До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 27 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про наслідки розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК

    Словосполучення «заява чи скарга щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК» визначає предмет звернення особи, а не те, що кожний розгляд скарги обов'язково завершується скасуванням постанови або прийняттям нової постанови ВЛК. Перегляд постанови є одним із можливих наслідків лише після попереднього визнання скарги обґрунтованою. Якщо ж ВЛК не встановила підстав для перегляду або направлення на повторний медичний огляд, передбачені пунктом 3.4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 юридичні наслідки не настають. Таким чином, передбачені цією нормою наслідки у вигляді перегляду постанови або направлення на повторний чи контрольний медичний огляд настають за умови попереднього визнання звернення обґрунтованим.

    Позицію оприлюднено 04.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки

    До повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке здійснюється на підставі поданої заяви військовозобов`язаного.

    Позицію оприлюднено 04.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КАС ВС З відступом Постанови об'єднаної палати

    Про неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави

    Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», особливості розгляду яких визначені ст. 283-1 КАС України, а також ухвали та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у цих справах. Здійснено відступ від висновку, викладеного в ухвалах ВП КАС ВС від 18.12.2023 і 25.12.2023 у справі № 991/8725/23, про те, що ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, постановлені у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

    Позицію оприлюднено 08.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про право Державної міграційної служби України ініціювати службову перевірку за інформацією адвокатського запиту

    Положеннями Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, у тому числі щодо надсилання адвокатом адвокатського запиту до державного органу про надання інформації стосовно клієнта, не встановлено прямої заборони для такого органу (у цій справі - Управління Державної міграційної служби України) ініціювати і провести службову перевірку стосовно питання та (або) інформації, яка була викладена у адвокатському запиті. Відповідальність настає у розпорядника інформації виключно у разі недотримання ним строків, визначених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для її надання або ненадання взагалі. У разі отримання ДМС України інформації, яка викликає сумніви щодо законності оформлення паспорта громадянина України (у тому числі, якщо такі відомості буди зазначені в адвокатському запиті), як спеціальний державний орган, який уповноважений здійснювати контроль за реалізацією законодавства України з питань громадянства, не позбавлений права ініціювати та провести службову перевірку з цього питання.

    Позицію оприлюднено 27.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про вимоги до рішення про відмову у перетинанні державного кордону України

    Рішення про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України при виїзді з України повинно містити конкретну законну підставу та її фактичне підтвердження. Внутрішнє припущення (сумнів) посадової особи щодо паспортного документа не може підміняти встановлення юридично значимого факту: або відсутності дійсного документа, або наявності іншої визначеної законом підстави для відмови. Наявність такої підстави має бути доведена та відображена у мотивувальній частині рішення про відмову, інакше рішення не відповідає вимогам обґрунтованості. Фіксація у висновку поглибленої перевірки «сумнівів щодо дійсності документа» не формує правової презумпції його недійсності і не може автоматично трансформуватися у підставу відмови з мотиву «відсутності дійсного паспортного документа, який дає право на перетин кордону», оскільки наявність сумніву є підставою для перевірочних дій, проте не є доказом недійсності як юридичного факту.

    Позицію оприлюднено 16.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про вилучення паспортного документа та встановлення його недійсності

    Вилучення паспорта для виїзду за кордон (як процесуальна дія під час прикордонного контролю) не є тотожним встановленню юридичного факту недійсності паспортного документа. Сам факт його вилучення не створює правового наслідку «відсутності дійсного паспортного документа, який дає право на перетин кордону», якщо недійсність не встановлена у передбаченому законом порядку та не підтверджена належними доказами.

    Позицію оприлюднено 16.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про строк приведення постанов Уряду у відповідність до змін у законодавстві

    Розділи «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 квітня 2018 року № 2397-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» та Закону України від 30 березня 2021 року №1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку»та розділи «Прикінцеві положення» Закону України від 15 березня 2022 року № 2122-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» та Закону України від 01 квітня 2022 року № 2169-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» містили норму зобов`язального характеру щодо Уряду, а саме у шестимісячний/місячний строк привести у відповідність свої нормативно-правові акти до змін у законодавстві (зокрема до змін у статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», на виконання якої і була прийнята постанова КМУ № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу), Приписи абзацу 2 пункту 1 параграфу 32 Регламенту Кабінету Міністрів України, яким установлено правила розроблення проєкту акта, не повинні змінювати часові обмеження у процедурі його прийняття, установлені безпосередньо Законом.

    Позицію оприлюднено 08.01.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про відмінність застосування санкцій від заходів забезпечення у кримінальному проваджені

    Санкційний механізм, установлений Законом України «Про санкції» (Закон №1644-VII), не є тотожним і не може заміщуватися заходами забезпечення кримінального провадження, визначеними КПК України, зокрема арештом майна, і навпаки, так як санкція не є формою кримінальної відповідальності, але вона не обмежує можливостей подальшого кримінального переслідування осіб, проти яких вони введені.

    Позицію оприлюднено 12.06.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про повноваження Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

    Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не є спеціальним державним органом, до функцій якого належать: управління арештованими в кримінальному провадженні активами, формування та реалізацію державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні. Тобто, воно діє щодо управління активами як один із органів державної влади, що виключає наявність в Національного агентства, як суб`єкта владних повноважень, «приватного інтересу» під час розгляду спору в порядку адміністративного судочинства. Заява щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними) подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону. Таким органом є саме Міністерство юстиції України. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинівне наділено повноваженнями щодо розпорядження активами, які стягуються в дохід держави у порядку застосування до особи санкції, передбаченої Законом України «Про санкції». .

    Позицію оприлюднено 12.06.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про підстави для прийняття рішення про заборону в`їзду на територію України

    Рішення про заборону в`їзду на територію України, прийняте Службою безпеки України у рамках здійснення завдань, покладених на неї законодавством України, має превентивний (попереджувальний) характер, відповідно, прийняттю такого рішення не обов`язково має передувати здійснення особою порушення законодавства та наявність кримінальних проваджень. Служба безпеки України, як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наділена компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, окрім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їхньому виникненню, а також локалізацію та усунення загроз."

    На сайті Верховного Суду ↗

  11. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про підстави прийняття рішення про заборону в`їзду на територію України

    Рішення про заборону в`їзду на територію України, прийняте Службою безпеки України у рамках здійснення завдань, покладених на неї законодавством України, має превентивний (попереджувальний) характер, відповідно, прийняттю такого рішення не обов`язково має передувати здійснення особою порушення законодавства та наявність кримінальних проваджень.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про підстави анулювання дозволів на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів.

    Перебування особи на обліку у лікаря-нарколога є безумовною підставою для анулювання наданих йому дозволів на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про дії, які мають бути вчинені органом міграційної служба за наслідками припинення особі громадянства України

    У разі припинення громадянства України особа повинна бути повідомлена про це рішення. Протягом одного місяця територіальні підрозділи Державної міграційної служби повинні вжити заходів для вилучення документів, що підтверджують громадянство України, та видати довідку про його припинення.

    На сайті Верховного Суду ↗

  14. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про сімейні обставини, які дають чоловіку право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації

    Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Отже, визначальними для вирішення цього публічно-правового спору (чи є у чоловіка право на відстрочку від призову на військову службу, зважаючи на те, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та ту обставину, що його сім`я є багатодітною) є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про відсутність у громадянина України можливості відмовитися від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія при процедурі отримання ним паспорту для виїзду за кордон

    Чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон будь-яких прямих чи непрямих переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями (чи на підставі інших підстав) не встановлює. Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено обов`язковість внесення відповідних даних до Єдиного державного демографічного реєстру (із зняттям біометричних даних, тобто відцифруванням обличчя, підпису та відбитків пальців рук) при оформленні особою паспорту громадянина України для виїзду за кордон і альтернативи щодо визначення підстав для невнесення таких даних до Реєстру Закон не містить. Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься лише у паспорті громадянина України.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про повноваження командира військової частини в частині призову на військову службу призовників в період мобілізації

    Аналіз положень частини п`ятої статті 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі-Закону № 3543-XII) дає підстави для висновку про повноваження та можливості призову командиром військової частини на військову службу під час мобілізації тільки військовозобов`язаних, а щодо призовників такими повноваженнями наділені виключно територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Отже, чинне законодавство не дає право командиру військової частини діяти усупереч норм Закону № 3543-XII та Закону № 2232-XII, а саме: призивати призовників на військову службу не у добровільному порядку (за контрактом), а за мобілізацією.

    На сайті Верховного Суду ↗

  17. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про обов’язки призовників, військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу

    З метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади. Отже, право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком призовників, військовозобов`язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.

    На сайті Верховного Суду ↗

  18. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про реалізацію права на відстрочку від призову

    Право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

    На сайті Верховного Суду ↗

  19. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Здобувач фахової вищої освіти не звільняється від обов’язку проходження військової служби

    Позивач, відповідно до статті 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, оскільки був здобувачем фахової вищої освіти, і варто вказати, що ця обставина не дорівнює звільненню його від обов`язку проходження військової служби, а надає лише право на відстрочку від призову на військову службу. При цьому наявність такої відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов`язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.

    На сайті Верховного Суду ↗

  20. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про компетенцію органів місцевого самоврядування щодо створення притулків для постійного утримання усіх бродячих домашніх тварин

    Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (Закон №3447-IV) притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності. Положення вказаної статті передбачають вилов безпритульних домашніх тварин для повернення їх власникам та/або регулювання їх чисельності, водночас не покладають на органи місцевого самоврядування безумовного обов`язку створювати притулки для постійного утримання усіх бродячих домашніх тварин.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.