К содержанию

Кассационный административный суд

Про вплив періоду тимчасової непрацездатності особи на оцінювання результатів її службової діяльності державного службовця

Згідно з Додатком 5 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Порядок №640) визначено обставини, які загалом не перешкоджають затвердженню висновку, але унеможливлюють оцінювання за певним конкретно визначеним показником, наслідком чого є виставлення балу «не підлягає оцінюванню». До таких віднесено випадки, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об’єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов’язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин. Це зумовлено тим, що завдання і ключові показники можуть вимірюватися як у кількісному, так і якісному вираженні (пункт 10 Порядку №640), відповідно, перебування державного службовця, зокрема, у стані тимчасової непрацездатності, залежно від конкретних обставин здатне виключати можливість оцінки за певним кількісним та/або якісним показником, однак поряд із цим не перешкоджає визначенню результатів виконання завдань чи затвердженню висновку загалом, тобто не є самостійною і безумовною підставою для цього. Тож, правила пункту 14 Порядку №640 стосуються обставин, які унеможливлюють визначення результатів виконання завдань чи затвердження висновку одночасно за всіма показниками, їх перелік є вичерпним, і, як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, ці правила не містять застережень щодо врахування або неврахування будь-яких інших обставин, зокрема, періодів відпустки, тимчасової непрацездатності тощо. Водночас зазначені обставини керівник може визнати такими, що об’єктивно унеможливили виконання певного конкретного завдання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання та виставити за це завдання бал «не підлягає оцінюванню», однак не має наслідком незатвердження висновку загалом. З огляду на викладене не можна визнати обґрунтованими доводи скаржниці про неможливість врахування у зазначений тримісячний строк періоду тимчасової непрацездатності позивачки та потребу обрахування цього строку керуючись саме часом реального виконання трудової функції, оскільки зміст пункту 14 Порядку №640 як окремо, так і у системному зв’язку з іншими положеннями цього Порядку, не містять таких правил та не дають підстав тлумачити їх саме у такий спосіб. За загальним правилом, у випадку перебування працівника у відпустці чи стані тимчасової непрацездатності за ним зберігається посада, заробітна плата та інші гарантії, тому (аналогічно з правилами визначення стажу роботи), самі собою ці обставини не є тим чинником, що взагалі унеможливлює оцінку ефективності виконаної працівником роботи протягом звітного періоду та затвердження такої оцінки у розумінні пункту 14 Порядку №640.

Поделиться

Решения, из которых взята позиция

Другие позиции раздела «Звільнення з публічної служби»

Для вашего ИИ-ассистента

Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT

MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.