Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 79 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо неможливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин
Частина перша статті 261 ЦК України не встановлює можливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин, зокрема у зв’язку з визнанням недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Подібна зміна початку перебігу позовної давності породжує режим юридичної невизначеності стосовно строку від моменту виникнення боргу до укладення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.
- Дело № 920/1222/17 Постанова 01.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Початок перебігу позовної давності у правовідносинах щодо зобов'язання повернути майно, передане на зберігання за договором
Початок перебігу позовної давності у правовідносинах щодо зобов'язання повернути майно, передане на зберігання за договором, відповідно до статей 256, 257, 261 ЦК України пов'язується із закінченням строку зберігання майна за договором.
- Дело № 906/106/17 Постанова 21.08.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Початок перебігу позовної давності у справі про стягнення вартості товару за договором відповідального зберігання, інфляційних втрат і трьох процентів річних
Початок перебігу позовної давності у справі про стягнення вартості товару за договором відповідального зберігання, інфляційних втрат і трьох процентів річних пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
- Дело № 923/522/17 Постанова 10.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України (в редакції до 15.01.2012) не поширюються на позови прокуратури щодо оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право
Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яка покликана підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. З огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України (в редакції, що діяла до 15.01.2012) не поширюються на позови прокуратури, подані від імені держави з метою захисту права державної власності або іншого речового права держави, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності.
- Дело № 922/2055/17 Постанова 17.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 17/5009/5413/11 Постанова 17.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Позовна давність не поширюється на вимоги про так зване триваюче правопорушення
За змістом статей 268, 391 ЦК України позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, а тому власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.
- Дело № 914/143/17 Постанова 22.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/11527/17 Постанова 17.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові за наявності аргументів для витребування майна від добросовісного набувача
До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. При цьому за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача відповідно до статей 387, 388 ЦК України мають застосовуватися положення статті 267 цього Кодексу, згідно з якими сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
- Дело № 916/2130/15 Постанова 23.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/2868/16 Постанова 23.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/926/17 Постанова 28.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Початок перебігу позовної давності у правовідносинах, де суб'єктом прав є держава
Визначаючи початок перебігу позовної давності у спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор.
- Дело № 916/3171/15 Постанова 30.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/1326/17 Постанова 30.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/926/17 Постанова 28.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/2756/17 Постанова 19.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 914/801/17 Постанова 24.01.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Поширення положення закону про початок перебігу позовної давності на звернення прокурора до суду
В разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.
- Дело № 916/563/14 Постанова 18.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи
За змістом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це подано заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв’язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, не відповідає вимогам закону відмова в задоволенні позову у зв’язку з відсутністю порушеного права із зазначенням про сплив позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.
- Дело № 910/23277/16 Постанова 31.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/3581/17 Постанова 04.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Переривання перебігу строку позовної давності
За змістом частин першої та третьої статті 264 ЦК України переривання перебігу строку позовної давності є можливим лише у разі початку перебігу цього строку та виключно в його межах, а не до його початку чи після спливу позовної давності, оскільки при дослідженні обставин, пов'язаних з вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може відбутися лише в межах строку давності. При цьому в розумінні статті 264 ЦК України визнання особою обов'язку як підстава для переривання перебігу позовної давності має бути результатом вольових дій відповідача.
- Дело № 908/1125/17 Постанова 11.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Компетенція суду щодо визнання поважності причин подання позову з пропуском строку позовної давності
Закон не містить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.
- Дело № 908/2609/17 Постанова 04.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ініціатива подання заяви про застосування позовної давності
Закон не встановлює з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів, поданням належних і допустимих доказів. Наведена заява (клопотання) може бути подана й іншими учасників судового процесу.
- Дело № 5015/118/11 Постанова 28.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Презумпція можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав
Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, яке випливає із встановленого статтею 74 ГПК України загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач навпаки має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
- Дело № 904/3025/18 Постанова 12.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Поважність причин пропущення позовної давності
Питання поважності причин пропущення позовної давності (наявність обставин, які з об'єктивних, незалежних підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову) вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Під час вирішення питання про захист порушеного права у разі пропущення позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує це питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.
- Дело № 910/15944/17 Постанова 16.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки пропуску встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності
Відповідно до частини п'ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Однак звернення позивача за захистом свого права до суду з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про що відповідачем подано відповідну заяву до прийняття рішення у справі, за відсутності поважних причин такого пропуску унеможливлює здійснення судом захисту порушеного права згідно з частиною п'ятою статті 267 ЦК України.
- Дело № 916/4557/14 Постанова 11.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення моменту виникнення права на позов
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом статті 261 ЦК України законодавець виходить не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
- Дело № 916/400/16 Постанова 22.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 914/758/17 Постанова 03.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 57/314-6/526-2012 Постанова 21.03.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог
Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.
- Дело № 359/8894/19 Постанова 20.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 915/1286/17 Постанова 04.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/284/18 Постанова 13.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/1898/17 Постанова 10.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/1668/17 Постанова 20.03.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Cплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи
Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
- Дело № 910/15457/17 Постанова 21.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку, передбачену частиною другою статті 785 ЦК України за неправомірне користування майном після припинення дії договору оренди
Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку як особливу міру відповідальності, визначену законодавцем в частині другій статті 785 ЦК України, оскільки орендодавець має право стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору. Зокрема, не застосовуються до неї положення статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки інше передбачено частиною другою статті 785 ЦК України.
- Дело № 916/1319/19 Постанова 20.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.