До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори, що стосуються питань процесуального права

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори, що стосуються питань процесуального права», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 505 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Докази та доказування

    Щодо преюдиціального значення обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили

    Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду – на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КГС ВС Докази та доказування

    Поняття доказів у господарському та цивільному процесах

    Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими та електронними доказами.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КГС ВС Докази та доказування

    Про критерії оцінки доказів за стандартом «вірогідність доказів»

    Стандарт доказування «вірогідність доказів» на відміну від стандарту доказування «достатність доказів» підкреслює потребу зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, із введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Таким чином, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КГС ВС Докази та доказування

    Обов’язки, що має сторона, заперечуючи проти доводів та доказів іншої сторони

    Відповідачі у межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов’язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також, у свою чергу, навести обставини й доводи на противагу таким доводам та надати докази, які підтверджували б відповідну позицію відповідачів.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КГС ВС Докази та доказування

    Про поняття "недопустимі докази" та хто повинен довести їх недопустимість

    Недопустимі докази – це докази, які отримані внаслідок порушення закону, або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, що в силу приписів законодавства мають підтверджуватися лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КГС ВС Докази та доказування

    Про обов’язок суду оцінювати кожен доказ окремо та докази в їх сукупності з наведенням мотивів їх урахування або відхилення

    Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КГС ВС Докази та доказування

    Щодо розподілу між сторонами обов’язку доказування та недопустимості ґрунтування доказування на припущеннях

    Зі змісту положень статей 73, 74 ГПК України слідує, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КГС ВС Докази та доказування

    Щодо вимог до засвідчення копій письмових доказів та витребування їх оригіналів судом

    Відповідно до статті 91 ГПК України передбачено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Копія письмового доказу є допустимою, якщо вона належним чином засвідчена. Якщо подано копію, суд вправі витребувати оригінал у випадках, передбачених частиною шостою статті 91 ГПК України.

    Позицію оприлюднено 16.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КГС ВС Судовий збір

    Щодо неможливості достягнення недоплаченого судового збору після ухвалення рішення по суті спору

    Виявлення недоплати судового збору після ухвалення рішення по суті спору не є підставою для його подальшого стягнення до Державного бюджету України, оскільки процесуальний обов'язок позивача зі сплати судового збору в такому випадку вважається припиненим. Достягнення судового збору шляхом ухвалення додаткового рішення допускається лише у випадках, передбачених частиною другою статті 163 ГПК України, коли суд попередньо визначає розмір судового збору через очевидну невідповідність ціни позову або неможливість її точного визначення на момент звернення до суду.

    Позицію оприлюднено 09.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КГС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Обов’язок апеляційного суду мотивувати поновлення строку на апеляційне оскарження

    Апеляційний суд при поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження зобов’язаний навести обґрунтований мотивований висновок щодо поважності причин пропуску строку. Формальна вказівка на наявність поважних причин без їх оцінки є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 256 ГПК України і є самостійною підставою для скасування як постанови апеляційного суду, так і ухвали про поновлення строку й відкриття апеляційного провадження з направленням справи на стадію вирішення питання про його відкриття.

    Позицію оприлюднено 09.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. КГС ВС Процесуальні строки

    Початок перебігу строку на оскарження рішення Антимонопольного комітету України в разі його неотримання адресатом

    Якщо рішення Антимонопольного комітету України не вручено особі через її неотримання за офіційною адресою, воно вважається врученим через десять днів після опублікування інформації про нього в офіційному друкованому виданні. З цього моменту починає обчислюватися двомісячний строк на оскарження такого рішення, який є присічним, не підлягає поновленню та після його спливу суд зобов’язаний відмовити у позові незалежно від причин пропуску.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  12. КГС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо обов’язку господарського суду оцінювати постанову про закриття кримінального провадження як доказ у справі про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства

    Докази, отримані в межах кримінального провадження, можуть використовуватися у господарському процесі, якщо вони стосуються предмета доказування, а тому постанова про закриття кримінального провадження підлягає дослідженню та оцінці судом нарівні з іншими доказами відповідно до стандарту вірогідності доказів. Формальне посилання на відмінність предмета кримінального та господарського провадження без аналізу змісту такого доказу суперечить принципам всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  13. КГС ВС Закриття провадження у справі

    Закриття провадження у справі через відсутність предмета спору після повної сплати орендарем основного боргу та пені

    Сплата орендарем усієї спірної суми (основного боргу та пені) однією платіжною інструкцією із зазначенням у призначенні платежу реквізитів договору оренди та номера справи є підставою для закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо у договорі не передбачено обов'язку окремого перерахування пені на інший бюджетний рахунок і відсутні докази ненадходження коштів або їх повернення платнику.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  14. КГС ВС Питання представництва

    Зобов’язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень

    За наявності сумніву отримання позивачем листа Генерального прокурора України, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», надісланого не поштовим відправленням, а спеціальними засобами зв’язку, суди попередніх інстанцій, не витребувавши у позивача інформацію про отримання такого листа, зробили передчасний висновок про відсутність доказів на підтвердження прокурором у цій справі наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. КГС ВС З відступом Забезпечення позову

    З ВІДСТУПОМ! Порушення співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами при забезпеченні позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову

    Накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те і на інше – у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону (частина 4 статті 137 ГПК України) стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. ОП КГС ВС відступила від правового висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. КГС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Правомірність зазначення в апеляційній скарзі ухвали, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, у якості предмета апеляційного оскарження разом із рішенням по суті спору

    Зі змісту ч. 1 ст. 255 ГПК України вбачається, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду такої інстанції, згідно з переліком, наведеним у цій частині статті. Водночас відповідно до ч. 3 наведеної статті Кодексу заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. При цьому не має значення, були ці ухвали протокольними чи викладені у вигляді окремого рішення суду (ухвали). Ця норма означає, що доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окремих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції. Суд має розглянути доводи скаржника щодо незаконності ухвали, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, саме як один з доводів апеляційної скарги на рішення, ухваленого по суті спору.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  17. КГС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Направлення копій апеляційної скарги на ухвалу про повернення позову учасникам без електронного кабінету

    Відповідно до ч. 1 ст. 259 та абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України учасник справи повинен надсилати копії документів у паперовій формі цінним листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та за ч. 6 ст. 6 ГПК України не зобов’язані його реєструвати.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. КГС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо вирішення судом питання про відкриття апеляційного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання

    Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України). Ані положення ст. 260, ані положення ст. 261 ГПК України не вимагають окремого проведення судового засідання для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі. У ст. 267 ГПК України визначені дії, які вчиняються для підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (ст. 268 ГПК України). Тобто про дату, час та місце розгляду справи суд повідомляє учасників справи, якщо справа відповідно до ГПК України розглядається з їх повідомленням, лише після вчинення передбачених цим Кодексом дій.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  19. КГС ВС Апеляційне провадження

    Межі повноважень суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення та направлення справи на новий (подальший) розгляд до місцевого господарського суду

    Перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатом перегляду рішення місцевого господарського суду, наведений у ч. 1 ст. 275 ГПК України. Зазначена стаття містить вичерпний перелік повноважень, які суд апеляційної інстанції має право застосувати за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду. До цього переліку не входить право на скасування рішення суду першої інстанції з передачею справи для нового / подальшого розгляду до цього ж суду. Тобто, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та направляючи справу на новий розгляд, суд апеляційної інстанції виходить за межі повноважень, визначених ст. 275 ГПК України, чим допускає порушення норм процесуального права.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  20. КГС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Непідписання постанови всім складом суду як підстава для скасування рішення та нового розгляду справи

    Відповідно до ч. 3 ст. 281 ГПК України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК України законодавцем унормовано, що судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що в ньому зазначені. Отже, наявність у матеріалах справи непідписаної всім складом суду, визначеним для розгляду справи, постанови є обов’язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT