Чинна редакція статті — з 05.03.2015
Стаття 408 КК. Дезертирство
1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду, які застосовують цю статтю. Найновіші — першими.
-
Заборона розширеного тлумачення об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 408 КК
-
Розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК
-
Відсутність у КПК вимог щодо обов’язкового визначення прокурора у кримінальному провадженні залежно від суб’єкта вчинення кримінального правопорушення
-
Обставини, що не виключають кримінальну відповідальність за дезертирство (ст. 408 КК)
-
Обставини, що не свідчать про відсутність умислу на дезертирство та не звільняють військовослужбовця від кримінальної відповідальності за ст. 408 КК. Факт прийняття військовослужбовцем військової присяги.
Запитайте про цю статтю в Claude або ChatGPT
Підключіть MCP-сервер Merit — і асистент читатиме статтю в редакції на потрібну дату, разом із практикою Верховного Суду і даними реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.