До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Спори, що виникають з корпоративних відносин

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Спори, що виникають з корпоративних відносин», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 227 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо належності та ефективності вимоги учасника товариства про припинення повноважень директора, який одночасно є учасником товариства та блокує зміну керівника

    Учасник товариства, якому належить 50 % статутного капіталу, може звернутися до суду з вимогою про припинення повноважень директора, якщо директор одночасно є іншим учасником товариства із часткою 50 %, тривалий час не виконує своїх обов'язків, фактично блокує діяльність товариства, а учасник вичерпав передбачені законом корпоративні механізми зміни керівника, що не дало можливості вирішити це питання в позасудовому порядку. За таких обставин вимога про припинення повноважень директора разом із вимогою про визначення особи, яка тимчасово виконуватиме його повноваження, може бути належним та ефективним способом захисту корпоративних прав учасника.

    Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо неефективності визнання припиненими правовідносин участі в кооперативі як способу захисту з огляду на неможливість внесення відповідних змін до ЄДР

    Судове рішення про визнання припиненими правовідносин участі особи як члена кооперативу не є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки вичерпний перелік судових рішень, на підставі яких вносяться зміни до ЄДР, встановлений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань», такого рішення не передбачає, а тому зазначений спосіб захисту є неефективним і не підлягає задоволенню.

    Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Про перевищення повноважень голови правління ОСББ шляхом видання наказів про власне звільнення та повторне прийняття на роботу

    Голова правління ОСББ не має повноважень одноособово видавати накази про власне звільнення з посади та повторне прийняття на роботу, оскільки питання припинення та набуття повноважень голови правління як члена виконавчого органу юридичної особи належить до виключної компетенції загальних зборів або правління ОСББ відповідно до статті 99 ЦК України та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Наказ голови правління ОСББ, виданий з перевищенням компетенції, зокрема, щодо зміни виду зайнятості та організації робочого часу без рішення уповноваженого органу, порушує корпоративні права членів об'єднання на участь в управлінні юридичною особою і підлягає визнанню неправомірним та скасуванню.

    Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Недобросовісноість набувача частки у статутному капіталі як підстава для визнання договору недійсним за відсутності згоди другого з подружжя

    Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, укладений одним із подружжя без письмової згоди другого з подружжя, підлягає визнанню недійсним, якщо набувач знав або за обставинами справи не міг не знати про те, що майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і що продавець не отримав такої згоди. Довіреність, видана одним із подружжя на відчуження частки, не замінює окремої письмової згоди другого з подружжя, оскільки така згода є самостійним волевиявленням іншого співвласника.

    Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Критерії визначення кількох правочинів як одного значного правочину

    Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, кожен із таких правочинів вважається значним. У вирішенні спору суд не може обмежуватися лише формальною оцінкою ціни кожного договору, а повинен здійснити комплексний аналіз та з'ясувати обставини укладення таких правочинів, які в сукупності свідчитимуть про можливість або неможливість вчинення одного значного правочину замість кількох правочинів, що за формальними ознаками не є значними.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КГС ВС З відступом Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Обов’язок господарського товариства виплатити акціонерам частину чистого прибутку в разі неприйняття рішення про виплату дивідендів

    У разі якщо господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, не прийняло до 1 травня рішення про нарахування дивідендів, обов'язок зі сплати частини чистого прибутку виникає безпосередньо із закону. Положення статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлюють самостійний та імперативний механізм розподілу частини чистого прибутку між державою та іншими акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій, який не залежить від прийняття рішення загальними зборами. !Відступ від правового висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 06.02.2025 у справі № 910/13331/23, що порядок виплати акціонерам частини чистого прибутку (у цьому випадку за 2021 рік) встановлюється ст. 20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у сукупності з рішенням загальних зборів.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Пріоритет Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» над положеннями статуту ПрАТ

    Переважне право акціонера на придбання акцій, передбачене статутом приватного акціонерного товариства, не може змінювати або підміняти встановлений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» порядок приватизації державного пакета акцій. Спосіб приватизації визначається спеціальним законом, а не положеннями статуту товариства чи попередніми організаційними рішеннями Фонду державного майна України.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо особи, на яку покладено обов'язок привести структуру власності суб'єкта у сфері медіа у відповідність до вимог Закону України «Про медіа»

    Обов'язок привести структуру власності суб'єкта у сфері медіа у відповідність до вимог Закону України «Про медіа» покладається на самого суб'єкта у сфері медіа, а не на його учасника. Частина друга статті 21 Закону України «Про медіа» не встановлює корпоративного обов'язку органу місцевого самоврядування вийти зі складу учасників товариства або відчужити належну йому частку. Суд не має права втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо розпорядження корпоративними правами комунальної власності, а вимога про зобов'язання «вжити заходів» щодо виходу зі складу учасників товариства не є належним та ефективним способом захисту.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника

    Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого учасника, оскільки право участі в управлінні товариством є складовою управління часткою як майном. Водночас опікун повинен реалізовувати такі права добросовісно, в інтересах особи, яка зникла безвісти, з метою збереження її майна та за відсутності конфлікту інтересів.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо права директора товариства на вихідну допомогу, розраховану з фактично виплачуваного окладу за відсутності рішення загальних зборів про його встановлення

    Відсутність рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення посадового окладу директора не позбавляє його права на вихідну допомогу, розраховану з фактично отримуваної заробітної плати, якщо товариство було обізнане про її розмір, фактично виплачувало її та не мало спору щодо розміру такого окладу.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. КГС ВС Спори за участю фермерських господарств

    Щодо неможливості спадкоємця оспорювати відчуження спадкодавцем частки у складеному капіталі ФГ за наявності його попередньої згоди на таке відчуження

    Спадкоємець не вправі після смерті члена фермерського господарства оспорювати відчуження ним за життя частини належної йому частки у складеному капіталі ФГ, якщо сам спадкодавець такий правочин вчинив за згодою спадкоємця, а останній своєю поведінкою також підтвердив згоду з відповідним відчуженням.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  12. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Визначення ціни позову у справі про витребування частки у статутному капіталі товариства із чужого незаконного володіння

    Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, в якій визначені вимоги щодо оформлення позовної заяви, така заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо він підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) – це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження щодо розміру статутного капіталу та щодо частки позивача. Така вимога є вимогою майнового характеру. Ураховуючи те, що позовна вимога про витребування частки у статутному капіталі товариства із чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, ціна позову у справі з такою вимогою визначається вартістю спірного майна.

    Позицію оприлюднено 11.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  13. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Про належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ

    Якщо судом уже встановлено фраудаторність аналогічного правочину між тими самими учасниками щодо того самого майна, то повторне відчуження цього майна боржником за подібних обставин також може бути кваліфіковане як фраудаторне. Відсутність арешту на майно на момент укладення нового договору не виключає його фраудаторності, якщо правочин спрямований на унеможливлення звернення стягнення на майно боржника. Належним способом захисту інтересів кредитора є як позов про визнання недійсним фраудаторного договору, укладеного між боржником та першим набувачем майна, так і вимога про витребування цього майна від подальшого набувача на користь боржника для подальшого звернення стягнення.

    Позицію оприлюднено 28.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  14. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юридичної особи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту

    Якщо рішення загальних зборів про реорганізацію вже реалізоване та на його підставі зареєстровано нову юридичну особу, вимога про визнання такого рішення недійсним не є належним способом захисту, оскільки не призводить до припинення новоствореної юридичної особи та не відновлює порушені права позивача. Також сама незгода керівника зі своїм звільненням не є підставою для скасування всіх рішень загальних зборів.

    Позицію оприлюднено 28.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  15. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо дійсності умови корпоративного договору про повідомлення щодо зміни складу учасників товариства

    Умова корпоративного договору, за якою сторона зобов’язується повідомляти про зміну або можливу зміну складу учасників товариства, стосується управління спільним бізнесом, відповідає межам корпоративного договору та принципу свободи договору. Така умова є виконуваною і не може визнаватися недійсною лише через те, що одна зі сторін згодом вважає її невигідною.

    Позицію оприлюднено 28.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  16. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Про необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві

    Для набуття корпоративних прав на частку у складеному капіталі ФГ недостатньо самого договору купівлі-продажу частки. Вирішальне значення має належне оформлення передачі частки, зокрема складення та підписання акта приймання-передачі частки з нотаріальним засвідченням підписів сторін. Відсутність такого акта унеможливлює державну реєстрацію змін щодо складу учасників та розміру їх часток, а також не дає підстав для судового визначення розміру складеного капіталу та часток учасників.

    Позицію оприлюднено 28.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  17. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Вихід учасника з господарського товариства як одностороннього правочину, що не потребує рішення зборів засновників

    Вихід учасника з господарського товариства є одностороннім правочином, що реалізується шляхом подання письмової заяви про вихід, і з моменту отримання такої заяви товариством корпоративні правовідносини між учасником та товариством вважаються припиненими незалежно від наявності чи відсутності рішення зборів засновників щодо надання згоди на вихід або затвердження такого рішення. Відсутність порушення корпоративних прав учасника, який вже вийшов зі складу засновників у порядку ч. 1 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є самостійною підставою для відмови у позові про зобов'язання скликати збори засновників та виключення зі складу засновників.

    Позицію оприлюднено 28.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо позачергової оплати витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах як витрат на збереження активів банку

    Витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах під час ліквідації банку підлягають позачерговій оплаті як витрати на збереження активів банку. Комісія за обслуговування депозитарного рахунку в цінних паперах неплатоспроможного банку є витратами, пов’язаними з утриманням і збереженням майна (активів) банку, а тому підлягає позачерговій оплаті відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Сам факт продажу майнових прав на цінні папери не свідчить про припинення таких витрат, якщо не доведено фактичного переходу права власності на цінні папери та їх списання з рахунку банку.

    Позицію оприлюднено 28.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  19. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо відсутності в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного

    Право учасника товариства на самостійне скликання загальних зборів відповідно до частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виникає виключно у разі, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання загальних зборів у встановлений строк взагалі. У разі невключення виконавчим органом до порядку денного одного з питань, запропонованих учасником, який ініціював скликання зборів, таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного згідно з частиною 7 статті 32 цього Закону, однак право на самостійне скликання загальних зборів у такого учасника не виникає.

    Позицію оприлюднено 13.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  20. КГС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо обов’язку ОСББ в особі правління надавати співвласникам інформацію про діяльність об’єднання

    Ненадання співвласнику багатоквартирного будинку інформації про діяльність ОСББ є порушенням його права на отримання інформації з боку ОСББ в особі правління, а не голови правління як окремої посадової особи, оскільки виконання обов'язку з надання передбаченої законом інформації забезпечує правління об'єднання у межах своїх повноважень відповідно до визначеної законом компетенції щодо ведення діловодства.

    Позицію оприлюднено 13.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT