Чинна редакція статті — з 16.01.2003
Стаття 614 ЦК. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання
1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Розгляд цивільного позову про відшкодування шкоди лише в межах заявлених до обвинуваченого вимог
-
Нікчемність умов договору, якими скасовується чи обмежується відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання
-
Нікчемність правочину (його частини), яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне невиконання або неналежне виконання зобов’язання
-
Наявність вини (умислу або необережності) в діях орендаря, який порушив зобов’язання щодо повернення орендованого майна, у разі застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.