Велика Палата
Поширення кондикційного позову (ст. 1212 ЦК України) на речі, визначені індивідуальними ознаками
Аналіз норм глави 83 ЦК України свідчить, що цей Кодекс не диференціює особливості застосування кондикції залежно від родових чи індивідуальних ознак її об’єкта та, відповідно, не обмежує сферу її застосування винятково речами, визначеними родовими ознаками.
Поширення правил кондикції лише на речі, визначені родовими ознаками, є проявом звужувального тлумачення норм права, яке в цій ситуації є невиправданим та таким, що прямо суперечить приписам статті 1213 ЦК України, яка передбачає обов’язок набувача майна повернути його власнику в натурі, а у випадку неможливості повернення майна в натурі - відшкодувати його вартість. Застереження законодавця щодо необхідності відшкодування вартості майна в разі неможливості його повернення в натурі стосується насамперед речей, визначених індивідуальними ознаками, адже речі, визначені родовими ознаками, є замінними, тобто такими, що не можуть бути безповоротно втрачені.
ВП ВС відступила від висновку ВСУ, викладеного у постановах від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 та від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17, щодо застосування кондикційного позову лише до речей визначених родовими ознаками.
Позиція відступає від попереднього висновку Верховного Суду або уточнює його. Її текст називає цей висновок.
Рішення, з яких взято позицію
Норми
Від яких висновків відступає
Інші позиції розділу «Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави»
Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT
MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.