К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Банкрутство

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Банкрутство», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 518 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Банкрутство

    Наслідки закінчення граничного строку здійснення процедури розпорядження майном

    Відповідно до частини другої статті 44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Системний аналіз положень статей 44 та 49 КУзПБ свідчить, що зазначений строк є граничним (не підлягає продовженню), а клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника можуть бути задоволені судом лише за умови, що продовження процедури розпорядження майном боржника буде здійснюватися в межах зазначеного граничного строку. Згідно з положеннями частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. За приписами частини четвертої статті 49 КУзПБ у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Наслідки пред’явлення податковим органом кредиторських вимог до боржника, які виникли на підставі податкових декларацій з орендної плати та податку на додану вартість

    Кредиторські вимоги податкового органу до боржника, які виникли на підставі податкових декларацій з орендної плати та податку на додану вартість після визнання боржника банкрутом, не відповідають частині першій статті 59 КУзПБ, оскільки з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком із цього правила.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Застосування ст. 204 ЦК України в поєднанні з положеннями КУзПБ при розгляді заяви з кредиторськими вимогами за борговою розпискою та визнання кредиторських вимог

    Не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов’язань на підставі інших доказів, що підтверджують / спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Банкрутство

    Способи захисту інтересів боржника та кредиторів за наявності ознак фраудаторності правочину

    Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним у порядку позовного провадження в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Визнання недійсними правочинів боржника

    Критерії фраудаторності правочину у процедурі банкрутства

    Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Обов’язок контролюючого органу подати разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство докази вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску

    На контролюючий орган покладено обов’язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку, передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів. Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ може бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Банкрутство

    Наслідки застосування мораторію, встановленого постановою КМУ № 187, при вирішенні питання щодо грошових вимог кредитора – суб’єкта рф

    Мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф, у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил та наслідків звернення і визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство унеможливлює визнання за правилами КУзПБ грошових вимог тих кредиторів, які є особами, визначеними у постанові КМУ № 187, зокрема юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства рф.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    Презумпція вини керівника юридичної особи в разі недотримання ним імперативного обов’язку щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності в юридичної особи ознак неплатоспроможності

    У частині шостій статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника в разі недотримання ним імперативного обов’язку, визначеного абзацом 1 цієї норми, звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини шостої статті 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об’єктивне банкрутство (критичний момент, з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі й щодо сплати обов’язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від нього максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільнений від солідарної відповідальності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Неможливість оскарження суб’єктом субсидіарної відповідальності судових рішень, якими визнано грошові вимоги кредиторів до боржника з огляду на абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ

    Суб’єкти субсидіарної відповідальності належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не наділені повним обсягом процесуальних прав учасників справи про банкрутство, зокрема права на оскарження судових рішень у такій справі (у тому числі ухвали про визнання грошових вимог кредиторів до боржника). Крім того, на момент розгляду та визнання господарським судом грошових вимог кредитора до боржника майнового інтересу суб’єктів субсидіарної відповідальності не може існувати, оскільки в темпоральному аспекті немає ще самих суб’єктів відповідальності. А тому відсутні підстави для віднесення суб’єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до тих осіб, про права, інтереси та (або) обов’язки яких суд вирішив питання ухвалою про визнання кредиторських вимог (за винятком, якщо в мотивувальній чи резолютивній частині такої ухвали містяться висновки суду про права та обов’язки названих суб’єктів), що не наділяє їх правом на апеляційне оскарження таких ухвал.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    Визначення кола суб'єктів солідарної відповідальності за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ у разі зміни керівництва боржника

    Якщо обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого або ці заміни відбувалися неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця і жодний із них після спливу, зокрема, місяця перебування на посаді керівника юридичної особи не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом відповідного порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо кожного з відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Банкрутство

    Особливості реалізації правил підсудності при розгляді скарги на дії ДВС (приватного виконавця) під час виконання судового рішення, стороною якого є боржник, що було ухвалено до відкриття провадження у справі про банкрутство

    Вирішуючи питання, пов'язані з оскарженням рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо примусового виконання (звернення стягнення на кошти та інше майно) за рішеннями у спорах (правовідносинах), стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, господарським судам слід урахувати у системному взаємозв'язку статті 339, 340 ГПК України та статтю 7 КУзПБ, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності). Отже, повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Банкрутство

    Юрисдикція розгляду майнових спорів у справі про банкрутство за наявності арбітражної угоди

    Відсутність спеціальних норм щодо реалізації арбітражної угоди, стороною якої є боржник у справі про банкрутство, не є підставою для застосування аналогії права. У цьому випадку має застосовуватись імперативний припис пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки прогалина у спеціальному законі не може бути приводом для заперечення права сторін на передачу спору до арбітражу внаслідок розширеного тлумачення господарським судом статті 7 КУзПБ, попри наявність вичерпного врегулювання цього питання у статтях 4, 22, 226 ГПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Банкрутство

    З ВІДСТУПОМ! Визначення підсудності спору щодо нерухомого майна боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у разі якщо відповідачем у цьому спорі є центральний орган виконавчої влади

    Поданий ліквідатором позов безпосередньо пов’язаний із захистом майна боржника, і боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, є стороною в такому спорі. Тому для визначення виключної підсудності цього спору пріоритет у застосуванні має не стаття 30 ГПК України як загальна процесуальна норма, а саме стаття 7 КУзПБ, яка у цьому випадку є спеціальною. Отже, позов ліквідатора підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. БП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постановах від 21.04.2021 у справі № 910/12641/19, від 12.01.2021 у справі № 918/572/19, від 04.02.2020 у справі № 914/240/18, щодо застосування частини 5 статті 30 ГПК України при визначені підсудності справ за участю особи, щодо якої відкритого провадження у справі про банкрутство, або щодо майна такої особи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Банкрутство

    1.1. Внесення змін до плану санації боржника у процедурі його санації до відкриття провадження у справі про банкрутство

    Боржник не позбавлений права внести в порядку, передбаченому положеннями статті 5 КУзПБ, зміни до вже затвердженого плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство щодо строку його виконання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Банкрутство

    Про залучення нових (поточних) кредиторів при внесенні змін до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

    Аналіз змісту статті 5 КУзПБ свідчить, що її положеннями не передбачено обов’язку боржника включати до вже затвердженого плану санації боржника (у разі виникнення необхідності внесення змін до плану санації) до відкриття провадження у справі про банкрутство нових (поточних) кредиторів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Застосування положень пункту 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ у питанні відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України

    У вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог до боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень / заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання. Положення пункту 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, які набрали чинності з 29.07.2023, мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справах про банкрутство від початку війни.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Банкрутство

    Про розмір грошових вимог кредитора до майнового поручителя, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та про врахування курсової різниці під час розгляду таких кредиторських вимог

    Розмір грошових вимог кредитора до майнового поручителя (щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство) не може бути більшим за розмір грошових вимог (визнаних судом) кредитора до основного боржника (щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство). Коливання курсу валют, яке призвело до курсової різниці у розмірі сум кредиторських вимог до основного боржника та кредитора, незалежно від валюти, якою сторони договору погодили здійснювати погашення заборгованості за зобов’язанням, не можна розцінювати як підставу для визначення за акцесорним зобов’язанням іншого розміру кредиторських вимог, ніж були визнані господарським судом з подальшим зазначенням у судовому рішенні розміру зобов’язання у гривні під час розгляду кредиторських вимог в процедурах банкрутства основного боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Банкрутство

    З ВІДСТУПОМ! Наслідки розгляду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства

    Позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника в порядку положень частини п’ятої статті 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень частини шостої статті 41 КУзПБ, згідно з якими задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство. БП КГС ВС відступила від висновків, викладених у постанові КГС ВС від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17 щодо можливості задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови, що щодо іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Банкрутство

    Обов’язок податкового органу в разі звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність сплатити судовий збір

    Подання позову про стягнення податкового боргу та подання податковим органом заяви з кредиторськими вимогами є різними способами захисту. Положення статті 4 Закону України «Про судовий збір» розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, тому такі заяви не можуть вважатися тотожними і, відповідно, пільга, передбачена пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не застосовується до заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Розгляд спорів, стороною в яких є боржник

    Умови, за яких до підприємств, установ, організацій не застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

    Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT