До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 415 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про співвідношення детального плану території та генерального плану населеного пункту в частині визначення функціонального призначення території та правові наслідки визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним і нечинним

    Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту лише в межах встановленого ним, зокрема планом зонування як його обов`язковою складовою, функціонального призначення території, з урахуванням особливостей застосування пункту 6-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановлених ним обмежень. Відведені на час розроблення детального плану, зокрема у власність, земельні ділянки та розміщені на них об`єкти нерухомого майна підлягають відображенню в детальному плані як існуюче використання території та врахуванню під час розміщення його планувальних елементів, проте їх наявність не надає органу місцевого самоврядування права встановити детальним планом інше функціональне призначення території, ніж визначене генеральним планом; змінити функціональне призначення території з метою врахування такої містобудівної ситуації можна шляхом внесення змін до генерального плану та, за потреби, плану зонування в установленому законом порядку, з урахуванням передбачених законом перехідних положень; Визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним та нечинним не припиняє прав власності чи користування земельними ділянками та об`єктами нерухомого майна і не підтверджує правомірності їх набуття; правовим наслідком такого рішення суду є обов`язок органу місцевого самоврядування здійснювати планування відповідної території відповідно до генерального плану населеного пункту, зокрема, у разі потреби розробити й затвердити новий детальний план з дотриманням встановленої законом процедури.

    Позицію оприлюднено 22.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про скасування будівельного паспорта

    Чинне законодавство не містить жодних застережень щодо неможливості видачі будівельного паспорта на будівництво садибного (котеджного) житлового будинку в межах домоволодіння у разі розташування на території останнього інших житлових будинків.

    На сайті Верховного Суду ↗

  3. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про обов’язок повідомлення особи про припис як адміністративний акт та забезпечення права на участь в адміністративному провадженні

    З огляду на положення статті 18 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» та статей 12, 17 Закону України від 17 лютого 2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» припис про заборону вчиняти будівельні роботи є тим документом, який в обов'язковому порядку має бути доведений до відома особи, щодо якої приймається адміністративний акт, тим більше, якщо такий акт є обов`язковим до виконання та може мати негативні наслідки у виді штрафних санкцій. Ненадання такої інформації позбавляє особу можливості реалізувати своє право на участь в адміністративному провадженні, в тому числі право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заперечень чи пояснень, що суперечить принципам адміністративної процедури, встановленим спеціальним законом у цій сфері відносин. Недотримання Мінкультом процедури прийняття адміністративного акта (припису), у тому числі, через неповідомлення зацікавлених осіб про їхні права та обов`язки в адміністративній процедурі, а також про право на участь у такому провадженні й на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, вказує на порушення цим органом вимог законодавства і прав особи, щодо якої такий припис винесено.

    Позицію оприлюднено 13.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди

    Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого об'єкта. Якщо виявлений об'єкт є тимчасовою спорудою (малою архітектурною формою), а її власник (користувач) на момент проведення перевірки не встановлений, наклеювання копії припису на фронтальній частині такого об'єкта із здійсненням фотофіксації та долученням її матеріалів до припису є належним повідомленням про винесення припису.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про строк судового оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та можливість його поновлення

    П'ятнадцятиденний строк судового оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності обчислюється з дня її винесення; цей строк не є присічним і в разі його пропуску може бути поновлений судом за наявності поважних причин відповідно до правил КАС України. Положення абзацу шостого пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 щодо вручення документів не змінюють установленого законом початку перебігу такого строку, але обставини фактичного повідомлення особи про постанову можуть враховуватися судом під час оцінки поважності причин його пропуску.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про належне виконання органом державного архітектурно-будівельного контролю обов’язку щодо повідомлення суб’єкта містобудування про результати такого контролю

    Обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо ознайомлення суб`єкта містобудування з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, передбачений абзацом четвертим пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, полягає у вчиненні дій, спрямованих на надіслання відповідних документів, і вважається виконаним з моменту їх відправлення. Тобто настання правових наслідків надіслання не залежить від поведінки суб`єкта містобудування щодо одержання адресованої йому кореспонденції. Таким чином, належним надісланням документів, складених за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, слід вважати їх відправлення рекомендованим листом за адресою місцезнаходження суб`єкта містобудування, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підтверджене розрахунковим документом відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

    Позицію оприлюднено 18.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про дискреційні повноваження Міністерства культури щодо погодження проєктної документації в межах історичного ареалу м. Києва

    Повноваження щодо погодження проєктної документації на виконання робіт у межах історичного ареалу м. Києва належать Міністерству культури та інформаційної політики України і є дискреційними. При цьому чинне законодавство не встановлює абсолютної заборони на здійснення містобудівних, архітектурних чи інших робіт у межах історичних ареалів – заборона стосується лише виконання таких робіт без отримання відповідного дозволу.

    Позицію оприлюднено 18.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про вимоги до швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту та поширення на неї законодавчої заборони розміщення об`єктів у межах червоних ліній

    Згідно з ДСТУ 9195:2022 швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту має бути зведена зі спеціальних конструкцій (виробів). Недотримання цієї вимоги позбавляє споруду відповідного статусу. На швидкоспоруджувану захисну споруду цивільного захисту поширюється передбачена частиною другою статті 18 Закону України від 8 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» заборона розміщення будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці.

    Позицію оприлюднено 11.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм

    Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» мають застосовуватись лише в частині, що стосується можливості завершення розроблення містобудівної документації за правилами щодо її складу і змісту, які діяли на момент початку такої розробки, однак, положення цих актів не звільняють орган місцевого самоврядування від обов'язку дотримання процедур, встановлених Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема щодо проведення містобудівного моніторингу, погодження та затвердження містобудівної документації, які застосуються відповідно до законодавства, чинного на момент прийняття відповідного рішення. До триваючих правовідносин у сфері містобудівної діяльності має застосовуватись законодавство, чинне на момент подання відповідного проєкту на затвердження та його затвердження органом місцевого самоврядування. Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої адміністративні суди оцінюють законність рішень суб`єктів владних повноважень виходячи із законодавства, чинного на момент прийняття таких рішень. З огляду на це орган місцевого самоврядування, затверджуючи містобудівну документацію, зобов`язаний забезпечити її відповідність державним будівельним нормам, які діяли на момент подання проєкту на затвердження та прийняття відповідного рішення, незалежно від часу початку її розроблення; застосування таких норм не є ретроактивним, а становить реалізацію принципу дії права в часі щодо триваючих правовідносин.

    Позицію оприлюднено 11.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником

    У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення об`єкта до належного стану та перешкоджає проведенню його повного обстеження, позовна вимога органу охорони культурної спадщини або прокурора про зобов`язання власника привести пам`ятку до належного стану може бути задоволена без зазначення у позові конкретного виду й обсягу робіт зі збереження пам`ятки, якщо неможливість їх попереднього визначення спричинена невиконанням власником законних вимог щодо допуску уповноважених осіб до обстеження пам`ятки. У такому разі судове рішення має відображати передбачену статтею 26 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» послідовність дій (проведення необхідних науково-дослідних робіт, розроблення науково-проєктної документації, її погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини, отримання письмового дозволу цього органу та виконання робіт), а конкретні вид, обсяг і технологія робіт визначаються за результатами досліджень у погодженій науково-проєктній документації та дозволі відповідного органу.

    Позицію оприлюднено 04.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про обов’язковість погодження детального плану території, що охоплює історичний ареал, та його відповідність генеральному плану населеного пункту

    Детальний план території, який охоплює землі історичного ареалу населеного пункту, належить до актів містобудівної документації, які передбачають містобудівні перетворення у розумінні статті 32 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини», а тому потребує обов’язкового погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини до його затвердження органом місцевого самоврядування, а також його положення повинні узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

    Позицію оприлюднено 08.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  12. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про неможливість реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації за наявності судових заборон щодо забудови земельної ділянки

    Наявність встановлених ухвалою суду про забезпечення позову арешту земельної ділянки та заборони на вчинення дій, пов'язаних із її забудовою, унеможливлює прийняття та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Це зумовлено тим, що така реєстрація є завершальним етапом будівництва та передумовою для подальшої державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомості. Отже, вчинення відповідних реєстраційних дій за наявності зазначених обмежень суперечило б встановленим судом заборонам. Дії суб'єкта владних повноважень щодо реєстрації такої декларації за цих умов свідчили б про ігнорування обов'язкового до виконання судового рішення, що є неприпустимим в силу положень Конституції та законів України.

    Позицію оприлюднено 30.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  13. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про відсутність у паспорта відкритого літнього майданчика статусу документа дозвільного характеру у сфері господарської діяльності

    Паспорт відкритого літнього майданчика виконує роль документа, який підтверджує розміщення тимчасової конструкції у громадському просторі для здійснення господарської діяльності, він не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України від 06 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з огляду на те, що необхідність його одержання встановлена локальним нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування. Паспорт не включено до Переліку, затвердженого Законом України від 19 травня 2011 року № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а частина третя статті 34 Закону України від 06 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» прямо забороняє включення до правил благоустрою обов'язку щодо отримання документів дозвільного характеру.

    Позицію оприлюднено 23.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про обов’язковість створення погоджувальної комісії під час громадського обговорення містобудівної документації та винятки з цього правила

    Стадія узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації через погоджувальну комісію в процедурі громадського обговорення є обов`язковою, тому її створення є обов`язком, а не правом замовника. Виключенням з такого правила може бути ситуація, в якій або відсутні пропозиції (зауваження) громадськості щодо проєктів містобудівної документації або замовник їх усі врахував і відповідним чином скоригував проект містобудівної документації.

    Позицію оприлюднено 01.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  15. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про розмежування капітального ремонту та реконструкції об’єкта нерухомості

    Ключовим критерієм розмежування реконструкції та капітального ремонту є зміна геометричних розмірів об`єкта та основних техніко-економічних показників (функціонального призначення). Реконструкція за своєю правовою природою передбачає зміну геометричних розмірів об`єкта (висоти, площі забудови, об`єму) та/або його функціонального призначення. Капітальний ремонт, навпаки, виключає будь-яку зміну геометричних розмірів та функціонального призначення об`єкта. Отже, якщо внаслідок виконання будівельних робіт змінюються зовнішні геометричні розміри будівлі, її поверховість, або функціональне призначення - такі роботи слід кваліфікувати саме як реконструкцію.

    Позицію оприлюднено 02.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  16. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт у випадку скасування декларації про готовність об'єкта будівництва

    Скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт (як запису) є превентивним заходом, що спрямований на недопущення подальшого використання недостовірних відомостей у відповідних правовідносинах. Залишення в Реєстрі будівельної діяльності запису про реєстрацію повідомлення за умови, коли: декларацію про готовність до експлуатації об`єкта скасовано судом, об`єкт будівництва визнано самочинним будівництвом, а підстави для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт (достовірність даних) спростовані судом, - створює невідповідність відомостей Реєстру фактичному правовому стану, порушує принцип достовірності публічних реєстрів та публічний інтерес у сфері містобудівного контролю.

    Позицію оприлюднено 02.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про заборону нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту в історичних населених місцях без історико-архітектурного опорного плану

    Починаючи з 01 січня 2019 року за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об’ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, де визначені історичні ареали, є неможливим.

    Позицію оприлюднено 06.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про реалізацію права учасника адміністративного провадження бути заслуханим

    Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений Законом України «Про адміністративну процедуру» для подання заяви. Таке право спрямоване на те, щоб особа, щодо якої адміністративний орган збираються прийняти рішення, мала можливість підтвердити свій інтерес та оскаржити фактичні обставини, встановлені суб’єктом владних повноважень, або запропонувати альтернативні, менш обтяжливі способи досягнення цілей суб’єкта владних повноважень. Проте процедурне право на участь у адміністративному провадженні не є безумовним, оскільки не може бути використано для захисту позиції особи, яка прямо суперечить закону.

    Позицію оприлюднено 30.01.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  19. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про повідомлення невизначеного кола осіб, які потенційно можуть бути заінтересованими у справі, про адміністративне провадження

    Адміністративний орган не може бути зобов`язаний встановлювати особу, яка вчинила правопорушення, якщо така особа свідомо уникає ідентифікації шляхом ненадання відповідних документів або неоформлення передбачених законом дозвільних документів. У такому випадку публікація повідомлення про адміністративне провадження на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування є єдиним доступним та законним способом повідомлення невизначеного кола осіб, які потенційно можуть бути заінтересованими у справі.

    Позицію оприлюднено 30.01.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  20. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про критерій обрання правового наслідку самочинного будівництва

    Визначальним для вибору правового наслідку самочинного будівництва є первинна правова підстава самочинності, а не сукупність усіх виявлених порушень. Якщо самочинність зумовлена відсутністю права на забудову земельної ділянки або відсутністю дозвільного документа на момент початку будівельних робіт, така самочинність не може бути усунена шляхом перебудови.

    Позицію оприлюднено 30.01.2026 На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT