування вартості безпідставно набутого майна (ст. 1213 ЦК України) у випадках, коли рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння неможливо

    Субсидіарна реалізація механізму, передбаченого частиною другою статті 1213 ЦК України, у ситуації, коли рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння неможливо виконати з причин втрати такого майна після ухвалення рішення суду, допускається як у порядку, визначеному розділом VI ЦПК України, через подання заяви про зміну способу виконання судового рішення, так і шляхом пред`явлення окремого позову про відшкодування вартості безпідставно збереженого майна. Водночас вартість такого майна на підставі частини другої статті 1213 ЦК України підлягає встановленню на момент розгляду справи про повернення майна, тобто на момент розгляду віндикаційного позову.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Відшкодування вартості безпідставно збереженого майна з огляду на неможливість його повернення в натурі

    Відносини з відшкодування вартості безпідставно збереженого майна за своїм змістом не є суто кондикційними (у вузькому чи широкому значенні), а пов`язані зі вжиттям спеціальних заходів замість повернення безпідставно збереженого майна з огляду на неможливість його повернення в натурі. Тлумачення статті 1213 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодування вартості безпідставно збереженого майна застосовується у випадку встановлення неможливості повернення майна в натурі, що може бути пов`язане зі знищенням речі, її переробленням, втратою, протиправною передачею третій особі тощо. З урахуванням особливостей транспортного засобу як рухомої речі, яка може бути вільно переміщена у просторі, розібрана, перероблена тощо, відсутність протягом тривалого часу результатів від заходів, спрямованих на його розшук, може за конкретних обставин справи кваліфікуватися як неможливість повернення безпідставно збереженого майна в натурі.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Визначення моменту виникнення обов`язку з повернення майна як безпідставно збереженого майна після ухвалення рішення суду про віндикацію

    У випадках, передбачених частиною третьою статті 1212 ЦК України, юридичним фактом, який породжує кондикційне зобов`язання, як правило, є рішення суду. Тому саме в момент набрання рішенням суду законної сили особа дізнається про володіння чужим майном без достатньої правової підстави і обов`язок повернути це майно іншій особі. У такій правовій ситуації суд у власному рішенні констатує безпідставність набуття особою майна та підтверджує відсутність юридичних підстав для його збереження такою особою надалі, а тому з моменту набрання ним законної сили особа в конкретному випадку достеменно може вважатися обізнаною про своє володіння чужим майном без достатньої правової підстави і обов`язок повернути майно іншій особі.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. БП ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Застосування кондикційного позову (ст. 1212 ЦК України) після ухвалення рішення суду про віндикацію

    За своєю правовою природою кондикційні відносини у вузькому значенні цієї категорії не передбачають існування інших (зокрема, речових) відносин між їх учасниками. Це випливає, зокрема, зі змісту частини третьої статті 1212 ЦК України, згідно з якою ці правила можуть бути застосовані також і до інших відносин, які за своєю правовою природою не є суто кондикційними. Вочевидь, що приписи частини третьої статті 1212 ЦК України можуть бути застосовані до відносин з витребування майна лише в тому випадку, якщо віндикація з якихось причин не здатна забезпечити повернення майна неволодіючому власнику. Такі правовідносини не є суто кондикційними, оскільки на момент набуття особа мала формальні підстави для володіння майном, проте ці підстави згідно з рішенням суду є дефектними та втратили свою силу, адже спірне майно повернуто у власність позивача. Враховуючи, що правила про віндикацію не мають спеціальних правил, якими було б врегульовано подібні відносини, то згідно з частиною третьою статті 1212 ЦК України правила про заборону незаконного збагачення застосовні до них субсидіарно.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Правова природа кондикційних зобов'язань (ст. 1212 ЦК України)

    Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. За загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов`язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Поширення кондикційного позову (ст. 1212 ЦК України) на речі, визначені індивідуальними ознаками

    Аналіз норм глави 83 ЦК України свідчить, що цей Кодекс не диференціює особливості застосування кондикції залежно від родових чи індивідуальних ознак її об’єкта та, відповідно, не обмежує сферу її застосування винятково речами, визначеними родовими ознаками. Поширення правил кондикції лише на речі, визначені родовими ознаками, є проявом звужувального тлумачення норм права, яке в цій ситуації є невиправданим та таким, що прямо суперечить приписам статті 1213 ЦК України, яка передбачає обов`язок набувача майна повернути його власнику в натурі, а у випадку неможливості повернення майна в натурі - відшкодувати його вартість. Застереження законодавця щодо необхідності відшкодування вартості майна в разі неможливості його повернення в натурі стосується насамперед речей, визначених індивідуальними ознаками, адже речі, визначені родовими ознаками, є замінними, тобто такими, що не можуть бути безповоротно втрачені. ВП ВС відступила від висновку ВСУ, викладеного у постановах від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 та від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17, щодо застосування кондикційного позову лише до речей визначених родовими ознаками.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Умови відшкодування шкоди, завданої діями/бездіяльність посадових осіб органів державної влади

    Застосовуючи стаття 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Встановлення факту заподіяння моральної шкоди внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення

    Звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, повинен довести, що внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому була заподіяна моральна шкода, зазначити, у чому вона проявлялася, а також обґрунтувати розмір її відшкодування.  Вирішувати такі спори потрібно з урахуванням того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Правова природа протоколу у справі про адміністративне правопорушення

    Оформлення патрульним поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ним на виконання покладених на нього функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, щодо якої складено такий протокол, крім тих, що пов`язані з розглядом такого протоколу судом. Протокол у справі про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Встановлення протиправності в діях працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення

    Вирішуючи спір у справі про відшкодування моральної шкоди,завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, суд загальної юрисдикції може встановити наявність у діях працівників патрульної поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ознак очевидної протиправності, таких як: відсутність повноважень у працівника патрульної поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не була учасником ДТП, тощо. Отже, очевидний характер протиправності дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення може бути встановлений судом загальної юрисдикції, зокрема й тоді, коли такі дії (бездіяльність, рішення) явно суперечать вимогам закону та порушують права, свободи або інтереси осіб, які звернулися до суду. У наведеній категорії справ суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин. Втручання не буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві. У разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Застосування ст. 1176 ЦК України та ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»

    Поліцейський, який складає протокол про адміністративне правопорушення, не є суб`єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи проводить досудове розслідування, тому до таких правовідносин не застосовуються приписи статті 1176 ЦК України та Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду).

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Відшкодування шкоди, завданої складенням патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення

    Дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності. ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21, від 17 січня 2024 року у справі № 686/14845/22, про те, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше).

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT