Застосування норм матеріального права
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Застосування норм матеріального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 584 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Наслідки укладення політичною партією договору дарування після відкриття провадження у справі про заборону її діяльності
Майно, що належить політичній партії, повинно використовуватися з метою реалізації статутних завдань, таке майно може передаватися на благодійні цілі лише в разі припинення діяльності політичної партії шляхом реорганізації чи саморозпуску. Договір дарування майна політичної партії, укладений після відкриття провадження у справі про заборону її діяльності, яка завдає шкоди державній безпеці, на користь пов'язаної з партією благодійної організації, порушує публічний порядок та є нікчемним на підставі приписів частини першої, другої статті 228 ЦК України
- Дело № 924/971/23 Постанова 16.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право Мін'юсту на звернення до суду щодо майна забороненої політичної партії, відчуженого третій особі
Мін`юст є державним органом, наділеним повноваженнями на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, яким майно забороненої політичної партії відчужено третій особі, в інтересах держави як орган, на який покладено повноваження щодо вжиття заходів з розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави.
- Дело № 924/971/23 Постанова 16.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Виплата суддівської винагороди на період проходження суддею військової служби
У разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується
- Дело № 340/854/23 Постанова 12.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 320/10955/23 Постанова 13.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу
Законодавством не передбачено обов’язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків. ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС, викладеного в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.
- Дело № 2/1522/11652/11 Постанова 14.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо початку перебігу п’ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки
Дія свідоцтва про реєстрацію торговельної марки може бути достроково припинена, якщо протягом безперервного п’ятирічного періоду торговельна марка не використовувалася в Україні стосовно товарів чи послуг, щодо яких вона зареєстрована, і немає поважних причин її невикористання. Обчислення зазначеного п’ятирічного періоду не залежить від зміни власника (уповноваженого користувача) торговельної марки. ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС, викладеного у постанові від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц, щодо початку перебігу строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва на таку торговельну марку.
- Дело № 910/8781/23 Постанова 05.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Види грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовців
При обчисленні пенсії військовослужбовцям не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення (крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць), незалежно від того, чи сплачуються з вказаних видів грошового забезпечення єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ВП ВС здійснила відступ від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15) про те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
- Дело № 522/2738/17 Постанова 06.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Алкогольні напої як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України
ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 5 вересня 2013 року у справі № 5-15к13 щодо визначення предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 204 КК України. ВП ВС визначила, що алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених статтею 204 КК України, за умов виготовлення на основі спиртів, вміст яких визначається згідно з нормами, установленими Податковим кодексом України у редакції, чинній на момент вчинення правопорушення, а також протиправного поводження з ним як із визначеним законом підакцизним товаром.
- Дело № 336/3796/15-к Постанова 27.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.05.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відмова у виплаті страхового відшкодування у зв’язку неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року особою, яка здійснила страхове відшкодування потерпілому на підставі договору добровільного майнового страхування
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості відмови у виплаті страхового відшкодування у зв’язку неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року особою, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування, визначивши, що право страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску річного строку на звернення до нього із заявою про його виплату не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою та підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
- Дело № 910/7449/17 Постанова 05.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Нарахування ПДВ на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору з власником
Податок на додану вартість не нараховується на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору про землекористування з власником земельної ділянки
- Дело № 904/4507/18 Постанова 12.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Солідарний обов'язок страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого
Законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.
- Дело № 308/3162/15-ц Постанова 20.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку прострочення зобов’язання з повернення суми попередньої оплати товару
Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Cуду щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України у випадку прострочення зобов’язання з повернення суми попередньої оплати товару, визначивши, що правовідношення, в якому у зв’язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов’язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов’язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України
- Дело № 918/631/19 Постанова 22.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Скасування судових рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку незазначення у резолютивній частині рішення початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України щодо початкової ціни предмета іпотеки, визначивши, що лише незазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.
- Дело № 2/235/1971/15 Постанова 20.03.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування
ВП ВС уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов’язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред’явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
- Дело № 910/4518/16 Постанова 05.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ефективний спосіб захисту прав власника, якщо майно вибуло з його володіння за неукладеним правочином
Власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може захистити своє майнове право шляхом пред’явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).
- Дело № 204/8017/17 27.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спосіб захисту у разі недійсності правочину відчуження майнових прав
Майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, зазначені вище правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав. Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.
- Дело № 21/5005/2686/2012 06.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій
Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
- Дело № 911/952/22 16.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України)
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України). Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.
- Дело № 911/952/22 16.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо тлумачення змісту правочину
Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.
- Дело № 911/952/22 16.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо способу захисту прав позивача у спорах про відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану
Скасування акту про примусове відчуження та вилучення майна не тільки не призведе до відновлення прав позивача, а й позбавить можливості на відшкодування вартості майна у порядку частини другої статті 11 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» після скасування правового режиму воєнного стану. Протокольне рішення робочої групи вже виконане, а тому втратило свою чинність. Скасування цього документа не призведе до повернення спірного автомобіля у власність позивачки й не вплине на правову оцінку відчуження транспортного засобу. Крім того, пред`явлена позивачкою вимога про зобов`язання військової частини повернути їй як власнику автомобіль та ключі від нього також є неналежним способом захисту у спірних правовідносинах з огляду на те, що спірний транспортний засіб пройшов нову реєстрацію і після цього перебуває у власності держави і, відповідно, користуванні - військового підрозділу Збройних Сил України.
- Дело № 916/1964/23 Постанова 14.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 712/3525/23 23.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/14243/22 Постанова 24.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо суб`єктів, уповноважених приймати рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану
Робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, до якої входить військове командування, є спеціально уповноваженим колективним органом, який в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства зобов`язаний ухвалювати рішення про відчуження транспортних засобів, для забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути в період воєнного стану.
- Дело № 712/3525/23 23.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/10009/22 Постанова 16.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.