До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори у сфері праці

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори у сфері праці», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 136 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про вимоги до доказів для допуску особи до роботи без оформлення трудового договору

    Відповідальність за порушення законодавства про працю для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, має бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці. Факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути підтверджений достатнім обсягом доказів, що характеризують відносини особи та суб'єкта господарювання, який його наймає, як трудові, від таких осіб повинно бути відібрано пояснення. У акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення. Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для застосування фінансових санкцій та становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі

    Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних листах і оформлюється відповідним протоколом, який складає уповноважений представницький орган найманих працівників. Ці норми права не передбачають правового механізму, який дозволяв би роботодавцю збирати зустрічні індивідуальні заяви працівників, щоб змінювати чи анулювати вже зафіксоване волевиявлення більшості. Будь-яке наступне анулювання підписів у такий спосіб нівелює саму сутність колективного захисту праці та суперечить визначеній законом процедурі, коли сторони врегульовують колективні трудові спори (конфлікти). Поряд із цим законодавство не обмежує право працівника змінити свою позицію та відмовитися від раніше поставленого підпису, проте реалізувати це право він може лише шляхом подання відповідної заяви саме органу, якого наймані працівники уповноважили представляти їхні інтереси у відповідному колективному трудовому спорі (конфлікті).

    Позицію оприлюднено 11.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про необхідність визначення у приписі чітких і зрозумілих вимог для усунення виявлених порушень

    Відсутність у затвердженій формі припису окремої графи «Способи усунення порушення» не звільняє орган державного нагляду (контролю) від обов'язку сформулювати вимоги припису таким чином, щоб вони відповідали правовій природі цього документа - бути обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства. Зміст припису визначається не лише формою бланка, а й вимогами закону до цього виду розпорядчого документа. Припис як розпорядчий документ повинен містити чіткі, конкретні та зрозумілі вимоги, виконання яких може бути проконтрольоване. Відсутність у приписі конкретних вимог щодо усунення порушень унеможливлює для суб'єкта господарювання визначення обсягу дій, необхідних для його належного виконання, а для органу державного нагляду (контролю) - проведення перевірки виконання такого припису.

    Позицію оприлюднено 23.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про межі предмета позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері праці

    Позаплановий захід контролю, ініційований за зверненням фізичної особи, не обмежується перевіркою дотримання законодавства про працю виключно стосовно заявника. Така перевірка може охоплювати також питання, які випливають зі змісту звернення, належать до предмета заходу та зазначені у направленні на перевірку. Звернення фізичної особи є підставою для здійснення позапланового заходу щодо суб'єкта господарювання як роботодавця у межах тих порушень трудового законодавства, які охоплюються предметом відповідного заходу контролю.

    Позицію оприлюднено 23.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КАС ВС Спори за участю органів Державної служби України з питань праці

    Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору

    При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору адміністративні суди перевіряють договір про надання персоналу (аутстафінгу) не в загальному цивільно-правовому контексті, а виключно з метою встановлення наявності або відсутності ознак прихованого працевлаштування. Тобто суд має з’ясувати сукупність обставин, які свідчать про його дійсність, реальність виконання та відповідність вимогам закону, зокрема статті 39 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення».

    Позицію оприлюднено 19.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КАС ВС З відступом Постанови об'єднаної палати

    Про незаконність проведення позапланової перевірки суб'єкта господарської діяльності на підставі ухвали слідчого судді

    Враховуючи, що стаття 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами, то Головне управління Держпраці при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки та при фактичному здійсненні такої перевірки вийшло за межі своїх повноважень, наданих йому законом. Відтак дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні є незаконними. Враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, припис, виданий на підставі такої ухвали, також є незаконним та має бути скасований. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 03.05.2018 у справі №804/6790/17, щодо застосування частини першої статті 6 Закону № 877-V, про законність проведення позапланової перевірки суб'єкта господарської діяльності на підставі ухвали слідчого судді постановлену у межах кримінального провадження.

    На сайті Верховного Суду ↗

  7. КАС ВС З відступом Постанови об'єднаної палати

    Про неможливість одночасного притягнення фізичної особи – підприємця, яка використовує найману працю, до відповідальності за частиною другою статті 265 КЗпП та частиною третьою статті 41 КУпАП

    Фізична особа – підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв’язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16 , про те, що правопорушення, передбачене у частині другій статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частині третій статті 41 КУпАП, належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність.

    На сайті Верховного Суду ↗

  8. КАС ВС Спори у сфері праці

    Договір про співробітництво між ФОПами не звільняє від обов'язку оформлення трудових відносин при фактичному допуску до роботи

    Законодавство України не передбачає можливості передачі трудових ресурсів між суб'єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство). Здійснення особою розрахункових операцій та продаж товару в інтересах іншого суб'єкта господарювання, за відсутності трудового договору, є порушенням трудового законодавства. Наявність договору про співробітництво між фізичними особами-підприємцями не є достатньою правовою підставою для залучення працівників однієї сторони до виконання роботи на користь іншої сторони без належного оформлення трудових відносин відповідно до положень КЗпП України. Фактичне виконання трудових функцій в інтересах іншого підприємця без укладення трудового договору кваліфікується як приховані трудові відносини та є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу згідно зі статтею 265 КЗпП України.

    Позицію оприлюднено 12.06.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КАС ВС Спори за участю органів Державної служби України з питань праці

    Правомірність декларування робіт підвищеної небезпеки на території кількох областей в одній декларації

    Виконання робіт підвищеної небезпеки на території кількох областей може бути правомірно задеклароване в одній декларації за умови належного зазначення у ній переліку відповідних адміністративно-територіальних одиниць (областей), що фіксує обставину змінного місця виконання робіт, та підтвердження наявності належної матеріально-технічної бази і договорів із замовниками, які свідчать про реальне здійснення господарської діяльності на відповідних територіях.

    Позицію оприлюднено 12.06.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КАС ВС Спори за участю органів Державної служби України з питань праці

    Відповідальність платника податків за вчинення допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору

    За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, несуть відповідальність у вигляді попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України). Водночас для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, за вчинення такого правопорушення законом передбачена санкція у вигляді штрафу.

    На сайті Верховного Суду ↗

  11. КАС ВС Спори за участю органів Державної служби України з питань праці

    Накладення штрафу на суб’єктів господарювавідповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України які виявлені податковим органом в ході фактичної перевірки та зафіксовані цим органом в акті, складеному за результатом такого заходу державного контролю

    Відсутність або наявність підзаконного нормативно-правового акта, який би передбачав можливість накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки податкового органу, не може впливати на обсяг, зміст і порядок реалізації повноважень податкових органів та органів з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, змінювати чи скасовувати їх, оскільки вони належать вказаним суб’єктам владних повноважень відповідно до закону.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про незаконність штрафу за порушення законодавства про працю, накладеного на філію підприємства

    Зміст частини другої статті 265 КЗпП України вказує на те, що лише юридичні та фізичні особи - підприємці можуть бути суб`єктами відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавство про працю, які передбачені цією частиною статті. Право юридичної особи визначати суб`єкта уповноваженого на укладання договорів не змінює приписів цієї норми щодо суб`єкта відповідальності.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про відсутність підстав для застосування штрафу органом Держпраці за редакцією абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, що втратила чинність на час розгляду справи про накладення штрафу

    У разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності. Якщо під час виявлення правопорушення до прийняття остаточного рішення щодо наявності підстав застосування штрафних санкцій було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду – «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Беручи до уваги пряму дію Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ (набрання чинності 02 лютого 2020 року), яким було внесено зміни до статті 265 КЗпП України та суттєво зменшено відповідальність за порушення законодавства про працю, у органа Держпраці не було правових підстав застосовувати на час прийняття спірної постанови (19 лютого 2020 року) норми КЗпП України у редакції, яка втратила чинність.

    На сайті Верховного Суду ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про обов’язковість оприлюднення на веб-сайті Держпраці службових посвідчень інспекторів праці виконавчих органів рад

    Держпраці є суб`єктом, який оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті службові посвідчення інспекторів праці виконавчих органів рад. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним, що відповідно тягне за собою відсутність у інспектора праці контрольних повноважень. Об`єкт відвідування має право перевірити в інспектора праці наявність службового посвідчення, у тому числі і дотримання вимоги щодо оприлюднення інформації про нього на офіційному веб-сайті Держпраці, перевіривши його дійсність, та не допустити інспектора до проведення інспекційного відвідування у разі, зокрема, відсутності належного службового посвідчення.

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про обов’язковість оформлення трудових відносин із працівником, який проходить стажування

    Стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин чинним законодавством про працю не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку для навчання, стажування необхідним роботодавцю посадам з подальшим працевлаштуванням. Перевірка роботодавцем кваліфікації майбутнього працівника або навчання його навикам, необхідним для подальшої роботи, шляхом допуску його до роботи без оформлення з ним трудових відносин є незаконною.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про виконання робіт, пов`язаних з охоронною діяльністю, виключно працівниками за трудовими договорами

    Роботи, пов`язані з охоронною діяльністю, можуть виконуватися виключно працівниками за трудовими договорами, а не будь-якими особами за цивільно-правовими договорами, у зв`язку з тим, що саме роботодавець одержує дозвіл на виконання таких робіт і саме на нього покладаються вимоги щодо додержання правил охорони праці при здійсненні небезпечних робіт. Натомість правова природа цивільно-правового договору свідчить про те, що особа, яка виконує роботу здійснює її на власний ризик і власними засобами. Встановлені чинним законодавством додаткові вимоги для охоронної діяльності направлені на додержання основних цінностей - збереження життя та здоров`я людини.

    На сайті Верховного Суду ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері праці

    Відсутність у роботодавця права в односторонньому порядку приймати рішення щодо заміни компенсації за невикористані відпустки на зарахування цих днів до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки

    За змістом частини третьої статті 9 Закону України «Про відпустки» якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи. В свою чергу стаття 9 Закону України «Про відпустки» має назву обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, а отже частина третя цієї статті не надає право власнику в односторонньому порядку приймати рішення щодо заміни передбачених чинним законодавством виплат компенсації за невикористанні відпустки на зарахування цих днів до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки.

    На сайті Верховного Суду ↗

  18. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про строк виконання обов'язку роботодавцем щодо надання центру зайнятості копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем

    Частина четверта статті 47-2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» визначає початок відліку строку на укладання трудового договору (контракту) з іноземцем з дати видачі дозволу на застосування праці іноземця, у той час коли, обчислення строку на надання роботодавцем належним чином засвідченої копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем визначається з дати його укладання. Водночас Закон № 5067-VI не містить в собі винятків в частині обов`язку роботодавця надати територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції належним чином засвідчену копію укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем протягом 10 календарних днів з дати його укладання. Своєю чергою, такий обов`язок не ставиться в залежність від наявності чи відсутності чинного дозволу на застосування праці іноземця, а виникає у роботодавця з моменту укладання трудового договору (контракту) з іноземцем.

    На сайті Верховного Суду ↗

  19. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про наслідки непред`явлення інспектором праці службового посвідчення суб’єкту господарювання перед початком здійснення заходу державного нагляду (контролю)

    Якщо інспектор праці з`явився до суб`єкта господарювання з наміром проводити інспекційне відвідування та не пред`явив службове посвідчення, яке дає можливість ідентифікувати особу та посаду такого інспектора, суб`єкт господарювання має право не допускати інспектора праці до проведення заходу державного нагляду (контролю) та викликати поліцію.

    На сайті Верховного Суду ↗

  20. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про підстави для накладення штрафу органом Держпраці у разі складення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування

    Саме по собі складання посадовими особами органу Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об`єкта інспектування за своїм місцезнаходженням або через ненадання документів, вимогу про надання яких суб`єктом господарювання не отримано з незалежних від нього причин, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абз.7 частини другої статті 265 КЗпП України. Однак, з`ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT