Банкрутство
Правові позиції Верховного Суду в розділі «Банкрутство», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.
Нові позиції
Знайдено 514 позицій
Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026
-
Щодо юрисдикції господарського суду стосовно спорів боржника з податковим органом у межах справи про банкрутство
Спір боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, а не в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ (в редакції, чинній з 01.01.2025) та п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарський суд вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
- Справа № 904/5051/24 (904/420/26) Постанова 14.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 910/21682/15 (910/7418/23) Постанова 22.01.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про умови продовження дії заходу захисту боржника у вигляді заборони відкриття провадження у справі про банкрутство після закінчення граничного строку превентивної реструктуризації
Основний захід захисту боржника у вигляді заборони відкриття провадження у справі про банкрутство (п. 1 ч. 3 ст. 33-11 КУзПБ) продовжує діяти після закінчення шестимісячного граничного строку лише за умови, що боржник під час дії заходів захисту подав до господарського суду заяву про затвердження плану превентивної реструктуризації (у тому числі про крос-класове затвердження), яка відповідає вимогам ст. 33-21 КУзПБ, зокрема містить протокол зборів кредиторів про схвалення плану. Формальне подання заяви без такого протоколу не є підставою для продовження зазначеного заходу захисту та не перешкоджає відкриттю провадження у справі про банкрутство.
- Справа № 910/11182/25 Постанова 25.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо права забезпеченого кредитора на зміну черговості вимог у реєстрі кредиторів у разі втрати предмета застави
Забезпечений кредитор у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру як забезпечені заставою майна боржника, за умови доведення належними доказами факту загибелі (втрати, знищення) предмета застави не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про внесення змін до реєстру вимог кредиторів та включення відповідних вимог до четвертої черги задоволення.
- Справа № 911/343/16 Постанова 30.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Закриття провадження у справі про банкрутство при погашенні вимог кредиторів власником корпоративних прав без погашення неустойки та за відсутності майна в боржника
Власник корпоративних прав боржника має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У такому разі господарський суд закриває провадження у справі, а вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними незалежно від їх виду, походження та підстав нарахування. Відсутність у боржника активів на момент відкриття ліквідаційної процедури не є підставою для відмови в закритті провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 7 ст. 41 та п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, оскільки закон допускає наділення товариства майном його учасником після закриття справи.
- Справа № 926/3228/24 Постанова 07.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 915/1624/16 Постанова 16.09.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 910/929/21 Постанова 07.09.2023 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 12.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства
Встановлені пунктом 2 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» обмеження щодо застосування судових процедур санації та ліквідації до державних підприємств діяли протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом (до 20.10.2022) і не поширюються на правовідносини, що виникли після закінчення цього строку. Цей Закон не містить заборони (обмеження) на відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства та введення процедури розпорядження майном боржника.
- Справа № 910/9426/25 Постанова 21.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство
Ухвала господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною правовою природою належить до судового рішення, ухваленого по суті спору. Відповідно положення пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення ініціюючому кредитору судового збору не підлягають застосуванню.
- Справа № 910/8475/25 Постанова 22.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про обов’язок суду перевіряти план превентивної реструктуризації на достовірність відомостей незалежно від процесуальної поведінки кредиторів
Господарський суд зобов’язаний перевірити план превентивної реструктуризації на предмет достовірності відображених у ньому відомостей (п. 6 ч. 1 ст. 33-22 КУзПБ) незалежно від дотримання залученими кредиторами семиденного строку для подання заперечень, встановленого ч. 2 ст. 33-22 КУзПБ. Ініціювання боржником процедури превентивної реструктуризації в умовах одночасного існування іншої відкритої процедури відновлення платоспроможності (досудової санації) підлягає оцінці судом на предмет достовірності відомостей плану та добросовісності поведінки боржника, оскільки функціональна тотожність цих процедур вимагає системного, а не суто формального тлумачення обмежень, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 33-4 КУзПБ.
- Справа № 904/5450/25 Постанова 12.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо вимог ініціюючого кредитора в частині інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих за період перебування боржника в процедурі банкрутства, відкриття якого в подальшому було скасовано
Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасована апеляційним судом із ухваленням нового рішення про відмову у відкритті провадження, не породжує жодних правових наслідків з моменту її постановлення, а тому мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений такою ухвалою, не є підставою для відмови у визнанні грошових вимог кредитора в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих за відповідний період.
- Справа № 908/1902/25 Постанова 06.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо процесуального правонаступництва при переході права вимоги за результатами аукціону в процедурі банкрутства
У вирішенні питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом, шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та виникає за умови підтвердженого переходу прав первісного кредитора до іншої особи; придбання права вимоги на дебіторську заборгованість за результатами електронного аукціону в процедурі банкрутства є підставою для заміни позивача у справі відповідно до ст. 52 ГПК України.
- Справа № 41/96 Постанова 27.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про відсутність порушень норм КУзПБ у разі невключення до плану санації всіх кредиторів боржника. Дії суду при прийнятті рішення про затвердження/відмову в затвердженні плану санації
Абзац третій частини третьої статті 5 КУзПБ, відповідно до якого до плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом,разом з другим реченням абзацу четвертого частини третьої та абзацом першим частини десятої статті 5 КУзПБ вказують на те, що участь у санації всіх кредиторів боржника та включення всіх зобов'язань боржника до плану санації не є вимогою щодо його складання у розумінні положень частини другої статті 5 КУзПБ, а невключення до плану санації всіх кредиторів боржника не є порушенням зазначених норм Закону. Ухвалюючи рішення про відмову в затвердженні плану санації, поданого боржником, або про його затвердження, суд повинен в судовому засіданні дослідити заперечення кредитора, який голосував проти затвердження плану санації або в цілому проти введення цієї досудової процедури, а також проаналізувати доводи кредитора щодо встановлення обставин можливості задоволення його вимог у випадку виконання плану досудової санації у розмірі, що перевищує розмір вимог, які потенційно можуть бути задоволені у ліквідаційній процедурі, а також підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття санації до порушення справи про банкрутство та затвердження плану санації. Суд не уповноважений здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника. Водночас на суд покладено обов'язок встановити, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу, чи є вигідним виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією (абзац другий частини другої статті 5 КУзПБ).
- Справа № 922/2071/20 Постанова 18.05.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
-
Закриття провадження у справі про банкрутство на підставі загальних процесуальних норм
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Як особа, зацікавлена у задоволенні наявних у нього грошових вимог до боржника в повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав. Відповідно до ст. 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, що означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, викликану пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати його послуг, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі, забороною чинним мораторієм упродовж тривалого часу задоволення вимог конкурсних кредиторів, об’єктивним нездійсненням ліквідаційної процедури у зв’язку з відсутністю ліквідатора, суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд впродовж розумного строку розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження. Продовження провадження у справі за згаданих умов матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів і в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
- Справа № 5/104б 10.12.2024 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 5006/27/116б/2012 Постанова 17.04.2024 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 21.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Повноваження розпорядника майна щодо подання заяви про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви
П раво подавати заяву про застосування заходів забезпечення позову (незалежно від того, чи подається така заява до подання позовної заяви, з пред’явленням позову або після відкриття провадження у справі) належить учаснику справи, зокрема стороні (позивачу, відповідачу), процесуальна ініціатива визначення яких (сторін та учасників) належить позивачу як за законом, так і відповідно до процесуальної можливості на стадії до подання позовної заяви та при пред’явленні позову. А тому право особи звертатись у справі з заявою про застосування заходів забезпечення позову оцінюється та встановлюється судом, виходячи з того складу осіб, що визначені у позовній заяві як сторони та інші учасники у справі, а у разі подання заяви про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - виходячи зі складу осіб, що зазначені у заяві про застосування заходів забезпечення позову як сторони та інші учасники. Відсутніми будуть порушення норм процесуального права при зверненні розпорядника майна боржника в його інтересах із заявою про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, якщо таку заяву подає позивач, яким у розумінні ч. 3 ст. 45 ГПК України є боржник, а розпорядник майна боржника, призначений судом у справі про банкрутство, діє в його інтересах.
- Справа № 903/135/23 Постанова 08.04.2024 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 11.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Стадія вирішення питання щодо представництва інтересів боржника
Питання представництва інтересів боржника, а саме щодо належної особи, яка звернулася в його інтересах, вирішується у підготовчому провадженні у справі, а не на стадії звернення, розгляду заяви та вирішення вимог про застосування заходів забезпечення позову (п. 1 ч. 1 ст. 177, пункти 1, 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України).
- Справа № 903/135/23 Постанова 08.04.2024 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 11.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо визначення територіальної підсудності справи про банкрутство у разі скасування незаконних реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження боржника
Якщо на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження боржника вже були визнані вчиненими з порушенням закону та скасовані Міністерством юстиції України, такі записи в ЄДР не породжують юридичних наслідків для визначення територіальної підсудності, а справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням боржника відповідно до законних відомостей ЄДР.
- Справа № 911/427/26 Постанова 12.05.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 07.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу
Боржник — фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований список кредиторів із зазначенням усіх складових боргу та належні докази підстав неплатоспроможності відповідно до ст. 116 КУзПБ, недоведеність яких є підставою для відмови у відкритті провадження за п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ. Письмові докази, викладені іноземною мовою без належного перекладу на українську мову та нотаріального засвідчення вірності такого перекладу в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку, а тому не можуть підтверджувати обставини, на які посилається заявник.
- Справа № 922/3866/25 Постанова 13.05.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 07.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо визначення меж та підстав притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, які незаконно набули майно боржника внаслідок фраудаторних правочинів
Особи, які незаконно набули майно боржника або отримали майнову вигоду внаслідок правочинів чи майнових дій, передбачених ст. 42 КУзПБ, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 42 цього Кодексу у межах завданих боржнику збитків. Крім цього, ч. 5 ст. 42 КУзПБ встановлює спеціальний порядок визначення меж субсидіарної відповідальності − у межах суми завданих боржнику збитків.
- Справа № 902/90/21(902/643/25) Постанова 19.05.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 07.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Про можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство
Відсутність словосполучення «ухвали про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство» в переліку судових рішень, які можуть переглядатися в апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність «ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство» та системне застосування приписів Закону про банкрутство (КУзПБ з 21.10.2019) не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство. Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України. УВАГА! Відступ від висновку, викладеного у постанові ВС від 13.08.2019 по справі № 5002-17/2743-2009, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції та відсутні законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку.
- Справа № 904/5725/21 Постанова 01.12.2022 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № Б8/180-10 Постанова 13.10.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 908/503/17 Постанова 27.01.2021 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 911/3070/15 Постанова 13.10.2020 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за відсутності схваленого плану санації
За відсутності схваленого кредиторами плану санації боржника господарський суд позбавлений підстав для його оцінки та введення процедури санації. Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності, перевищення пасиву над вартістю виявлених активів, спливу граничного строку процедури розпорядження майном та рішення зборів кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 48, 49, 58 КУзПБ.
- Справа № 908/1787/25 Постанова 16.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 904/11028/15 Постанова 14.04.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні), які виникли на підставі договору поруки
Вимога кредитора в процедурі банкрутства — це процесуальне вираження права кредитора на виконання зобов’язання боржником, яке реалізується шляхом пред’явлення його в установленому законом порядку і має бути підтверджене рішенням (ухвалою суду про визнання кредиторських вимог та ухвалою за результатами проведення підсумкового засідання). Вимога кредитора конкретизує обсяг його прав щодо боржника і забезпечує участь у процедурі розподілу активів боржника між учасниками провадження у справі про банкрутство. Водночас вимога кредитора в процедурі банкрутства має грошовий вираз, розмір якого відображається в реєстрі вимог кредиторів, тоді як зобов’язання у цивільних правовідносинах не завжди містить матеріально виражену складову. Системний аналіз статті 1 та частини першої статті 45 КУзПБ свідчить про те, що зазначені норми пов’язують статус конкурсних та поточних грошових вимог з моментом виникнення відповідного грошового зобов’язання у боржника. Оскільки боржником в розумінні статті 1 КУзПБ є особа, яка неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав, логічним є висновок про те, що моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неплатоспроможності є дата настання строку виконання грошового обов’язку боржника, а не момент вчинення правочину (укладення договору) чи настання інших обставин, з яких виникає відповідне право вимоги як таке, адже до моменту настання строку виконання обов’язку питання про неплатоспроможність суб’єкта, наділеного таким обов’язком, ґрунтується лише на припущенні можливого невиконання. При цьому заміна кредитора в зобов’язанні жодним чином не впливає на момент виникнення права вимоги. Позаяк договір поруки як акцесорне зобов’язання безпосередньо залежить від основного договору та його умов і спрямований на стимулювання належного виконання основного зобов’язання, то саме по собі відкриття провадження у справі про банкрутство щодо поручителя не є безумовною підставою для пред’явлення до нього кредиторських вимог за договором поруки, якщо строк виконання за основним зобов’язанням не є таким, що настав, і таке звернення не передбачено законом або умовами договору.
- Справа № 911/1916/25 Постанова 19.02.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 902/25/24 Постанова 18.12.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 902/560/20 Постанова 11.06.2025 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Правочини, вчинені всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів, є нікчемними, а все одержане за ними може бути стягнуто в дохід держави
Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними незалежно від визнання їх недійсними судом. Якщо встановлено умисел сторін на вчинення таких правочинів, суд може застосувати спеціальні наслідки недійсності, зокрема стягнення всього одержаного за правочином у дохід держави.
- Справа № 910/11526/24 Постанова 31.03.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.
Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи
Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.