До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Об'єднана палата, палата

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Об'єднана палата, палата», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 136 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Ухвалення і проголошення судового рішення. Звільнення обвинуваченого з-під варти (статті 375–377)

    Обчислення строку подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді з дня оголошення резолютивної частини цієї ухвали

    Строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, якщо останній постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину в один день, а повний текст ухвали оголосив в інший день, обчислюється з дня оголошення резолютивної частини цієї ухвали.

    На сайті Верховного Суду ↗

  2. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК

    Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

    Позицію оприлюднено 23.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. ККС ВС Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення (стаття 370)

    Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання)

    Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку.

    На сайті Верховного Суду ↗

  4. ККС ВС Підстави проведення експертизи (стаття 242)

    Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням

    Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

    На сайті Верховного Суду ↗

  5. ККС ВС Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката

    Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката, суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.

    Позицію оприлюднено 04.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. ККС ВС Право на апеляційне оскарження (стаття 393)

    Щодо відсутності у органів або установ виконання покарань права на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку

    Органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку.

    Позицію оприлюднено 04.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. ККС ВС З відступом Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень

    Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.

    Позицію оприлюднено 04.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. ККС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Неможливість ухвалення рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів

    Під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення.

    На сайті Верховного Суду ↗

  9. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу протоколу слідчого експерименту у разі заперечення обвинуваченим відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту. Наслідки проведення слідчого експерименту у неналежній формі.

    Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту за його участю, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

    На сайті Верховного Суду ↗

  10. ККС ВС З відступом Грабіж (стаття 186)

    Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном

    Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов`язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.

    Позицію оприлюднено 04.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження

    Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. ККС ВС Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (стаття 394)

    Право «іншої особи» на апеляційне оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди (п. 10 ч. 1 ст. 393, ч. 4 ст. 394 КПК)

    Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Наслідки недотримання вимог до форми рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва

    Рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні повинно прийматись у формі постанови та відповідати вимогам ст. 110 КПК, тобто така постанова має міститись у матеріалах досудового розслідування та бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (групи прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

    На сайті Верховного Суду ↗

  14. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК.

    Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. ККС ВС Відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 464)

    Відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді та рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал. Повноваження суду щодо перевірки наявності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами

    Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК перегляд за нововиявленими обставинами можливий лише щодо тих рішень, які набрали законної сили та яким завершено розгляд кримінального провадження, а тому ухвали слідчого судді, а також рішення суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал за цим правилом оскарженню не підлягають. Положення ч. 2 ст. 464 КПК слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Відшкодування процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК

    Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов’язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

    На сайті Верховного Суду ↗

  17. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Форми та способи вчинення шахрайства (ст.190 КК). Момент закінчення шахрайства

    В складі шахрайства заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами виявлення його об`єктивної сторони, а обман чи зловживання довірою є самостійними (альтернативними) способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно.

    Позицію оприлюднено 27.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. ККС ВС Змінено Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Щодо порядку призначення покарання за сукупністю злочинів (ч. 4 ст. 70 КК) та за сукупністю вироків (ст. 71 КК)

    Якщо після постановлення вироків буде встановлено, що засуджений винен в кримінальних правопорушеннях, частина яких вчинена до постановлення першого вироку, а інша – між першим і другим вироками, то призначення покарання має складатися із чітко визначених кримінальним законом етапів.

    На сайті Верховного Суду ↗

  19. ККС ВС Змінено Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Особливості призначення покарання за злочини, які отримують однакову кримінально-правову кваліфікацію і вчинені як до, так і після постановлення попереднього вироку

    Якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

    На сайті Верховного Суду ↗

  20. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Застосування судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого

    Застосування згідно положень статей 96-1, 96-2 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT