До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Питання щодо способу захисту прав

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Питання щодо способу захисту прав», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 90 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Припинення договору оренди землі

    Про належний спосіб захисту прав у спорах про припинення сервітуту

    Порушення власником сервітуту умов користування ним є підставою для припинення саме сервітуту, а не договору, яким він встановлений. Припинення сервітуту без врахування принципів його встановлення, що унеможливить або ускладнить право позивача користуватися належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою та нерухомим майном, є безпідставним обмеженням прав сервітуарія, а отже, суперечить положенням статей 401, 402 ЦК України.

    Позицію оприлюднено 06.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Щодо підстав для визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди землі

    Визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди землі комунальної власності у зв’язку зі зміною її нормативної грошової оцінки не є належним та ефективним способом захисту прав, що становить самостійну підставу для відмови в позові.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. КГС ВС Ліквідаційна процедура

    Щодо можливості розгляду спору про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у випадку, коли провадження у справі про банкрутство припинено без збереження боржника як юридичної особи

    У разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, припиненням боржника як юридичної особи (суб’єкта господарювання) всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена Законом про банкрутство (в редакції від 22.12.2011), є вичерпаними, а грошові та інші зобов’язання боржника мають вважатися врегульованими. Належним способом захисту прав та законних інтересів особи, яка не була учасником провадження у справі про банкрутство, але вважає, що їх було порушено під час провадження у справі про банкрутство, у разі її припинення за результатами завершення повного циклу процедур є апеляційне, касаційне оскарження або перегляд за нововиявленими обставинами процесуального рішення про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута і, як наслідок, припинення боржника та провадження у справі.

    Позицію оприлюднено 13.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КГС ВС Реституція. Віндикація. Кондикція

    Щодо витребування майна в добросовісного набувача на підставі пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції

    У «горизонтальних» відносинах – відносинах між боржником та набувачем майна – положення Конвенції застосовуються лише у тій межі, що не суперечить суті правозахисних відносин, а не в усіх випадках витребування майна в набувача в процедурах банкрутства. Незалежно від суб’єкта звернення до суду (чи це фізична, чи юридична особа), держава повинна забезпечувати таким особам можливість захистити свої права, в тому числі і шляхом надання можливості звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому суд повинен забезпечити розгляд такого позову з дотриманням відповідних матеріальних та процесуальних норм, якими передбачено захист порушеного права заявника-позивача. Застосовуючи статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, суд має досліджувати обставини справи щодо наявності легітимної мети при витребуванні спірного майна, а також щодо того, чи є відповідні дії пропорційними легітимній меті втручання в право. Відповідно, кожна із сторін, звертаючись до суду за захистом права власності на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, повинна довести в передбаченому статтями 74, 76, 77 ГПК України порядку, що таке витребування є не лише законним та переслідує законну мету, а й така легітимна мета є пропорційною. Віндикація в межах провадження у справі про банкрутство – це не лише спосіб консолідації ліквідаційної маси, оскільки захист права власності боржника з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції також презюмується. Такий захист спрямований на попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном саме власником, в тому числі власником, який є боржником у провадженні у справі про банкрутство, оскільки власник майна наділений в тому числі правом на погашення власних боргів за рахунок належного йому майна. Повернення майна може прямо вплинути як на діяльність юридичної особи – боржника в цілому, так і на права керівників юридичної особи та її учасників. Застосовуючи положення статті 388 ЦК України у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до відносин між боржником-позивачем та добросовісними набувачами, суди повинні встановити підстави набуття спірного майна добросовісним набувачем, значення такого майна для добросовісного набувача, зіставити вартість цього майна з майновим станом особи-відповідача, а також встановити цільове призначення такого майна та обставини його використання добросовісним набувачем, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри, а також встановити інші обставини, які поза обґрунтованим сумнівом свідчитимуть про пропорційність втручання у мирне володіння майном добросовісним набувачем.

    Позицію оприлюднено 13.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Захист прав міноритарного акціонера після завершення процедури сквіз-ауту здійснюється компенсаційними способами, а не через оскарження рішення наглядової ради

    Визнання права міноритарного акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції у процедурі сквіз-ауту є належним способом захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України та 20 ГК України, спрямованим на встановлення правової визначеності щодо розміру компенсації та забезпечення балансу інтересів акціонерів. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір – звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. Визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій є належним, але неефективним способом захисту у випадку, коли процедура сквіз-ауту вже завершена, акціонер втратив право власності на акції, а захист його майнових прав має здійснюватися компенсаційними способами без оскарження рішення наглядової ради.

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Зобов'язання виконавчого органу товариства скликати загальні збори учасників товариства є ефективним способом захисту порушеного права учасника товариства

    Визнання протиправною бездіяльності виконавчого органу товариства щодо нескликання річних загальних зборів є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не поновлює правомочностей учасника товариства та не призводить до відновлення його порушеного права. Натомість позовна вимога в частині зобов'язання виконавчого органу товариства скликати, організувати та провести загальні збори учасників товариства є ефективним способом захисту порушеного права учасника товариства та відповідає положенням ст. 15, 16 ЦК України.

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Належний спосіб захисту міноритарного акціонера при незгоді з ціною примусового викупу акцій

    У разі, коли особа не оспорює законність процедури викупу акцій відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», а лише вказує на несправедливість сум отриманої нею компенсації, така особа не має вимагати визнання недійсним правочину публічної безвідкличної вимоги, права і обов'язки з якого (правочину) виникли у всіх міноритарних акціонерів, в тому числі й тих, які ціну викупу акцій несправедливою не вважали, адже у такому разі реалізація способу захисту, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, може порушити права останніх, зокрема, внаслідок стягнення отриманої компенсації за продані акції у результаті застосування наслідків недійсності правочину. Належним способом захисту особи на отримання справедливої, на її думку, ціни акцій, який не буде вступати у протиріччя з правами інших осіб, буде позов про стягнення недоотриманої суми компенсації, до предмету доказування у якому входить правомірність/справедливість ціни викупу акцій. У разі оспорювання одним (а не усіма) міноритарним акціонером окремого правочину з примусового викупу у нього акцій, з підстав його (правочину) вчинення з порушенням вимог законодавства, це не повинно мати наслідком оспорення/визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги, адже в такому випадку може бути дестабілізований цивільний оборот, порушено права інших міноритарних акціонерів, які або погодились з отриманою компенсацією та не вважають процедуру примусового викупу акцій неправомірною, або лише оспорюють справедливість визначення ціни акцій, вимагаючи виплати належної компенсації, але, крім того, не заперечуючи правомірність викупу. Визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги за позовом не всіх міноритарних акціонерів може завдати шкоди і мажоритарному акціонеру, який здійснює викуп акцій, через порушення принципу юридичної визначеності.

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Обов'язок учасника довести порушення його корпоративних прав

    Учасник (член, акціонер) зобов`язаний довести чим саме оспорювані рішення (їх зміст) порушують його права та/або законні інтереси, яким чином скасування рішень загальних зборів призведе до відновлення прав та/або інтересів позивача, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших учасників(членів, акціонерів). Інтереси окремого учасника (члена, акціонера) можуть не збігатися з інтересами інших учасників.

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Неприпустимість припинення юридичної особи за позовом одного учасника за відсутності порушення його конкретних прав

    Суд не може припинити юридичну особу за позовом одного учасника (члена), якщо не доведено порушення його конкретних прав. Задоволення такого позову порушує баланс інтересів усіх учасників (членів) та принцип пропорційності. Позовна вимога про припинення юридичної особи, яка створена у відповідному порядку на захист прав і інтересів співвласників, існує та здійснює свою діяльність, за період свого існування набувши відповідних прав і обов’язків, не призведе до поновлення будь-яких прав і законних інтересів учасника (члена) асоціації.

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві

    У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Розірвання виконаного договору купівлі-продажу є неналежним способом захисту у разі несплати покупцем грошових коштів за товар

    Такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами. Крім того, такий спосіб захисту може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права. Виконання судового рішення про стягнення з покупця майна, одержаного ним за договором, розірваним судом, може бути складнішим, ніж виконання судового рішення про стягнення коштів. Зокрема, майно може бути вже відчуженим добросовісній третій особі, щодо якої рішення суду про повернення майна від покупця не матиме значення і від якої це майно не можна буде витребувати в іншому судовому процесі. Натомість застосування способу захисту, встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України, призводить до повного поновлення порушеного права продавця. Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України продавець має право вимагати не тільки оплати товару (тобто стягнення грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна), а й сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  12. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Договір відчуження частки з відстроченням або розстроченням платежу є договором купівлі-продажу в кредит, до якого застосовується стаття 694 ЦК України

    Якщо договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства передбачає відстрочення або розстрочення платежу, то такий договір є договором купівлі-продажу товару (частки) в кредит і до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 651 та 694 ЦК України. Продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана в кредит та не була оплачена покупцем, має право вимагати розірвання договору та повернення частки. З урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у такому разі позивач має заявляти позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційних дій (записів).

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  13. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Переведення прав покупця частки у разі порушення переважного права учасника ТОВ

    Продаж учасником ТОВ частки з порушенням переважного права іншого учасника не зумовлює недійсність договору купівлі-продажу. Наслідком такого порушення є право учасника вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця частки, що є спеціальним способом судового захисту, який найкраще відповідає змісту порушеного переважного права та забезпечує його реалізацію. У разі одночасної реалізації переважного права кількома учасниками спірна частка розподіляється між ними пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі товариства. Позов про переведення прав та обов’язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення, та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для учасника відновлення та реалізацію відповідного переважного права.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  14. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Переважне право на придбання частки в разі звернення стягнення на частку учасника товариства

    За загальним правилом належний спосіб захисту в разі порушення переважного права купівлі майна – це переведення прав і обов’язків покупця на привілейовану особу. Водночас таке переведення можна здійснити лише якщо майно залишилось у володінні первісного покупця. Якщо ж останній уже передав належну йому частку іншій особі, то переведення прав не можливе, оскільки такий спосіб не захистить (не відновить) порушеного переважного права учасника на придбання частки, не забезпечить йому можливості придбати у власність частку, відчужену з порушенням його переважного права на її придбання. Таке рішення не буде підставою для припинення права власності на частку в статутному капіталі ТОВ останнього покупця (власників частки). Захист переважного права на придбання частки ТОВ у такому разі може бути реалізовано шляхом переведення прав за останнім договором купівлі-продажу, оскільки позивачі залишаються учасниками товариства кожного.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  15. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати відчужену частку іншого учасника у праві спільної часткової власності, є позов про переведення на нього прав і обов’язків покупця частки

    Саме по собі визнання судом за учасником переважного права на придбання частки іншого учасника не призведе до захисту цього порушеного права (у разі, якщо будуть встановлені обставини наявності такого права та його порушення), оскільки фактично таке визнання буде декларативним, що не тягне за собою значущих наслідків у вигляді набуття права на частки інших учасників товариства. Якщо позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення переважного права учасника на придбання частки у праві спільної часткової власності, належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати таку відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на нього прав і обов’язків покупця частки (частини частки).

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  16. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання недійсним рішення загальних зборів про зміну типу товариства як спосіб захисту права акціонера на обов'язковий викуп акцій

    Акціонер, якому відмовлено в реалізації права на обов'язковий викуп акцій внаслідок порушення акціонерним товариством порядку підготовки та проведення загальних зборів, зокрема неналежного повідомлення про ринкову вартість акцій до моменту голосування, вправі захищати свої порушені права шляхом оскарження рішення загальних зборів, якщо цей спосіб захисту є ефективним та не порушує права інших акціонерів. Ефективність способу захисту визначається його відповідністю змісту порушеного права, характеру його порушення та можливістю відновлення прав акціонера. Визнання недійсним рішення загальних зборів про зміну типу товариства є ефективним способом захисту прав акціонера, коли товариство порушило встановлений законом порядок підготовки до зборів і цей порядок унеможливив реалізацію акціонером права на обов'язковий викуп.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  17. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та його скасування є альтернативними способами захисту з різними правовими наслідками

    Чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю «визнання рішення недійсним» та «скасування рішення» є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта (рішення). Наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно скасовується з дати прийняття рішення про скасування.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання недійсним та/або скасування протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання не є належним способом захисту

    Такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає. У судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  19. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Наслідки визнання норми закону неконституційною для рішень загальних зборів акціонерного товариства

    Визнання Конституційним Судом України норми закону неконституційною не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів АТ, прийнятого на підставі цієї норми до дня ухвалення відповідного рішення КСУ. Належним способом захисту права акціонера у такому випадку є відшкодування державою матеріальної шкоди відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, а не визнання недійсним рішення загальних зборів.

    Позицію оприлюднено 19.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  20. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання права власності на нерухоме майно як підтвердження існуючого права, а не спосіб його набуття

    Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

    Позицію оприлюднено 12.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT