До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 235 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про підстави виникнення у землекористувача обов'язку замовити документацію із землеустрою щодо об'єкта природно-заповідного фонду

    Частина перша статті 26 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» безпосередньо не встановлює обов`язку землекористувача замовити документацію із землеустрою; такий обов`язок може бути покладений на землекористувача лише за наявності достатньої нормативної підстави з урахуванням актів, що визначають його правовий статус щодо відповідної території; саме по собі охоронне зобов`язання такого обов`язку не породжує. Наявність у землекористувача цього обов`язку та протиправність його бездіяльності суд встановлює з урахуванням: правового титулу землекористувача на відповідну земельну ділянку; змісту положення про об`єкт природно-заповідного фонду та охоронного зобов`язання; наявності чи відсутності спеціальної адміністрації, на яку закон покладає управління об`єктом; правових підстав застосування частини п`ятої статті 12 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» та визначення суб`єкта, у віданні якого перебуває парк; дій, які землекористувач вчинив (не вчинив) для встановлення меж, та причин, з яких ці дії не призвели до встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду. При цьому встановлення фактичного користування земельною ділянкою, оформлення охоронного зобов`язання та відсутність спеціальної адміністрації парку не замінюють встановлення правової норми або іншої належної юридичної підстави, яка покладає відповідний обов`язок на конкретного відповідача. Відсутність установленого законом строку виконання такого обов`язку сама по собі не виключає протиправності бездіяльності.

    Позицію оприлюднено 22.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про необхідність дотримання процедури набуття земельної ділянки у власність за наявності в особи пільги щодо виділення в першочерговому порядку земельної ділянки на підставі Закону № 796-XII

    Поширення на особу пільг, передбачених законами, що визначають статус осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо першочергового відведення земельної ділянки, не змінює та не підміняє встановленої статтею 118 Земельного кодексу України процедури набуття земельних ділянок державної і комунальної власності у власність. Наявність у особи права на першочергове отримання земельної ділянки не звільняє її від обов'язку дотримання цієї процедури.

    Позицію оприлюднено 18.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про непоширення на технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель законодавчих вимог щодо оприлюднення проєктів регуляторних актів

    Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель не містить норм права і розробляється суб`єктом, який згідно із Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» має право на здійснення діяльності у сфері землеустрою, із додержанням державних стандартів, норм і правил. Вона лише відображає результати визначення нормативної грошової оцінки за встановленою методикою і не встановлює, не змінює та не скасовує загальнообов`язкових правил поведінки. Отже, така документація не є регуляторним актом у розумінні Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на неї не поширюється встановлений статтями 9 і 13 цього Закону порядок оприлюднення проєкту регуляторного акта, а її неопублікування не належить до обставин, з якими стаття 36 цього Закону пов’язує неможливість прийняття регуляторного акта.

    Позицію оприлюднено 17.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про межі повноважень органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки

    Повноваження міської ради щодо зміни цільового призначення земельних ділянок комунальної власності реалізуються шляхом прийняття обов’язкових до виконання рішень на її пленарних засіданнях (сесійно). Водночас, хоча рада й діє самостійно від імені територіальної громади як розпорядник земель, її повноваження ухвалювати такі рішення не є абсолютним, оскільки обмежене імперативним конституційним принципом законності, який зобов’язує орган місцевого самоврядування вчиняти дії лише у спосіб, передбачений законом, та чітко в межах відповідного виду функціонального призначення території, заздалегідь визначеного затвердженою містобудівною документацією. Таким чином, єдиною умовою, визначеною положеннями Земельного кодексу України, для зміни цільового призначення земельної ділянки є узгодженість такої зміни з положеннями затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні. За наявності такої узгодженості та дотримання вимог закону щодо розробки документації із землеустрою, орган місцевого самоврядування не наділений абсолютною дискрецією відмовляти у задоволенні відповідного клопотання за відсутності передбачених законом підстав.

    Позицію оприлюднено 17.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки

    Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень уповноважених органів та спрямована на формування та актуалізацію відомостей Державного земельного кадастру шляхом встановлення меж, площі, правового статусу земель і їх подальшого належного обліку. При цьому Порядок проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 476 не ставить проведення інвентаризації у залежність від повноти чи наявності попередньої технічної інформації про конкретну земельну ділянку, а навпаки передбачає, що саме за результатами інвентаризації формуються необхідні відомості та розробляється технічна документація із землеустрою, яка є інструментом фіксації вже встановлених під час інвентаризації характеристик земель. Відсутність або недостатність вихідних технічних даних щодо земельної ділянки не може розглядатися як правова перешкода для проведення інвентаризації, оскільки її метою є якраз виявлення, уточнення та формування таких даних, а також забезпечення їх внесення до Державного земельного кадастру. Таким чином, інвентаризація має самостійний характер як процедура первинного встановлення та впорядкування відомостей про земельні ділянки, у зв`язку з чим відмова у її проведенні з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо відповідної земельної ділянки не відповідає її правовій природі та меті.

    Позицію оприлюднено 17.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про обов’язок органу місцевого самоврядування при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою визначити площу земельної ділянки, необхідну для обслуговування розміщеного на ній об’єкта нерухомого майна

    Орган місцевого самоврядування, встановивши за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що для обслуговування розміщеного на земельній ділянці об'єкта нерухомого майна за його функціональним призначенням достатньою є менша площа, ніж запитувана заявником, не може обмежитися лише констатацією такої обставини. За таких умов у мотивованій відмові у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у раніше сформованій площі орган місцевого самоврядування зобов'язаний зазначити конкретну площу земельної ділянки для обслуговування відповідного об'єкта нерухомого майна за його функціональним призначенням. Наведення таких даних забезпечує заявникові реальну можливість реалізувати своє право на отримання у користування земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 120, 123 Земельного Кодексу України.

    Позицію оприлюднено 21.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про визначення належного відповідача у справах про скасування відомостей про межі територіальної громади, зареєстрованих за принципом екстериторіальності

    Принцип екстериторіальності, на підставі якого було здійснено реєстрацію відомостей про межі територіальної громади у Державному земельному кадастрі, поширюється і на скасування такої реєстрації, оскільки частина десята статті 24 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» не встановлює різних правил компетенції для здійснення та скасування реєстраційних дій. Зазначене формулювання пов'язує повноваження на скасування реєстрації з фактом здійснення реєстраційної дії, а не з місцезнаходженням земельної ділянки. Суб'єкт владних повноважень, який не вчиняв реєстраційну дію, за загальним правилом, не може бути зобов'язаний скасувати її результати, оскільки він не є суб'єктом відповідного обов'язку за частиною десятою статті 24 Закону № 3613-VI. Таким чином, належним відповідачем у справах про скасування внесених до Державного земельного кадастру відомостей є саме державний кадастровий реєстратор того територіального управління Держгеокадастру, який здійснив оскаржувану реєстраційну дію щодо внесення відомостей про межі територіальної громади, незалежно від розташування відповідної території територіальної громади.

    Позицію оприлюднено 08.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про обов'язок органу місцевого самоврядування дотримуватися заборони накладення меж суміжних територіальних громад при затвердженні проекту землеустрою

    Дотримання частини другої статті 46-1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» є обов'язковим при встановленні меж території територіальної громади та має на меті унеможливлення накладення (перетину) меж суміжних територіальних громад. Навіть за відсутності формальної відмови суміжної ради орган місцевого самоврядування, що затверджує проект землеустрою, не звільняється від обов'язку дотримання заборони, встановленої частиною другою статті 46-1 Закону № 858-IV. Сама по собі відсутність відмови суміжної ради не створює правових підстав для встановлення меж території територіальної громади у спосіб, що призводить до накладення меж із суміжною територіальною громадою. При цьому ненабрання проектом рішення про погодження проекту землеустрою необхідної кількості голосів на засіданні суміжної ради не тотожне погодженню проекту землеустрою чи мотивованій відмові у його погодженні в розумінні частини сьомої статті 186 Земельному кодексу України, а тому орган місцевого самоврядування, який затверджує проект землеустрою, не має правових підстав вважати, що процедура погодження із суміжною територіальною громадою завершена в передбачений законом спосіб.

    Позицію оприлюднено 07.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про неможливість внесення змін до Державного земельного кадастру у зв'язку з скасуванням судом рішення на підставі якого відповідна інформація була внесена

    Закон України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, не передбачають такої підстави для внесення змін до Державного земельного кадастру як скасування судом рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого відповідна інформація була внесена.

    Позицію оприлюднено 10.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про вимоги до витягу з містобудівної документації

    Витяг з містобудівної документації, який використовується як правова підстава для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, має відповідати стандарту формальної визначеності. Такий витяг повинен однозначно ідентифікувати функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, відповідність заявленого виду цільового призначення встановленому функціональному призначенню території, а також наявні обмеження у використанні земель.

    Позицію оприлюднено 23.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування

    «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КАС ВС Змінено Справи у спорах щодо оскарження витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі

    Про здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки

    Позивач у справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки площею не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом. Належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку. Здійснено відступ від висновку, викладеного у цьому судовому рішенні, про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. КАС ВС Спори, що виникають на стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою

    Про конфлікт інтересів

    У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом. Нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог антикорупційного законодавства, підлягають скасуванню.

    На сайті Верховного Суду ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру

    Розпорядчим документом, який встановлює легітимність розробленої технічної документації, є акт уповноваженого органу, яким ця документація затверджена. Таким чином, у випадку наявності порушень прав позивача правильний спосіб захисту повинен був би полягати насамперед саме в оскарженні акта уповноваженого органу, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок у частині спірних питань, оскільки саме такий був підставою для проведення державної реєстрації земельної ділянки.

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про порядок надання згоди органом місцевого самоврядування на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки

    Повноваження субʼєкта владних повноважень щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є дискреційним, оскільки в цьому випадку у відповідача є два варіанти поведінки, а саме – надати згоду або відмовити у її наданні. При цьому, якщо регламентом відповідної ради передбачено, що відмова у наданні згоди може бути висловлена шляхом відхилення проекту рішення про надання такої згоди (ненабрання достатньої кількості голосів), то вважається, що згода органом місцевого самоврядування не надана, що не потребує формування окремого документа та додаткового голосування.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про порядок оскарження висновку державної експертизи у сфері земельних відносин

    Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку. Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

    На сайті Верховного Суду ↗

  17. КАС ВС Спори, що виникають на стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою

    Про підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства

    У силу частини третьої статті 123 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. При цьому невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів також може полягати у тому, що відповідно до статей 124, 134 ЗК України в особи відсутнє право на отримання бажаної земельної ділянки на неконкурентних засадах без проведення земельних торгів.

    На сайті Верховного Суду ↗

  18. КАС ВС Спори, що виникають на стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою

    Про оскарження відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

    Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність. Тому, зважаючи на те, що частиною сьомою статті 118 ЗК України не передбачено такої підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як подання заяв такого ж змісту іншими особами, в тому числі тими, що проживають в межах певної адміністративно-територіальної одиниці, заперечення органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться відповідна земельна ділянка, щодо надання такого дозволу, у тому числі з підстави надходження до неї заяв від інших осіб, не може бути самостійною підставою для прийняття уповноваженим органом рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

    На сайті Верховного Суду ↗

  19. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про принцип «належного урядування» місцевої влади у сфері земельних правовідносин

    Розпорядження місцевої державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є не нормативним актом суб’єкта владних повноважень, а актом його індивідуальної дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для подальшого скасування цього акта рішенням органу виконавчої влади вищого рівня.

    На сайті Верховного Суду ↗

  20. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника

    Підставою для анулювання кваліфікаційного сертифікату є виявлення під час здійснення перевірки грубого порушення суб’єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, однак, саме поняття «грубе порушення» має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT