Кассационный хозяйственный суд
Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки
Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, володіти, користуватися (згідно із цільовим призначенням земельної ділянки) та розпоряджатися нею, у той час як договір оренди надає орендареві права володіння та користування орендованою земельною ділянкою і зобов’язує повернути її після закінчення договору оренди орендодавцеві. Таким чином, в орендних правовідносинах земельна ділянка вибуває з володіння та користування орендодавця, тоді як власник (землекористувач) земельної ділянки, обтяженої сервітутом, продовжує володіти і користуватися нею згідно з її цільовим призначенням.
Сервітут встановлюється лише у тому разі, коли користування чужою ділянкою є вимушеним та неминучим, а потреба не може бути задоволена в інший спосіб. Водночас договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати її відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Как сослаться на позицию
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 910/15400/24.
Готовая ссылка для процессуального документа, на украинском языке. Перед ссылкой прочитайте само постановление.
Решения, из которых взята позиция
Другие позиции раздела «Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою»
Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT
MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.