Здійснення публічних закупівель
Правові позиції Верховного Суду в розділі «Здійснення публічних закупівель», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.
Нові позиції
Знайдено 74 позиції
Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026
-
Про складову тендерної документації відкритих торгів
Беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям і подати необхідні підтверджувальні документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі. Кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів. Невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України "Про публічні закупівлі" повинен відхилити тендерну пропозицію учасника. Отже, за умови невідповідності тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію.
- Справа № 420/17767/23 Постанова 12.02.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 04.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про механізмів реалізації повноважень Антимонопольного комітету України
Діяльність колегії Антимонопольного комітету України, у першу чергу спрямована на захист інтересів учасників публічних закупівель та чесної конкуренції під час їх проведення, оскільки за допомогою рішень, які вона приймає, відбувається регулювання відносин, що складаються під час проведення таких процедур. Це означає, що перевіряючи матеріали скарги, орган оскарження повинен з'ясувати чи дійсно має місце описане в ній порушення і чи достатньо наданих скаржником належних і переконливих документів на підтвердження викладених у скарзі обставин і чи спростовуються ці аргументи замовником, який, у свою чергу, також має надати відповідне документальне підтвердження. Водночас, прийняте колегією Антимонопольного комітету України рішення за результатами розгляду скаргою має відповідати критеріям обґрунтованості та об'єктивності, із обов'язковим зазначенням підстав, за яких орган оскарження вирішив прийняти саме таке рішення.
- Справа № 320/34706/23 Постанова 11.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 04.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про дотримання принципу недискримінації учасників публічних закупівель
Реалізація спеціальних норм не звільняє замовника від обов`язку дотримання статті 5 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» в частині недискримінації учасників та створення умов для рівного доступу всіх потенційних постачальників до процедури закупівлі. Спеціальний статус законодавства у сфері використання ядерної енергії не звільняє замовника від обов'язку дотримуватися принципів недискримінації учасників, а лише встановлює високі критерії до предмета закупівлі, яким можуть відповідати декілька конкурентоспроможних суб'єктів.
- Справа № 320/3428/23 Постанова 30.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 07.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про застосування вимог щодо ступеня локалізації при здійсненні публічних закупівель
Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, установлено особливості здійснення закупівель окремих товарів, відповідно до яких у разі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно за умови, що ступінь локалізації їх виробництва дорівнює або перевищує встановлений законом показник, зокрема у 2024 році - 20 відсотків. Отже, наведене положення Закону імперативно встановлює обов`язковість підтвердження ступеня локалізації у разі настання визначених Законом умов. За таких обставин, замовник не наділений повноваженнями на власний розсуд вирішувати питання щодо доцільності чи необхідності включення відповідних вимог до тендерної документації, оскільки такі вимоги прямо передбачені законом як обов`язкові.
- Справа № 320/60498/24 Постанова 01.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 03.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні
Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими наслідками. Наказ про виключення зі списків особового складу не стосується самого факту (підстави) звільнення з військової служби, а є процедурним актом. Його правова функція, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полягає виключно у фіксації та визначенні конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження військової служби, що відбувається лише після повного розрахунку та здачі посади.
- Справа № 640/27112/20 Постанова 01.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 12.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про можливість зміни істотних умов договору закупівлі
Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 одним із випадків визначено погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цій нормі чітко і недвозначно використано формулювання «ціна за одиницю товару», а не більш загальне «ціна предмета закупівлі», так само у ній немає жодних посилань на роботи чи послуги як предмет закупівлі. У інших передбачених цією ж нормою випадках (підпункти 4, 5 пункту 19 Особливостей №1178) прямо визначено різні предмети закупівлі - товари, роботи, послуги. Позаяк ідеться саме про виняток, тому його формулювання має бути конкретним і не допускати неоднозначного розуміння щоби уникнути можливості застосування в інших, не передбачених законодавцем випадках. Предмет закупівлі не змінюється від того, засобами і матеріалами якої зі сторін мають виконуватися роботи, враховуючи також, що у договорі немає умов щодо видів та найменувань матеріалів, з яких мають виконуватися роботи. Передбачений підпунктом 2 пункту 19 Особливостей №1178 виняток щодо можливості зміни істотних умов договору стосується лише закупівлі товарів і не застосовується до закупівлі з іншим предметом.
- Справа № 380/20738/23 Постанова 21.05.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 04.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про визначення суб’єкта, на якого поширюється поняття «замовник» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»
Обов’язковою умовою визначення юридичної особи як замовника є те, що відповідна юридична особа повинна забезпечувати потреби держави або територіальної громади, водночас така діяльність не має здійснюватися на промисловій чи комерційній основі. Саме ця умова є визначальною та має самостійне правове значення, оскільки відображає функціональне призначення суб’єкта та характер його діяльності. Якщо підприємство здійснює господарську діяльність на промисловій або комерційній основі, зокрема, діє з метою отримання прибутку, функціонує в умовах ринкової конкуренції та самостійно несе підприємницькі ризики, воно не може бути визнане замовником у розумінні Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі», навіть за наявності переважної державної (комунальної) участі в управлінні або статутному капіталі.
- Справа № 480/12039/23 Постанова 24.09.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 480/13690/23 Постанова 29.01.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 13.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про сплату гарантійної суми згідно Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валюті
У випадку настання гарантійного випадку, беніфіціар направляє банку вимогу про сплату гарантійної суми і банк, перевіривши таку вимогу, тільки представляє принципалу копію вимоги разом з іншими необхідними документами (без будь-яких погоджень з принципалом) і протягом п`яти банківських днів перераховує зазначену у вимозі суму гарантії беніфіціару. Сума гарантії в межах гарантійної суми визначається бенефіціаром, тобто замовником за конкурсною процедурою. Ані банк-гарант, ані принципал не можуть зменшити суму, яку перераховує банк за такою гарантією в межах гарантійної суми, яка визначена у банківській гарантії."
- Справа № 826/16842/17 Постанова 26.05.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Про сертифікат якості виробника та паспорта якості у складі тендерної пропозиції
Поняття сертифікат якості (виробника) тотожне поняттю паспорт якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів. Подання у складі тендерної пропозиції документа під назвою «сертифікат якості продукції» замість передбачених Документацією «посвідчення про якість» чи «декларація виробника не є помилкою та не створює порушення, яке б зумовлювало необхідність відхилення Пропозиції.
- Справа № 640/5013/19 Постанова 09.09.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 03.10.2025 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про обов’язковість зазначення місця надання послуг у тендерній документації
Незазначення у тендерній документації конкретних місць надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі призводить до прямого порушення принципів відкритості, прозорості та мети здійснення публічних закупівель, оскільки як контролюючі органи, так і громадськість у такому випадку фактично позбавлені можливості здійснити контроль за використанням бюджетних коштів, оцінити якість виконання ремонтних робіт та їх фактичне виконання.
- Справа № 420/7882/21 Постанова 09.09.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 03.10.2025 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про порядок внесення змін до плану роботи Держаудитслужби України
Проєкт змін до плану роботи Держаудитслужби України в частині інспектувань має бути розглянуто і затверджено до початку поточного планового періоду, але не пізніше ніж за 20 календарних днів до його закінчення. За обґрунтованої потреби рішення про внесення змін до планів державного фінансового контролю може бути прийнято пізніше, у тому числі після завершення поточного планового періоду, якщо це зв`язано із зміною періоду, що перевіряється, виконавців і строків проведення заходів державного фінансового контролю.
- Справа № 160/20702/21 Постанова 09.07.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 14.08.2025 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про строки та порядок проведення планової ревізії органом державного фінансового контролю
Планова ревізія проводиться органом державного фінансового контролю відповідно до затверджених планів з тривалістю не більше 30 робочих днів. У разі зупинення ревізії, вона має бути завершена протягом 60 робочих днів, при цьому період зупинення не враховується до загальної тривалості проведення ревізії.
- Справа № 440/10611/21 Постанова 26.06.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 15.07.2025 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про юрисдикцію спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель
Спори щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19, у яких, закриваючи провадження у справі, предметом спору у якій є незгода суб'єкта господарювання із рішенням АМК України в особі Колегії, у зв'язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та, відповідно, визнання переможцем торгів, дотримувався підходу, що з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до яких на момент оскарження рішення Колегії АМК України між замовником та одним із учасників публічних закупівель укладено договір за наслідками цієї процедури, дійшов висновку, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
- Справа № 640/14645/19 Постанова 26.04.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Про надання учасником процедури закупівлі інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі замовником вимогам, у складі тендерної пропозиції
Вимога про надання учасником процедури закупівлі інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, у складі тендерної пропозиції має факультативний характер. Це свідчить, що надання в складі тендерної пропозиції інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам є факультативною, а не обов’язковою вимогою.
- Справа № 640/16639/22 Постанова 05.06.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 24.06.2025 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про обов’язок суб’єктів господарювання з тимчасово окупованих територій перереєструвати юридичну адресу для законного продовження діяльності
Усі суб`єкти господарювання, у тому числі ті, які знаходяться на тимчасово окупованій території з 24 лютого 2022 року, мають вжити заходів з перереєстрації юридичних адрес на підконтрольну територію України для того, щоб продовжувати свою діяльність на законних підставах. Абзац перший частини другої статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосується усіх юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, поширюється також і на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Юридична логіка прийнятого Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яка викладена у положеннях його преамбули, полягає у нормуванні правил поведінки усіх субєків, які проводять, зокрема, публічні закупівлі, та до початку введення в країні воєнного стану провадили свою діяльність на територіях, які нині є тимчасово окупованими.
- Справа № 420/3520/24 Постанова 18.04.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 12.06.2025 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про зміст пункту 2 ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10 квітня 2014 року №1197-УІІ
Пунктом 2 ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10 квітня 2014 року №1197-УІІ передбачено можливість декілька разів змінювати істотні умови договору про закупівлю у разі коливання ціни товару на ринку. При цьому, кожне наступне збільшення такої вартості не повинно перевищувати 10 відсотків визначеної в договорі про закупівлю ціни за одиницю товару з урахуванням змін, внесених до нього. При цьому, зазначена зміна не повинна призводити до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
- Справа № 826/11063/17 Постанова 05.07.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Про юрисдикцію спорів з суб'єктом владних повноважень до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем тендеру
Спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності органів виконавчої влади або місцевого самоврядування до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
- Справа № 127/17247/16-а Постанова 30.03.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Про вимоги до висновку Держаудитслужби
Аналіз приписів статті 7-1 Закону України №922-VIII «Про пудлічні закупівлі», розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року №86 дає підстави дійти висновку про те, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості оскаржуваного висновку відповідачеві не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного(их) порушення (порушень). Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути в установленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їхнього усунення.
- Справа № 420/2785/19 Постанова 12.08.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Про правові підстави передачі Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна в управління
Передача Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна в управління жодним чином не впливає на правомочності власника щодо такого майна, які обмежуються виключно арештом, накладеним судом у кримінальному провадженні
- Справа № 826/17153/18 Постанова 15.07.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Про підстави застосування пункту 3 частини другої статті 35 Закону України №922-VIII «Про публічні закупівлі»
Застосування переговорної процедури закупівлі за пунктом 3 частини другої статті 35 Закону України №922-VIII «Про публічні закупівлі» може здійснюватися за наявності прийнятого рішення про введення режиму надзвичайної ситуації в межах конкретної території України уповноваженими у статті 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» органами
- Справа № 826/7367/18 Постанова 15.07.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.
Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи
Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.